ОсобливостСЦ використання СЦдСЦом
Дипломная работа - Иностранные языки
Другие дипломы по предмету Иностранные языки
?ть також, що СЦснують СЦдСЦоми, якСЦ не можна змСЦнювати зовсСЦм (fixed idioms); СЦснують також такСЦ, що СФ фСЦксованими у окремих частинах, а в СЦнших словосполучення СФ вСЦльним; нарештСЦ, видСЦляють третю групу СЦдСЦоматичних одиниць, якСЦ дозволяють лише окремСЦ змСЦни у своiх нефСЦксованих частинах.
Так, до першоi групи належить СЦдСЦоматична одиниця to give someone the cold shoulder, у складСЦ якоi неможливСЦ анСЦ лексичнСЦ (to give someone the cold or warm shoulder), анСЦ морфологСЦчнСЦ змСЦни артикль, керування тощо ( to give someone a cold shoulder to give a cold shoulder to someone).
До другоi групи СЦдСЦоматичних одиниць належить to make a clean breast of it (to tell truth about it), у якСЦй можливСЦ змСЦни часу дСЦСФслова.
До третьоi групи, в якСЦй дозволяються обмеженСЦ змСЦни у нефСЦксованСЦй частинСЦ належать такСЦ СЦдСЦоми, як to have/to take/to enjoy forty winks, to keep a sharp/careful/watchful/professional eye on someone.
РЖснують також СЦншСЦ класифСЦкацСЦi фразеологСЦзмСЦв. Так, за синтаксичною функцСЦСФю фразеологСЦзми подСЦляють на органСЦзованСЦ за моделями словосполучення, простого СЦ складного речення. ФразеологСЦчнСЦ одиницСЦ розрСЦзняються також за спСЦввСЦднесенням опорного слова фразеологСЦчних зворотСЦв СЦз певним граматичним класом слСЦв (СЦменниковСЦ, адСФктивнСЦ, дСЦСФслСЦвнСЦ тощо), за способом створення конотацСЦi, за способом семантичних перенесень при формуваннСЦ значення фразеологСЦчних одиниць (метонСЦмСЦчнСЦ, метафоричнСЦ, гСЦперболСЦчнСЦ, компаративнСЦ СЦ т.СЦн.). На сьогоднСЦ фразеологСЦя СФ таким перспективним СЦ розвинутим напрямом мовознавства, що майже кожен дослСЦдник маСФ можливСЦсть запропонувати свою власну типологСЦю або вдосконалити класифСЦкацСЦю, розроблену СЦншими вченими до нього, з огляду на потреби свого власного дослСЦдження.
1.3 МСЦсце СЦдСЦом в системСЦ фразеологСЦчних одиниць мови
Як можна зрозумСЦти з викладеного вище, сфера фразеологСЦi усвСЦдомлюСФться по-рСЦзному у рСЦзних теоретичних концепцСЦях. Проте бСЦльшСЦсть дослСЦдникСЦв сходяться в тому, що фразеологСЦзми повиннСЦ характеризуватися трьома найважливСЦшими параметрами: неоднослСЦвнСЦстю, стСЦйкСЦстю та СЦдСЦоматичнСЦстю. Перший з цих параметрСЦв можна вважати СФдиним вСЦдносно ясним та операцСЦйним поняттям, хоча й тут виникають проблеми, повязанСЦ з наявнСЦстю або вСЦдсутнСЦстю в тСЦй чи СЦншСЦй мовСЦ орфографСЦчноi традицСЦi, розрСЦзненням слСЦв СЦ словосполучень, слСЦв и речень в даному морфологСЦчному типСЦ мови тощо. КатегорСЦя стСЦйкостСЦ СФ вже менш визначеною, але найбСЦльшСЦ запитання викликаСФ поняття СЦдСЦоматичностСЦ. В найбСЦльш загальному розумСЦннСЦ СЦдСЦоматичнСЦсть позначаСФ властивСЦсть мовних одиниць формувати цСЦлСЦсне значення не СЦз суми значень ii складникСЦв або незалежно вСЦд них [1, с.173] ФразеологСЦя виявляСФться лише одним з проявСЦв СЦдСЦоматичностСЦ.
Розглянемо фактори, якСЦ можна розглядати як причину стСЦйкостСЦ СЦдСЦоматичних одиниць. Вочевидь, достеменно виявити справжнСЦ причини формування стСЦйких зворотСЦв тСЦльки в рамках лСЦнгвСЦстики неможливо, адже найчастСЦше причини стСЦйкостСЦ носять екстралСЦнгвСЦстичний характер. Тут може виявитися важливою культурна значущСЦсть вихСЦдного тексту (пор. численнСЦ СЦдСЦоми-бСЦблеiзми, СЦдСЦоми лСЦтературного походження з вСЦдомих художнСЦх творСЦв, зокрема, з творСЦв В. ШекспСЦра в англСЦйськСЦй мовСЦ); пСЦдвищення престижностСЦ та/або поширення сфери функцСЦонування певних фахових мов або жаргонСЦв (поширення сленгСЦзмСЦв через розмовне мовлення та ЗМРЖ до художньоi лСЦтератури). культурно-СЦсторичний контекст (так, за даними А.Швейцера, внаслСЦдок контактСЦв з представниками СЦнших народСЦв протягом колонСЦзацСЦi ПСЦвнСЦчноi Америки, в американському варСЦантСЦ англСЦйськоi мови опинилися СЦдСЦоми не лише британського, а й СЦндСЦанського, французького, голандського, нСЦмецького та СЦспанського походження [10, с.36-37]). ВтСЦм, багато з причин узуалСЦзацСЦi залишаються незрозумСЦлими.
Роль власно лСЦнгвСЦстичних факторСЦв узуалСЦзацСЦi, вочевидь, СФ невеликою, однак суто лСЦнгвСЦстичнСЦ особливостСЦ мовних виразСЦв, що сприяють узуалСЦзацСЦi, безсумнСЦвно, СЦснують. Можна впевнено вказати лише один з них ускладненСЦсть форми. НайчастСЦше це рима, пор. укр. не сСЦло, не впало, часто-густо, попав на лСЦки пропав навСЦки, нСЦ сват нСЦ брат; англ. тАЬhigh and dryтАЭ, тАЬby hook or by crookтАЭ, тАЬat sixes and sevensтАЭ. До цього ж типу СЦдСЦоматичних утворень належить також подвоСФння основи на зразок: вСЦк вСЦкувати, дурень дурнем, тАЬin bag and baggageтАЭ. До числа прийомСЦв ускладнення форми належать також алСЦтерацСЦi (характернСЦ для германських мов), асонанси тощо. Зокрема, В.КолСЦнз зазначаСФ: тАЬSometimes a dominating factor in the formation or the popularity of an idiom must have been a desire for euphony, alliteration, rhyme, repetitionтАЭ [5, p. XI].
Зауважимо, що в сучаснСЦй лСЦнгвСЦстицСЦ поняття СЦдСЦоматичностСЦ повязуСФться не лише з фразеологСЦСФю. РЖдСЦоматичнСЦсть проявляСФ себе також у морфологСЦi та синтаксисСЦ. Так, у словотворСЦ СЦдСЦоматичнСЦсть представлена простим чи складним словом, формальнСЦ складники якого не беруть участСЦ у формуваннСЦ його семантики. ТакСЦ слова характеризуються умовною мотивацСЦСФю (псевдомотивацСЦСФю). Причинами такоi СЦдСЦоматичностСЦ значення СФ формальнСЦ змСЦни, утрата значень слСЦв-мотиваторСЦв або iхнСФ переосмислення, руйнування первСЦсного образу, покладеного в основу творення слова, невСЦрне калькування, ефективнСЦсть вибору мотиваторСЦв, якСЦ СФ випадковими, що надаСФ слову особливоi експресивностСЦ й увиразнюСФ мовлення. У синтаксисСЦ СЦдСЦоматичнСЦсть розглядаСФться на пСЦдставСЦ фразеологСЦзованих неподСЦльних речень [1, c.173-174].
СлСЦд додати, що статус СЦдСЦом як складовоi частини фразеологСЦчноi системи нСЦколи не було поставлено пСЦд сумнСЦв, на вСЦдмСЦну вСЦд прислСЦвiв, приказок, крилатих слСЦв, яким багато вчених вСЦдмовляють у приналежностСЦ до фр