Доля полiтичноСЧ нацiСЧ в полiетнiчному суспiльствi.
Дипломная работа - Разное
Другие дипломы по предмету Разное
?дi та Пiвднi УкраСЧни, так i на Заходi латентних вiдмiнностей життСФдiяльностi цих двох регiонiв економiчних, iсторичних, геополiтичних, релiгiйних, мовних, цiннiсних i т.д.
Знов ж таки, говорячи про украСЧнську полiтичну нацiю, не можна говорити категорично не слiд драматизувати СЧСЧ сьогоднiшнiй стан. Адже, для СЧСЧ стабiльного становлення та функцiонування необхiдний тривалий промiжок часу утвердження практики свiдомого громадянства. Шiстнадцятилiтня новiтня iсторiя УкраСЧни з СЧСЧ нерозвиненою державницькою традицiСФю (а отже, iсторично-державницькою iдентичнiстю) i з традицiйно пануючим етнокультурним розумiнням нацiСЧ, це не той строк, за який може сформуватися полiтична нацiя. Потрiбна послiдовна копiтка спiльна робота у цьому напрямi як держави так i елiти.
РД, звичайно, в УкраСЧнi i деякi iншi точки зору на цю проблему. Досить цiкавою та не безпiдставною СФ погляд Сергiя МакСФСФва на питання полiтичноСЧ нацiСЧ. Заввiддiлом РЖнституту соцiологiСЧ, доктор соцiологiСЧ Сергiй МакеСФв, в РЖнтернет-газетi тАЬПрозора полiтикатАЭ в однiй iз своСЧх статей наголошуСФ на тому, що в УкраСЧнi на сьогоднiшнiй день вже СФ полiтична нацiя; i не одна, а три (!).
Сергiй МакСФСФв пише про те, що саме в результатi подiй 21 листопада 2004 року в УкраСЧнi сформувалося аж три полiтичнi нацiСЧ. тАЬНа тому мiii, де повинна була б бути СФдина УкраСЧна, маСФмо три нацiСЧ, i, вiдповiдно, три державитАЭ. на думку дослiдника, перша нацiя 21 листопада обрала своСЧм президентом Вiктора Ющенка. РЗСЧ кiлькiсний склад оголосив КиСЧвський мiжнародний iнститут соцiологiСЧ та Центра А. Разумкова при пiдтримцi фонду тАЬДемократичнi iнiцiативитАЭ. Данi тАЬекзит-полутАЭ говорили про наступне 54% виборцiв пiдтримали В.Ющенка. Саме цi тАЬ54%тАЭ вийшли на майдани i вирiшили не визнавати тАЬзаконнотАЭ обраного президента, на той час премСФр-мiнiстра. Перша краСЧна, за словами, МакСФСФва, розмiстилася на майданi Незалежностi у столицi. Друга нацiя, кiлькiсно на багато менша за першу, але пiдконтрольна тiльки сама собi, почуваючи себе у повнiй безпецi, вiдсторонив себе вiд першоСЧ штиками силових структур, не вiдстороненою полiтичною глухотою та лицемiрством (дозволю собi не погодитися з останнiм висловлюванням). У цiСФСЧ нацiСЧ, припускаСФ С. МакСФСФв, двi тАЬголовитАЭ, а саме Вiктор Янукович та Л. Кучма. Багато критики (деколи бруду) у данiй статтi лунаСФ саме на тАЬдругутАЭ полiтичну нацiю.
Третя полiтична нацiя це тi, кого обманули, спокусили, тАЬкупилитАЭ, залякали тАЬдругоютАЭ полiтичною нацiСФю, або вони взагалi пасивно пiддалися СЧСЧ умовлянням. МакСФСФв пише, що вони дозволили робити з собою що завгодно, дозволивши, тим самим, другiй нацiСЧ робити що завгодно з усiСФю державою. тАЬВони зародили в собi люту ненависть до американського iмперiалiзму та мiiевого, тобто украСЧнського нацiоналiзмутАЭ. ОстаннСФ фактично означаСФ культивування ненавистi до iдеСЧ самовизначення, яке не може не бути нацiональним. Частину з них, подiбно тАЬбезсловесному грузу возили на тАЬпiкнiкитАЭ та тАЬекскурсiСЧтАЭ з вiдкрiпними талонамитАЭ. Участь у подiбних органiзацiях обернулася для таких людей полiтичною смертю, - як пише С. МакСФСФв.
З даноСЧ статтi бачимо, що полiтичну украСЧнську нацiю (до речi ще не сформовану), вже починають дiлити навпiл, в принципi, так само, як намагаються подiлити i УкраСЧнську державу. Цi думки та погляди досить поширенi на сьогоднiшнiй день в засобах масовоСЧ iнформацiСЧ в УкраСЧнi, i це неабияким чином може пiдсвiдомо вплинути на масову свiдомiсть украСЧнського народу.
УкраСЧнська полiтична нацiя повинна формуватися на основi СФдиного iнформацiйного поля. В цьому також переконана украСЧнська письменниця О.Забужко. За словами О.Забужко, полiтична нацiя починаСФться з того, що тАЬвся краСЧна вiд заходу до сходу, вiд пiвночi до пiвдня в однин i той же час обговорюСФ однi й тi ж статтi в однiй i тiй же газетi. Якщо цього немаСФ до побаченнятАЭ. О.Забужко переконана, що аналiзуватися повиннi однаковi, спiльнi iдеСЧ, а не персоналiСЧ. Письменниця пiдкреслюСФ, якщо не буде працювати принцип певного спiльного консенсусу у суспiльствi, то нема i сенсу говорити про те, що це за суспiльство.
РД ще одна точка зору стосовно долi полiтичноСЧ нацiСЧ в УкраСЧнi. РЗСЧ ярим захисником СФ П.П. Толочко вiце-президент АкадемiСЧ Наук УкраСЧни. Дослiдник звертаСФ нашу увагу на те, що украСЧнцi ще не вiдчули та не усвiдомили себе як нацiю саме на полiтичному рiвнi.
В УкраСЧнi, наголошуСФ Толочко П.П. немаСФ СФдиноСЧ нацiСЧ взагалi. тАЬЯ писав про це, але менi дорiкали, що я заперечую iснування украСЧнського народу. Це не розумно. Я нiколи цього не говорив. Але продовжую наполягати: СФ украСЧнський народ, але немаСФ украСЧнськоСЧ полiтичноСЧ нацiСЧ.тАЭ П. Толочко наголошуСФ на тому, що не треба плутати два рiзних поняття нацiя та етнос. Нацiя це не етнiчна, а полiтична категорiя, що обСФднана однiСФю нацiональною державною iдеСФю, яка змушуСФ людей iти до досягнення своСФСЧ мети, однiСФСЧ мети спiльноСЧ для всього народу. Цього, за словами П.П. Толочка, в нас поки що немаСФ. Не погодитися з останньою думкою буде, мабуть, важко.
Не просто так, ми, для кращого аналiзу та розумiння сутi та стану полiтичноСЧ нацiСЧ в УкраСЧнi обрали, по сутi, двi статтi, якi кардинально розбiгаються у поглядах на поставлену перед нами проблему. Бачимо, що рiзнi дослiдники дивляться на долю полiтичноСЧ нацiСЧ дiаметрально протилежно. Варто, мабуть, погодитись, з О. Забужко, яка впевнена в тому, що полiтична нацiя починаСФться саме iз СФдиного iнформацiйного поля. Протистояння рiзних полiтичних сил, партiСЧ, рухiв фактор, який не просто не сприяСФ формуванню полiтичноСЧ нацiСЧ, але й