ОсобливостСЦ перекладу англСЦйських заперечень
Дипломная работа - Иностранные языки
Другие дипломы по предмету Иностранные языки
о визначення поняття "еквСЦвалент":
1. ДеякСЦ визначення перекладу фактично пСЦдмСЦнюють еквСЦвалентнСЦсть тотожнСЦстю, стверджуючи, що переклад повинний повнСЦстю зберСЦгати змСЦст оригСЦналу. А.В. Федоров, наприклад, використовуючи замСЦсть еквСЦвалентностСЦ термСЦн "повноцСЦннСЦсть", говорить, що ця повноцСЦннСЦсть включаСФ "вичерпну передачу значеннСФвого змСЦсту оригСЦналу"[69, с.90].
2. Другий пСЦдхСЦд до вирСЦшення проблеми перекладацькоi еквСЦвалентностСЦ полягаСФ в спробСЦ виявити в змСЦстСЦ оригСЦналу якусь СЦнварСЦантну частину, збереження якоi необхСЦдно й досить для досягнення еквСЦвалентностСЦ перекладу. НайчастСЦше на роль такого СЦнварСЦанта пропонуСФться або функцСЦя тексту оригСЦналу, або описувана в цьому текстСЦ ситуацСЦя. РЖншими словами якщо переклад може виконати ту ж функцСЦю (наприклад, забезпечити правильне використання технСЦчного приладу) або описуСФ ту ж саму реальнСЦсть, те вСЦн еквСЦвалентний [32, с.74].
3. ТретСЦй пСЦдхСЦд до визначення перекладацькоi еквСЦвалентностСЦ можна назвати емпСЦричним. Суть його полягаСФ в тому, щоб не намагатися апрСЦорСЦ вирСЦшувати, у чому повинна складатися спСЦльнСЦсть перекладу й оригСЦналу, а зСЦставити велике число реально виконаних перекладСЦв з iхнСЦми оригСЦналами й подивитися, на чому ТСрунтуСФться iхня еквСЦвалентнСЦсть [34, с.105].
ВСЦдомо, що переклад матерСЦалСЦзуСФться у двох формах, уснСЦй та письмовСЦй - рСЦвень еквСЦвалентностСЦ усних СЦ письмових перекладних текстСЦв досить рСЦзний. Нас цСЦкавить еквСЦвалентнСЦсть у письмових перекладах. СлСЦд зазначити, що характер текстСЦв, якСЦ рСЦзнСЦ за жанром, стилем, функцСЦСФю та СЦн. СЦ визначають пСЦдхСЦд та вимоги до перекладу й ступСЦнь його еквСЦвалентностСЦ оригСЦналу.
На вСЦдмСЦну вСЦд усного перекладу письмовий переклад робиться при постСЦйному зверненнСЦ до оригСЦналу. ЗвСЦрка перекладу з оригСЦналом може бути багаторазовою. Перекладач може звертатися за допомогою до рСЦзних словникСЦв, довСЦдникСЦв, енциклопедСЦй для того, щоб перекласти СЦншомовний текст СЦз найбСЦльшою СЦнформативною точнСЦстю.
Одним з видСЦв письмового перекладу СФ художнСЦй переклад, який СЦ буде нас цСЦкавити. У такому перекладСЦ СЦснують певнСЦ особливостСЦ еквСЦвалентностСЦ оригСЦналу. Переклад може лише нескСЦнченно наближатися до оригСЦналу. Тому що в художнього перекладСЦ СФ свСЦй творець, свСЦй мовний матерСЦал СЦ своСФ життя в мовному, лСЦтературному й соцСЦальному середовищСЦ, що вСЦдрСЦзняСФться вСЦд середовища оригСЦналу.
ХудожнСЦй переклад породжуСФться оригСЦналом, залежить вСЦд нього, але в той же час маСФ вСЦдносну самостСЦйнСЦсть, тому що стаСФ фактом мови на яку робиться переклад. Тому освоСФння одного художнього твору в рСЦзних культурах маСФ свою специфСЦку, своi вСЦдмСЦнностСЦ, свою СЦсторСЦю. Таким чином, не тСЦльки оригСЦнал СЦ переклад розрСЦзняються характером осмислення, соцСЦальним значенням СЦ репутацСЦСФю, але й рСЦзномовнСЦ переклади того самого лСЦтературного джерела [34, с.90]. Але СФ й СЦншСЦ причини вСЦдносноi еквСЦвалентностСЦ художнього перекладу оригСЦналу. Вони викликанСЦ своСФрСЦднСЦстю сприйняття оригСЦналу перекладачем, рСЦзною системою мов, розходженнями соцСЦокультурного середовища. Проявиться й СЦндивСЦдуальнСЦсть перекладача, обумовлена його художнСЦм сприйняттям, талантом, своСФрСЦднСЦстю вибору мовних засобСЦв. ЦСЦ обумовленСЦ СЦндивСЦдуальнСЦстю перекладача риси не мають нСЦякого вСЦдношення до авторського стилю оригСЦналу, не спСЦввСЦднесенСЦ безпосередньо з текстом оригСЦналу. РЗхнСЦй парадокс у тому, що вони небажанСЦ, але неминучСЦ. Це елементи перекладацького стилю. Проблеми стилю перекладача теоретично ще не осмисленСЦ в перекладознавствСЦ [65, c.121].
Ще одне джерело зменшення рСЦвня еквСЦвалентностСЦ - це вертикальний контекст, рСЦзнСЦ алюзСЦi, натяки на СЦншСЦ тексти або ситуацСЦi, а також рСЦзнСЦ символи, реалСЦi та СЦн.
Тож, незважаючи на прагнення перекладача вСЦдтворити як можна повнСЦше змСЦстовну, емоцСЦйно-експресивну й естетическую цСЦннСЦсть оригСЦналу й домогтися рСЦвноцСЦнного з оригСЦналом впливу на читача, йому, перекладачевСЦ, можна розраховувати лише на вСЦдносну еквСЦвалентнСЦсть художнього перекладу тексту оригСЦналу. ЕквСЦвалентнСЦсть впливу оригСЦналу й перекладу на читача ще бСЦльше будуть вСЦдносними [6, с.221].
Перекладач-професСЦонал завжди досягне практичноi СЦнформацСЦйноi еквСЦвалентностСЦ перекладу оригСЦналу, але в теоретичному планСЦ ця еквСЦвалентнСЦсть досить рСЦзна. Можна заздалегСЦдь стверджувати, що будь-який переклад нСЦколи не буде абсолютно СЦдентичний канонСЦчному тексту оригСЦналу. ЕквСЦвалентнСЦсть перекладу оригСЦналу завжди поняття вСЦдносне. РЖ рСЦвень вСЦдносностСЦ може бути досить рСЦзним. СтупСЦнь зближення з оригСЦналом залежить вСЦд багатьох факторСЦв: вСЦд майстерностСЦ перекладача, вСЦд особливостей мов, що зСЦставляються, СЦ культур, доби створення оригСЦналу й перекладу, технСЦки перекладу, характеру текстСЦв перекладу та СЦн.
Що стосуСФться адекватностСЦ, те вона СФ першорядною вимогою до перекладу. Неадекватний переклад робить всСЦ СЦншСЦ вимоги безглуздими. Адекватний переклад - це переклад, що сприймаСФться носСЦСФм мови перекладу так саме, як оригСЦнал - носСЦСФм мови оригСЦналу [10, с.21].
На думку Ю. Найди, переклад повинен задовольняти чотирьом основним вимогам:
1) передавати змСЦст,
2) передавати дух та стиль оригСЦналу,
3) мати легкСЦсть СЦ природнСЦсть викладу,
4) викликати рСЦвнозначне враження [45, с.64].
Таким чином, адекватним перекладом називаСФться переклад, що задовСЦльняСФ всСЦ зазначенСЦ вимоги, СЦ в першу чергу, поставлене прагматичне завдання. У нежорсткому вживаннСЦ адекватний переклад - це просто "гарний" переклад, що виправдовуСФ сподСЦвання ос