ОсобливостСЦ використання СЦдСЦом
Дипломная работа - Иностранные языки
Другие дипломы по предмету Иностранные языки
приклади вживання фразеологСЦзмСЦв у видозмСЦненСЦй формСЦ:
тАЬAnd where Irene seems hard and cruel as in the Bois de Boulogne, or the Goupenor Gallery she is but wisely realistic, knowing that the least concession is an inch which precedes the impossible, the repulsive ellтАЭ [VI, c.37].
В даному прикладСЦ, взятому з авторськоi передмови до першого роману Саги про ФорсайтСЦв "асник СЦдСЦоматична одиниця постаСФ перед нами не у скороченому, а навпаки, розгорнутому виглядСЦ. Для англомовного читача оригСЦнального тексту натяк на вСЦдому англСЦйську приказку тАЬGive him an inch and hell take an ellтАЭ (вСЦдповСЦдаСФ украiнському фразеологСЦчному виразовСЦ Дай йому палець, вСЦн СЦ руку вСЦдкусить) СФ досить прозорим СЦ легко зрозумСЦлим. Проте для реципСЦСФнта-носСЦя СЦншоi мови та культури розпСЦзнавання подСЦбноi зашифрованоi СЦдСЦоматичноi одиницСЦ може становити проблему. РозумСЦючи це, перекладач вдаСФться до прийому компенсацСЦi вСЦн зберСЦгаСФ в своСФму перекладСЦ як перефразовану автором приказку, так СЦ надаСФ ii первинний загальновживаний варСЦант для кращого, повнСЦшого розумСЦння перекладного художнього тексту украiнським реципСЦСФнтом:
РЖ коли АйрСЦнСЦ здаСФться нечутливою СЦ жорстокою, як у Булонському лСЦсСЦ або в ГаупенорськСЦй галереi, вона лише виявляСФ здоровий глузд, знаючи, що найменша поблажливСЦсть призведе до неможливих СЦ ганебних поступок, - як то кажуть: дай йому палець, вСЦн СЦ руку схопить [II, c.27].
Досить часто подСЦбнСЦ лексеми зрозумСЦлСЦ лише у певний синхронСЦчний вСЦдрСЦзок носСЦям даноi мовноi культури (а СЦнколи й субкультури, якщо йдеться, наприклад, про сленг певноi соцСЦальноi або професСЦйноi групи). Для перекладача адекватна СЦдентифСЦкацСЦя й переклад можуть становити чималСЦ труднощСЦ. Якщо на певному етапСЦ роботи перекладач не подолаСФ них, досягнення головноi мети адекватностСЦ перекладу СФ, на наш погляд, дуже проблематичним. КрСЦм того, навСЦть за умов адекватного перекладу, СЦснуСФ третСЦй етап, на якому можливе неправильне декодування значення СЦншомовного тексту: це сприйняття перекладу безпосередньо читачем. ВСЦд його попередньоi пСЦдготовленостСЦ, рСЦвня фонових знань, загального рСЦвня ерудицСЦi, навСЦть психо-емоцСЦйного стану в той момент залежить у значнСЦй мСЦрСЦ ступСЦнь адекватностСЦ розумСЦння художнього перекладу СЦншомовного тексту.
У постмодернСЦй парадигмСЦ лСЦтературознавства та перекладознавства постать Читача виходить на перший план. Саме маючи на увазСЦ важливСЦсть його ролСЦ не лише як дешифратора кСЦнцевого тексту, а й творця нових смислСЦв, Ролан Барт говорить про смерть Автора:
Таким чином виявляСФться цСЦлСЦсна сутнСЦсть письма: текст складаСФться з багатьох рСЦзних видСЦв письма, що походять з рСЦзних культур та вступають один з одним у вСЦдношення дСЦалогу, пародСЦi, спора, однак вся ця множиннСЦсть фокусуСФться у певнСЦй точцСЦ, якою не СФ не автор, як стверджували досСЦ, а читач. Читач - це той простСЦр, де закарбовуються усСЦ цитати, з яких складаСФться письмо; текст знаходить СФднСЦсть не в своСФму походженнСЦ, а у призначеннСЦ, але ж це призначення - не особиста адреса; читач це людина без СЦсторСЦi, без бСЦографСЦi, без психологСЦi, вСЦн СФ тим, хто зводить докупи всСЦ тСЦ штрихи, що утворюють писемний текст. Тепер ми знаСФмо: щоб забезпечити письму майбуття, потрСЦбно розвСЦнчати мСЦф про нього народження Читача доводиться спокутувати смертю Автора [30, c.389-390].
Щодо творСЦв Ч.ДСЦккенса, вони почали активно перекладатися украiнською мовою за радянських часСЦв: так, найбСЦльш раннСЦй зСЦ знайдених нами перекладСЦв украiнською мовою роману Записки ПСЦквСЦкського клубу був виконаний Миколою РЖвановим, надрукований у ХарковСЦ, що був тодСЦ столицею Украiнськоi республСЦки, СЦ датуСФ 1929 роком. Цей перший переклад СФ неповним (скороченим) та авторСЦзованим. В той же час перекладаються вперше СЦ СЦншСЦ популярнСЦ ДСЦккенсовСЦ романи ВеликСЦ сподСЦвання, ОлСЦвер ТвСЦст, цикл рСЦздвяних оповСЦдань тощо.
ПопулярнСЦсть Чарльза ДСЦккенса (1812-1870) як на батькСЦвщинСЦ, так СЦ за ii межами СФ гСЦдною подиву. Так пише про це украiнський лСЦтературознавець О.Бургардт: ТвСЦр Записи ПСЦквСЦкського клубу виходив окремими зошитами-додатками до часопису. Першого зошиту друкувалося 400 примСЦрникСЦв, а 15-го вже 40 000. Цей тираж показуСФ, як швидко зростала слава СЦ популярнСЦсть письменника. До Америки, АвстралСЦi помандрував його ОлСЦвер ТвСЦст СЦ СЦншСЦ книжки. З захопленням читали його ДейвСЦда КоперфСЦльда, що теж виходив окремими зшитками. ЧитачСЦ у провСЦнцСЦi не могли дочекатися дня й години, коли поштова карета привезе iм чергове число, - назустрСЦч iй вони виходили за три версти за мСЦсто, а додому йдучи, ще по дорозСЦ, розгорнувши книжку, сквапно читали, вбирали в себе рядки [31, c.5].
У вСЦтчизняному лСЦтературознавствСЦ недавнСЦх часСЦв ДСЦккенс однозначно тлумачився як письменник критичного реалСЦзму СЦ як його найвидатнСЦший представник в англСЦйськСЦй лСЦтературСЦ. Проте сучаснСЦ критики не в повнСЦй мСЦрСЦ погоджуються з цим, вважаючи, що було б спрощенням заперечувати його причетнСЦсть до реалСЦзму, який домСЦнував у СФвропейськСЦй лСЦтературСЦ, принаймнСЦ в прозСЦ, середини ХРЖХ столСЦття. Але не меншим спрощенням було б замикати його творчСЦсть у рамках цього напрямку (як СЦ творчСЦсть СЦнших видатних митцСЦв у рамках певних напрямкСЦв). [32, c.3-4] Як правило, в СЦндивСЦдуальних стилях письменникСЦв синтезуються елементи й СЦнтенцСЦi рСЦзних напрямкСЦв чи течСЦй, що, однак, не порушуСФ iхньоi художньоi цСЦлСЦсностСЦ. Повною мСЦрою це стосуСФться й ДСЦккенса, в СЦндивСЦдуальному стилСЦ якого органСЦчно поСФднуються реалСЦстичнСЦ й романтичнСЦ, фольклорнСЦ й мСЦфологСЦчнСЦ елементи, а в пСЦзнСЦй творчостСЦ, зокрема в романСЦ ВеликСЦ сподСЦвання&#