Доля полiтичноСЧ нацiСЧ в полiетнiчному суспiльствi.
Дипломная работа - Разное
Другие дипломы по предмету Разное
сi американцi, у тому числi народженi в краСЧнi, вважаються американцями за вибором, а не просто за iсторичною спадщиною. Бажання тАЬвиборутАЭ може бути i СФ головною опорою i цiннiстю американського суспiльства. Воно звязано з активним режимом свободи i припускаСФ не тiльки вiдсутнiсть полiтичних чи економiчних обмежень, але i можливiсть вибирати iз широкого спектру можливостей.
Як говорилося вище, американська полiтична нацiя завжди вважалася класичним прикладом полiтичноСЧ нацiСЧ. Головним критерiСФм цьому може служити той факт, що у Сполучених Штатах Америки жоден етнос не може тАЬнавязатитАЭ всiм iншим свiй спосiб буття. Причиною цьому СФ, як зазначаСФ украСЧнський дослiдник Крисаченко В.С., те, що в Америцi немаСФ титульного етносу, який би мiг взяти на себе головну роль. Всi iншi нацiСЧ СФ тАЬетнiчнiтАЭ.
Представники пiвнiчноамериканськоСЧ нацiСЧ, сформованоСЧ з емiгрантiв рiзного етнiчного i расового походження, являють собою СФдину нацiю лише тому, що мають багато спiльних рис i характеризуються особливим способом буття. Хоча це зовсiм не означаСФ, що у етнiчних груп, якi входять в нацiю (серед них украСЧнцi, росiяни, СФвреСЧ тощо), зовсiм вiдсутня етнiчна iдентифiкацiя. Етнiчний фактор виступаСФ тут просто як певний генетичний код спiльного походження, мови, територiСЧ.
Сучасне американське суспiльство маСФ три джерела: СФвропейськi переселенцi (якi почали заселяти Американський Континент ще з кiнця XV ст.), мiiеве iндiанське населення i примусово завезених чорних людей. Вже у 1790 р. населення, що проживало на територiСЧ БританськоСЧ Америки мало такi показники: англiйцi i валлiйцi 67,5 %, iрландцi 9,4 %, шотландцi 8%, нiмцi 7,9 %, данцi 3,3 %, французи 2,4 %, iншi 1,5 %. Саме вихiдцi з РДвропи i розпочали створення в Америцi полiтичноСЧ нацiСЧ, але, насамперед, для себе.
Отже, СФвропейськi колонiсти почали будувати на Пiвнiчноамериканському континентi нову полiтичну нацiю iз себе самих для себе самих, поставивши поза законом мiiеву люднiсть i завезених з Африканського континенту для рабськоСЧ працi чорних людей. В основу подiлу американського населення став економiчно-расовий принцип.
Започаткування американськоСЧ полiтичноСЧ нацiСЧ фактично вiдбулося на борту корабля тАЬMay FlowerтАЭ (тАЬТравнева квiткатАЭ). У травнi 1621 ротцями-пiлiгримами була пiдписана Угода про утворення тАЬгромадянського суспiльстватАЭ. Так, саме про тАЬгромадянське суспiльствотАЭ йшлося у роздумах i домовленостях мiж собою дiяльних СФвропейцiв, якi рушили на свою нову батькiвщину.
В Угодi про утворення тАЬгромадянського суспiльстватАЭ СЧСЧ творцi зазначали, що вони тАЬурочисто i обопiльно перед лицем Бога i один перед одним домовляються i обСФднуються в громадянське суспiльствотАЭ. Вони домовились про створення справедливих законiв, актiв, домовленостей та iнших нормативних документiв, якi були б найзручнiшими для загального блага колонiСЧ, а на себе брали зобовязання пiдкорятися ухваленим рiшенням i виконувати СЧх. Це, на нашу думку, СФ точкою вiдлiку, пiсля якоСЧ починаСФться становлення полiтичноСЧ нацiСЧ та полiтичного суспiльства американцiв.
Подальша iсторiя Сполучених Штатiв Америки добре вiдома i не потребуСФ детального опрацювання у нашому науковому дослiдженнi. Хотiлося б також звернемо увагу на Декларацiю Незалежностi, яка i проголосила базовi принципи життСФдiяльностi та полiтичного розвитку американськоСЧ нацiСЧ.
Декларацiя незалежностi була пiдписана Т. Джефферсоном, за участю Б.Франклiна, Дж. Адамса. Вона вiдображаСФ логiку та аргументацiю природних та не вiдчужених прав людини. Серед останнiх Т. Джефферсон видiлив наступнi iстини: кожна людина вiд народження маСФ право на життя, свободу та прагненню до щастя, суверенiтет народу над державою, тобто надiлення суспiльством уряду певною владою для забезпечення його (суспiльства) повноцiнного життя (право народовладдя) тощо. Декларацiя була пiдписана 13 штатами (цiкавим СФ також факт, що крiм загальноприйнятих принципiв, кожний штат виносив у свою конституцiю характернi для свого штату особливостi).
СвоСФрiдним пiдсумком полiтико-правовоСЧ дiяльностi часiв здобуття незалежностi стала Конституцiя 1787 р., якою США керуються й донинi. Саме в нiй було ухвалено союзний, а не конфедеративний лад держави, конгрес роздiлено на двi палати, посилено функцiСЧ президентськоСЧ влади, запроваджено майновий ценз для виборцiв тощо. Ця Конституцiя окреслювала, здебiльшого, особливостi полiтичного устрою США, полiтичнi права i обовязки СЧСЧ громадян, особливостi мiжнародноСЧ дiяльностi держави. Тому природним доповненням до неСЧ став тАЬБiлль про праватАЭ, ухвалений у 1789 р. i введений в дiю 1791 р. У десяти його статтях визначалися принципи органiзацiСЧ американського суспiльства, демократичнi за своСФю суттю. Йшлося, насамперед, про гарантiСЧ особистоСЧ свободи громадян, СЧх захист перед державою та iншими членами суспiльства.
Отже, бачимо, що все вище написане пiдтверджуСФ тезу про iснування та ефективне функцiонування полiтичноСЧ нацiСЧ у Сполучених Штатах Америки. Насамперед, йдеться про полiтичну основу суспiльства, де кожний громадянин цього суспiльства нiчим не вiдрiзняСФться вiд iншого, насамперед, це не проявляСФться в ущемленнi тих чи iнших прав. У кожного члена суспiльства СФ певнi права, якi не розмежовуються в залежностi вiд етнiчного походження людини.
Шлях формування американськоСЧ полiтичноСЧ нацiСЧ СФ репрезентативним щодо цiлоСЧ множини нацiотворчих процесiв Нового часу в умовах експансiСЧ СФвропейцiв на колонiальнi землi та формуванням на них цiлiсного суспiльст?/p>