ОсобливостСЦ перекладу англСЦйських заперечень
Дипломная работа - Иностранные языки
Другие дипломы по предмету Иностранные языки
трукцСЦй в багатьох мовах характеризуСФться своСФрСЦдними коливаннями. Коли вСЦд заперечення залишаСФться тСЦльки проклСЦтичний склад або навСЦть один звук, воно виявляСФться занадто слабким, СЦ зявляСФться необхСЦднСЦсть пСЦдсилити його додаванням якого-небудь додаткового слова. Це слово у свою чергу може бути зрозумСЦле як елемент, що виражаСФ заперечення, СЦ може пСЦддатися такому ж процесу, як СЦ первинне слово. Таким чином, вСЦдбуваСФться постСЦйне чергування послаблення й посилення; це явище в сполученнСЦ з подальшою тенденцСЦСФю ставити заперечення на початку речення, де воно цСЦлком може бути опущене, веде до своСФрСЦдних наслСЦдкСЦв, якСЦ можна прослСЦдити на прикладСЦ англСЦйськоi мови [26, с.376].
Спочатку ne, що (разом з його варСЦантом me), було первСЦсним вигуком вСЦдрази; воно робилося, головним чином, мязами обличчя - а саме скороченням мязСЦв носа. Згодом ne зникаСФ, а разом з ним втрачаСФться СЦ значення вСЦдрази [26, с.370].
В англСЦйськСЦй мовСЦ стадСЦi були такСЦ:
- стародавноаглСЦйський перСЦод (до 1100) ne був основним елементом заперечення: РЖc ne secge;
- середньоанглСЦйський перСЦод (1100-1500) ne пСЦдсилювалося за допомогою nought або редуцованоi форми not: РЖ ne seye not [76, с.57];
- XIV-XVст. not витСЦснуло ne СЦ стало основним запереченням у реченнСЦ: РЖ say not;
- у сучаснСЦй англСЦйськСЦй мовСЦ заперечення пСЦдсилюСФться допомСЦжним дСЦСФсловом do: РЖ do not say;
5) в останнСЦ роки do not скорочуСФться в форму dont. Заперечення зливаСФться з дСЦСФсловом, а лСЦтера о замСЦнюСФться апострофом: РЖ dont say [27, с.126].
У деяких вживаних сполученнях, особливо в сполученнСЦ I dont know, ми спостерСЦгаСФмо самий початок нового послаблення, оскСЦльки при вимовСЦ [aСЦ d(n) nou] вСЦд колишнього заперечення фактично нСЦчого не залишаСФться.
Посилення заперечення вСЦдбувалося або за допомогою слова, що означаСФ "дрСЦбязок" (not a bСЦt, not a jot, not a scrap та СЦн.), або за допомогою прислСЦвника, що означаСФ " коли-небудь" (СЦн.-англ. na з ne + а = гот. nСЦ aСЦws, нСЦм. nСЦe; англ. never також СЦнодСЦ втрачаСФ своСФ часове значення й збСЦгаСФться за значенням з not). НарештСЦ, для посилення може додаватися слово, що означаСФ "нСЦчого": лат. non, англ. not (слабка форма вСЦд nought) або нСЦм. nСЦcht; у порСЦвн.-англ. РЖ ne seye not у наявностСЦ подвСЦйне заперечення [79, с.128].
З опущенням або втратою заперечного прислСЦвника стверджувальне значення слова змСЦнювалося на заперечне. НайяскравСЦшСЦ приклади цього процесу знаходимо у французькСЦй мовСЦ.
В СЦнших мовах перехСЦд слова зСЦ стверджувальним значенням у заперечення зустрСЦчаСФться спорадично, наприклад: СЦсп. nada "нСЦчого" з панцира. (res) nata, nadСЦe "нСЦхто" СЦ СЦн.-СЦсл. слова на -gСЦ; в англСЦйськСЦй знаходимо but з ne... but, порСЦвн. дСЦал. nobbut, цСЦкаве more у значеннСЦ "no more" у пСЦвденно-захСЦднСЦй частинСЦ АнглСЦi, наприклад: Not much of a scholar. More am РЖ [86, с.45-52].
Отже, потреба у запереченнСЦ зявилась дуже давно, ще у стародавнСЦ часи. Заперечення зазнало значних змСЦн, про що свСЦдчать етапи його розвитку. Кожна мова мала своi особливостСЦ у вираженнСЦ заперечення, але все почалося з ne що означало вигук вСЦдрази. В сучаснСЦй англСЦйськСЦй мовСЦ це значення втрачаСФться.
- РСЦзновиди заперечних конструкцСЦй та iх мСЦсце в реченнСЦ
За характером вираженого в реченнСЦ ставлення до дСЦйсностСЦ iх подСЦляють на стверджувальнСЦ й заперечнСЦ [10, с.102]. Заперечення й твердження - явища взаСФмозалежнСЦ. За змСЦстом усяке заперечення СФ твердження протилежного [28, с.72].
Так, заперечення наявностСЦ якоi-небудь особи, предмета, дСЦi, ознаки СФ твердження ii вСЦдсутностСЦ: затверджуючи, що (вСЦн ходить he goes), (вСЦн у школСЦ he is at school), ми заперечуСФмо те, що (вСЦн не ходить he doesnt go), (вСЦн не в школСЦ he is not at school); СЦ навпаки, заперечуючи той факт, що (вСЦн ходить he goes), (вСЦн у школСЦ - he is at school), ми затверджуСФмо, що (вСЦн не ходить he doesnt go), (вСЦн не в школСЦ he is not at school). Твердження й заперечення в мовСЦ функцСЦонують у тСЦсному звязку й слугують для вираження таких протилежних понять, як (дСЦя - недСЦя), (наявнСЦсть - вСЦдсутнСЦсть), (СЦснування - неСЦснування) та СЦн. [16, с.279].
Тож, будь-яке явище, ознака, характеристика в мовСЦ можуть бути представленСЦ як тСЦ, що стверджуються СЦ як тСЦ, що заперечуються.
Заперечення бувають рСЦзних видСЦв СЦ можуть проявлятися на будь-якому мовному рСЦвнСЦ (лексичному, граматичному, синтаксичному, стилСЦстичному) залежно вСЦд виду.
На лексичному рСЦвнСЦ заперечення виражаСФться словами, якСЦ мають тАЬуспадкованетАЭ значення, СЦсторично маркованСЦ. Тобто слова, якСЦ не мають заперечного афСЦкса, але мають заперечне значення.
There were other small treasures David had failed to identify [75, с.23]. Были там и другие маленькие шедевры, авторов которых Дэвид не смог назвать сам [23, с.46].
У перекладСЦ лексичне заперечення fail вСЦдповСЦдаСФ граматичному запереченню не смог. Дуже часто перекладачСЦ вимущенСЦ перекладати лексичнСЦ заперечення граматичними, що говорить про складнСЦсть передачСЦ заперечних конструкцСЦй росСЦйською мовою саме на лексичному рСЦвнСЦ.
Звичайне заперечення на граматичному рСЦвнСЦ виражаСФться за допомогою спецСЦальних слСЦв заперечних часток або займенникСЦв (граматичнСЦ заперечення):
Then dont wake him, for Gods sake [75, c.59]. Ради бога, не будите его [23, с.74].
ГраматичнСЦ заперечення не ?/p>