ОсобливостСЦ використання СЦдСЦом
Дипломная работа - Иностранные языки
Другие дипломы по предмету Иностранные языки
?и цьому в разСЦ необхСЦдностСЦ перекладач маСФ додавати пСЦдрядковСЦ виноски та примСЦтки для забезпечення прагматичноi адаптацСЦi перекладу) та неСЦдСЦоматичний (коли значення СЦдСЦоми передаСФться за допомогою слова-номСЦната або не фразеологСЦчного виразу). Проте варто зазначити, що навСЦть такСЦ СЦдСЦоми-СЦнтернацСЦоналСЦзми, як СЦдСЦоми-бСЦблеiзми та СЦдСЦоми античного походження, що, дСЦйсно, у бСЦльшостСЦ випадкСЦв не становлять труднощСЦв для перекладу (адже СФвропейськСЦ мови мають спСЦльну духовно-культурну спадщину), можуть перекладатися СЦншим чином (опущення, цСЦлСЦсне перетворення) з огляду на прагматичну адаптацСЦю перекладу. СлСЦд зауважити, що переклад СЦдСЦоматичних одиниць у художньому творСЦ становить чималСЦ труднощСЦ для перекладача, якому з метою iх подолання доводиться вдаватися до рСЦзноманСЦтних прийомСЦв перекладацькоi трансформацСЦi, зокрема: конкретизацСЦi або генералСЦзацСЦi, компенсацСЦi, прийомСЦв лексичного доповнення або лексичного опущення, а також таких прийомСЦв комплексноi трансформацСЦi, як прийом смислового розвитку (модуляцСЦi) та прийом цСЦлСЦсного перетворення. З усСЦх вищезгаданих прийомСЦв прийом компенсацСЦi зустрСЦчався найчастСЦше у прикладах нашоi вибСЦрки. Ми свСЦдомо не згадали такий комплексний прийом, як антонСЦмСЦчний переклад, адже у нашСЦй вибСЦрцСЦ вСЦн не зустрСЦвся жодного разу, тож ми можемо зробити попереднСФ припущення, що для перекладу фразеологСЦчних одиниць вСЦн не використовуСФться.
Особливу складнСЦсть становлять СЦдСЦоматичнСЦ одиницСЦ, що зявляються не у експлСЦцитнСЦй словниковСЦй формСЦ, а у скороченСЦй, або розгорнутСЦй та переосмисленСЦй формСЦ, чи навСЦть у формСЦ СЦнтертекстуальноi алюзСЦi.
Твори Ч.ДСЦккенса та Ш.Бронте спорСЦдненСЦ не лише приналежнСЦстю до однСЦСФi лСЦтературноi епохи, яку умовно можна назвати лСЦтературою вСЦкторСЦанськоi доби, з ii загально реалСЦстичною неквапною манерою оповСЦдСЦ, дещо незвичною для сучасного читача пафоснСЦстю, потягом до мСЦстицизму, прийомом прямого звернення автора до читача, що також виглядаСФ сьогоднСЦ дещо застарСЦлим, а й своiми лСЦнгвостилСЦстичними особливостями. Зокрема, СЦдСЦоматичнСЦ одиницСЦ в обох дослСЦджуваних нами творах тяжСЦють до загальноприйнятих лСЦтературних клСЦше того часу; особливо це характерно для СЦдСЦостилю Чарльза ДСЦккенса. РЖнодСЦ вжиток подСЦбних конструкцСЦй може пояснюватися не тСЦльки даниною лСЦтературнСЦй традицСЦi, але й намСЦром автора справити комСЦчний ефект на свого читача. Окрему низку СЦдСЦоматичних одиниць складають пСЦдкреслено розмовнСЦ СЦдСЦоних конструкцСЦй може пояснюватися не тСЦльки даниною лСЦтературнСЦй традицСЦi, але й намСЦром автора справити комСЦчний ефект на свого читача. Окрему низку СЦдСЦоматичних одиниць складають пСЦдкреслено розмовнСЦ СЦдСЦоми, часто компаративного характеру, якСЦ вживаються представниками нижчих верств суспСЦльства. Очевидно, автори розглядають подСЦбнСЦ СЦдСЦоми як просторСЦчнСЦ або навСЦть вульгарнСЦ СЦ допускають iхнСЦй вжиток задля створення колориту мовлення простого народу. Проте у Шарлотти Бронте ми вже спостерСЦгаСФмо СЦнтеграцСЦю СЦдСЦоматичних одиниць до складу стилСЦстичних фСЦгур та тропСЦв: найчастСЦше це метафори та СЦндивСЦдуально-авторськСЦ порСЦвняння. Ця сама тенденцСЦя розвиваСФться СЦ набираСФ сили у творчостСЦ Дж.ГолсуорсСЦ, що ми можемо простежити на прикладах з його роману "асник.
СлСЦд зазначити, що, згСЦдно з нашими спостереженнями, частотнСЦсть СЦдСЦом та особливостСЦ iхнього функцСЦонування значною мСЦрою залежать вСЦд типу художнього тексту. Так, в описовому контекстСЦ (пейзаж, портрет, СЦнтерСФр) СЦдСЦоматичнСЦ одиницСЦ зустрСЦчаються значно рСЦдше, анСЦж в оповСЦдному. ЗгСЦдно з нашими спостереженнями, найчастотнСЦшими СФ СЦдСЦоми в прямому мовленнСЦ персонажСЦв (дСЦалогах, монологах), а також у такСЦй формСЦ непрямого мовлення, як внутрСЦшнСЦй монолог персонажа, який передаСФ його рефлексСЦю, психо-емоцСЦйний стан, СЦ СФ зазвичай вСЦдвертСЦшим, менш скутим конвенцСЦйними формами, характерними для соцСЦального спСЦлкування; звСЦдси стаСФ зрозумСЦлою бСЦльша свобода вибору лексико-фразеологСЦчних одиниць та синтаксичних структур. Звичайно, це стосуСФться лише тих персонажСЦв, якСЦ подаються автором зсередини (ПСЦп у Великих сподСЦваннях; Сомс, молодий та старий ДжолСЦон та Джун у "аснику, Джен Ейр). ЧастотнСЦсть СЦдСЦом у дСЦалогСЦчному мовленнСЦ залежить вСЦд емоцСЦйностСЦ та образностСЦ мислення самого персонажа, а також вСЦд його приналежностСЦ до певних верств суспСЦльства (адже у ХРЖХ ст. вжиток СЦдСЦом вважався вульгарним).
Було визначено найпоширенСЦшСЦ у даних творах семантичнСЦ групи СЦдСЦоматичних одиниць (СЦдСЦоми з зоонСЦмним та колоронСЦмним компонентом, СЦдСЦоми на позначення грошей/власностСЦ/матерСЦальних вСЦдносин, СЦдСЦоматичнСЦ вирази з юридичного дискурсу, евфемСЦстичнСЦ СЦдСЦоми тощо).
У цСЦлому, слСЦд зазначити, що характер СЦдСЦом у художньому текстСЦ багато в чому залежить вСЦд авторського задуму та тематики твору. Так, стилСЦстичнСЦ ефекти СЦдСЦоматичних одиниць у дослСЦджуваних творах СФ зовсСЦм рСЦзними це й СЦронСЦчнСЦ клСЦше з псевдоромантичним пафосом у Ч.ДСЦккенса, СЦ витонченСЦ метафоричнСЦ звороти для вСЦдображення романтичних внутрСЦшнСЦх переживань героiнСЦ у Ш.Бронте, СЦ евфемСЦстичнСЦ звороти для викриття нещиростСЦ та духовноi убогостСЦ свСЦту ФорсайтСЦв у Дж.ГолсуорсСЦ.
Перспективним вважаСФться подальше дослСЦдження способСЦв перекладу СЦдСЦоматичних одиниць у прозаiчних творах рСЦзних жанрСЦв, а також у поетичних творах.
СПИСОК ДЖЕРЕЛ РЖНФОРМАЦРЖРЗ
- СелСЦванова О.О. Сучасна лСЦнгвСЦстика. ТермСЦнологСЦчна енциклопедСЦя. Полтава: ДовкСЦлля-К, 2006. 716 с.
- Сейдл Дж., Макморди У. Идиомы английского языка и их употребление. М.: Высшая школа, 1983. I-VI+266 c.
- Виноградов В.В. Об основных типах фразеологических единиц в русском языке // Избранные труды. Лексикология и лексикография. М.: Наук?/p>