ОсобливостСЦ використання СЦдСЦом
Дипломная работа - Иностранные языки
Другие дипломы по предмету Иностранные языки
та залишаСФться далекою та холодною. Натура власника в СомсСЦ заважаСФ розкритися його кращих людським якостям. Проте вСЦн завжди бездоганний у справах: його незмСЦнна професСЦональна чеснСЦсть заснована на природнСЦй обережностСЦ та вСЦдразСЦ до ризику.
На вСЦдмСЦну вСЦд багатьох СЦнших ФорсайтСЦв старших поколСЦнь (СуСЦзСЦн, ТСЦмотСЦ, тСЦточки ДжулСЦ та Естер), Сомс поСФднуСФ в собСЦ протилежнСЦ риси. ЗвертаСФ на себе увагу дивна тривога у виразСЦ його холодного обличчя, туга у поглядСЦ, що породжуСФться незадоволенням його почуття до РЖрен. Любов СЦ краса неприступнСЦ для Сомса, хоча уся його СЦстота прагне володСЦти ними. Факти СЦ цифри, з яких складаСФться життя ФорсайтСЦв заважають йому зрозумСЦти, що кохання СЦ краса заснованСЦ на свободСЦ. В своiй передмовСЦ до Саги ГолсуорсСЦ писав, що трагедСЦя Сомса дуже проста: вСЦн не викликаСФ кохання, але не настСЦльки товстошкСЦрий, щоб не вСЦдчути цьоготАжНавСЦть дочка Флер не любить Сомса так, як вСЦн, на його думку, того заслуговуСФ.
Сомс маСФ пережити багато випробувань. Його невмируща пристрасть до РЖрен, принизливСЦ спроби повернути ii, бажання мати наслСЦдника, брак без усякого кохання з француженкою Аннет Сомс проходить крСЦзь усе це, щоб пСЦзнати велику любов до своСФi дочки-одиначки Флер. Це почуття СЦ мудрСЦсть, що приходить з роками, помякшують його серце. Проте ГолсуорсСЦ спСЦвчуваСФ не лише особистим переживанням Сомса. ВСЦн роздСЦляСФ його хвилювання щодо майбутнього АнглСЦi. В перСЦод пСЦслявоСФнноi кризи, коли вСЦдчуття незмСЦнного добробуту змСЦнилося усвСЦдомленням нестабСЦльностСЦ в краiнСЦ, Сомс Форсайт якби стаСФ для ТРолсуорсСЦ втСЦленням бажаноi стабСЦльностСЦ, надСЦйностСЦ, мСЦцностСЦ. З ним вСЦн повязуСФ своi уявлення про найкращу пору життя.
Стилю ТРолсуорсСЦ притаманний широкий епСЦчний розмах, значущСЦсть соцСЦально-психологСЦчних узагальнень, майстерство СЦ тонка спостережливСЦсть в зображеннСЦ повсякденноi дСЦйсностСЦ, критицизм, поСФднаний з вишуканим лСЦризмом. В його романах велике значення вСЦдСЦграСФ невласне пряме мовлення. ЛСЦнгвостилСЦстичнСЦ прийоми ТРолсуорсСЦ також вСЦдрСЦзняються рСЦзноманСЦтнСЦстю. ФразеологСЦя в його романСЦ також досить широко представлена, в тому числСЦ й СЦдСЦоматичнСЦ одиницСЦ, частотнСЦсть яких досить висока (див. додаток). Серед СЦдСЦоматичних одиниць СФ повнСЦ й усСЦченСЦ форми, адСФктивнСЦ та дСЦСФслСЦвнСЦ структури з рСЦзною семантикою зоонСЦми, топонСЦми, етнонСЦми, тощо, типологСЦю та специфСЦку яких ми детально розглядали в другому роздСЦлСЦ нашого дослСЦдження. Так, перша фраза одинадцятого роздСЦлу мСЦстить в собСЦ одразу двСЦ компаративнСЦ одиницСЦ, що дозволяСФ миттСФво привернути увагу читача та посилити емоцСЦйний ефект:
Треба вСЦдзначити, що СЦдСЦоматичнСЦ одиницСЦ в романСЦ Джона ТРолсуорсСЦ "асник вСЦдрСЦзняються багатоманСЦтнСЦстю як з точки зору структури та семантики, так СЦ з точки зору стилю та текстоутворюючих функцСЦй.
В.КолСЦнз надаСФ наступне визначення функцСЦй СЦдСЦоми в художньому текстСЦ: In standard spoken and written English today idiom is an established, universal and essential element that, used with care, ornaments and enriches the language [5, c.хiii]. При чому вСЦн додаСФ своi зауваження щодо СЦсторичного поступу поглядСЦв на роль СЦдСЦоматичних одиниць у художньому текстСЦ вСЦд заперечення iхнього позитивного впливу СЦ навСЦть можливостСЦ використання у поетичному або прозаiчному художньому текстСЦ до визнання iхнього права на СЦснування та iхнСЦх стилСЦстичних функцСЦй у художньому текстСЦ:
тАЬThis was not always recognized. Pearsall Smith in тАЬwords and IdiomsтАЭ (1932) mentions what was the thought of idioms in the eighteen century. They were regarded as vulgarisms and offences against logic and reason. Addison used them in his prose, but thought they ought not to be used in poetry. Dr.Johnson wished to abolish them. He declared that in his dictionary he had tried to clear the language from colloquial barbarisms, licentious idioms, and irregular constructions. Today such opinions as these would be regarded as absurdтАЭ [5, p. xiii].
СлСЦд зазначити, що, згСЦдно з нашими спостереженнями, частотнСЦсть СЦдСЦом та особливостСЦ iхнього функцСЦонування значною мСЦрою залежать вСЦд типу художнього тексту.
Так, в описовому контекстСЦ (пейзаж, портрет, СЦнтерСФр) СЦдСЦоматичнСЦ одиницСЦ зустрСЦчаються значно рСЦдше, анСЦж в оповСЦдному.
Зокрема, десятий роздСЦл роману "асник, який являСФ собою досить деталСЦзований опис похорон найстарСЦшоi представницСЦ роду ФорсайтСЦв тСЦточки Енн, не мСЦстить жодноi СЦдСЦоматичноi одиницСЦ, за винятком евфемСЦчноi СЦдСЦоми to pass away як благопристойний варСЦант прямоi номСЦнацСЦi померти (to die), про що докладнСЦше йтиметься нижче.
ЗгСЦдно з нашими спостереженнями, найчастотнСЦшими СФ СЦдСЦоми в прямому мовленнСЦ персонажСЦв (дСЦалогах, монологах), а також у такСЦй формСЦ непрямого мовлення, як внутрСЦшнСЦй монолог персонажа, який передаСФ його рефлексСЦю, психо-емоцСЦйний стан, СЦ СФ зазвичай вСЦдвертСЦшим, менш скутим конвенцСЦйними формами, характерними для соцСЦального спСЦлкування; звСЦдси стаСФ зрозумСЦлою бСЦльша свобода вибору лексико-фразеологСЦчних одиниць та синтаксичних структур. Синтаксис внутрСЦшнього монологу вСЦдзначаСФться наявнСЦстю елСЦптичних речень, непослСЦдовних з логСЦчноi точки зору. Але це враження впливаСФ лише з першого погляду, адже внутрСЦшнСЦй монолог передаСФ властивСЦсть людськоi думки швидко охоплювати велике коло феноменСЦв, перескакувати з однСЦСФi теми до СЦншоi, не закСЦнчивши попередню, що й пояснюСФ стилСЦстико-синтаксичнСЦ особливостСЦ його оформлення.
ПорСЦвняймо внутрСЦшнСЦй монолог старого ДжолСЦона, який розмСЦрковуСФ про свою онуку Джун, закохану в архСЦтектора БосСЦнСЦ, про сучасний стан та перспективи iхнСЦх вСЦдносин, та його переклад украiнською мовою:
He had hardly seen anything of her since it began. A bad business! He had no notion of giving her a lot of money to enable a fellow he knew nothing about to live on in idleness. He had seen that sort of thing before; no good ever came of it. Worst of all, he had no hope of shaking her resolution; she was as ob