ОсобливостСЦ використання СЦдСЦом
Дипломная работа - Иностранные языки
Другие дипломы по предмету Иностранные языки
азеологСЦi, вважаючи, що подСЦбнСЦ одиницСЦ утворюють так званий паремСЦологСЦчний фонд, який СФ предметом дослСЦдження специфСЦчноi маргСЦнальноi науковоi галузСЦ паремСЦологСЦi, яка корелюСФ з лСЦнгвСЦстикою та фольклористикою, або так званих клСЦше, чи мовних штампСЦв, на зразок добрий день, шановне товариство тощо. Звернемо увагу також на величезний лСЦнгвокультурознавчий потенцСЦал фразеологСЦi, адже саме в СЦдСЦоматичних одиницях мови вСЦдбито багатовСЦкову СЦсторСЦю народу, своСФрСЦднСЦсть його культури та побуту. ВнаслСЦдок того, що в СЦдСЦоматичних виразах чСЦтко вСЦдображаСФться нацСЦональний характер народу, iхнСФ активне засвоСФння необхСЦдно кожному, хто вивчаСФ мову. Також необхСЦдно розвивати вмСЦння коректно вживати СЦдСЦоми в мовленнСЦ, правильно вСЦдчуваючи iхнСЦй стилСЦстичний регСЦстр чи належать вони до просторСЦччя, або вульгаризмСЦв, канцеляризмСЦв або книжкового стилю. тАЬOne of the main difficulty is that the learner doesnt know in which situations it is correct to use an idiom. The expression marked formal are found in written more than in spoken English and are used to show a distant relationship between the speakers. Such expressions would be used for example when making a formal words to a large audience. Expressions marked informal are used in everyday spoken English and in personal letters. Slang expressions are used in very informal situations between good friends. Learners should not make frequent use of slang expressions as they usually but unexpectedly become out-of-date and sound strange. It is advisable to concentrate on the expressions that are marked informal and on the unmarked expressions which are neutral in style and can be used in any situation.[тАж] Mastery of idiom comes only slowly, through careful study and observation, through practice and experience, but remember: practice makes perfect and all things are difficult before they are easyтАЭ [2, c.8].
Автори також зазначають, що новСЦ СЦдеi можуть бути вираженими не тСЦльки окремими лексемами-неологСЦзмами, але також СЦ комбСЦнацСЦСФю двох-трьох слСЦв, наприклад: вСЦдомСЦ слова wage СЦ to freeze, але СЦдея a wage-freeze прийшла в мову лише на початку вСЦсСЦмдесятих рокСЦв минулого столСЦття. To freeze wages СЦнший вираз, що прийшов з британськоi полСЦтики та економСЦки та означаСФ зупинити зростання заробСЦтноi плати. ПодСЦбну СЦдею передають усталенСЦ вирази to freeze prices та a price-freezer [2, c.2].
Отже, СЦдСЦоматичнСЦ одиницСЦ, або фразеологСЦчнСЦ зрощення складають ядро фразеологСЦчного фонду будь-якоi мови. Вони не тСЦльки мСЦстять у собСЦ СЦсторико-культурну СЦнформацСЦю, а й вСЦдображують динамСЦку розвитку мови.
1.4 Висновки
У першому роздСЦлСЦ дослСЦдження робиться спроба надати оцСЦнку сучасному стану наукових дослСЦджень в галузСЦ СЦдСЦоматики. ЗазначаСФться, що у вСЦтчизнянСЦй лСЦнгвСЦстицСЦ мовознавцСЦ СФ здебСЦльшого послСЦдовниками так званого вузького розумСЦння СЦдСЦоматичних одиниць, згСЦдно з традицСЦями, започаткованими радянським вченим В.Виноградовим, в той час, як iхнСЦ британськСЦ та американськСЦ колеги вСЦддають перевагу широкому пСЦдходу, вносячи до складу СЦдСЦом такСЦ одиницСЦ, як приказки, прислСЦвя, крилатСЦ вирази, якСЦ за вСЦтчизняними науковими традицСЦями прийнято вважати предметом вивчення фольклористики, або паремСЦологСЦi.
КрСЦм класифСЦкацСЦi В.Виноградова М.Шанського [1, c. 644], розглянуто також низку типологСЦй СЦдСЦоматичних одиниць, зокрема: типологСЦя Н.Амосовоi [8, c. 65], О.КунСЦна [9, c. 15], також дуже цСЦкава та змСЦстовна семантична класифСЦкацСЦя Г.ГрСЦнь [11, c.36-41], яка розподСЦляСФ дСЦСФслСЦвнСЦ фразеологСЦчнСЦ одиницСЦ американського варСЦанту англСЦйськоi мови за семантичною ознакою. Серед класифСЦкацСЦй, пропонованих зарубСЦжними дослСЦдниками, особливий СЦнтерес становлять класифСЦкацСЦi СЦдСЦом британських лексикологСЦв Дж.Сейдл та У.МакмордСЦ за походженням, а також за критерСЦями повноi/неповноi фСЦксованостСЦ.
Розглянуто також феномен СЦдСЦоматичностСЦ як такий, що визначаСФ мСЦсце СЦдСЦом в системСЦ фразеологСЦчних одиниць мови як ii ядро, або ключова складова.
РоздСЦл 2. ОсобливостСЦ перекладу художнього тексту
2.1 Види перекладу, типи, форми СЦ методи роботи з ним
Як вСЦдомо, на сучасноох своiх СЦпостасях: як процес СЦ як результат.
За визначенням термСЦнологСЦчноi енциклопедСЦi Сучасна лСЦнгвСЦстика, переклад у першому значеннСЦ СФ цСЦлеспрямованою лСЦнгвопсихоментальною дСЦяльнСЦстю особистостСЦ перекладача як ре-креативноi системи, що поСФднуСФ в одному перетворювальному процесСЦ двСЦ фази: СЦнтерпретацСЦю оригСЦнального тексту та породження на пСЦдставСЦ цСЦСФi СЦнтерпретацСЦi тексту-перекладу [1, с. 452]. При цьому перша фаза передбачаСФ рефлексивне розумСЦння перекладачем свСЦту смислСЦв адресанта оригСЦнального тексту, його програми СЦнтерпретацСЦi для читача оригСЦналу, ступеня цСЦнностСЦ текстовоi СЦнформацСЦi та спСЦввСЦднесеностСЦ ii з вихСЦдною культурою й буттям. Друга фаза СФ зСЦставленням внутрСЦшньо висловленоi рефлексСЦi перекладача з кодом СЦншоi мови з урахуванням унСЦверсуму СЦншоi культури й СЦнтерСЦорСЦзованого буття СЦншого етносу [1, с. 452].
Це визначення пСЦдсумовуСФ попереднСЦ науковСЦ доробки вчених СЦнших краiн, насамперед теоретикСЦв перекладу радянського часу. Так, В.КомСЦсаров визначаСФ переклад як складне багатогранне явище [12, с. 34] тАж тип мовного посередництва, який цСЦлком орСЦСФнтовано на СЦншомовний оригСЦнал [12, с.43]. М.Рильський трактуСФ переклад як акт величезноi дружби мСЦж письменником СЦ перекладачем [13, с. 4] на противагу вСЦдомому афоризму Жуковського: Перекладач у прозСЦ раб, у поезСЦi суперник (цитуСФться за Рильським 1958).
ПСЦд перекладом у другому сенсСЦ цього слова розумСЦСФться результат перекладацькоi дСЦяльностСЦ, представлений текстом перекладу у фСЦксованСЦй (письмовСЦй) СЦ нефСЦксованСЦй (уснСЦй) формСЦ [1, с.453]. За визначенням харкСЦвського перекладознавця радянського часу О.ФСЦнкеля, автора першоi на теренах колишнього СРСР монографСЦi з те?/p>