Главная / Категории / Типы работ

Доля полiтичноСЧ нацiСЧ в полiетнiчному суспiльствi.

Дипломная работа - Разное

Другие дипломы по предмету Разное



вiдiграСФ тут дезiнтеграцiйну, розСФднуючи функцiю (найголовнiша ж функцiя полiтичноСЧ нацiСЧ консолiдуюча). Це тАЬвбиваСФтАЭ полiтичну нацiю ще на початку СЧСЧ тАЬзародженнятАЭ. Не можна говорити про долю украСЧнськоСЧ полiтичноСЧ нацiСЧ, до поки одна частина украСЧнського народу живе у тАЬпозавчоратАЭ, а частина у тАЬпiслязавтратАЭ. Лише при iснуваннi СФдиноСЧ, цiлiсноСЧ, не подiленоСЧ на двоСФ, або ж навiть на троСФ, можливе iснування та функцiонування полiтичноСЧ нацiСЧ. РДднiсть нацiСЧ запорука стабiльностi та ефективного пiдТСрунтя для формування полiтичноСЧ нацiСЧ.

Отже, вище ми зупинилися на деяких стратегiчних прiоритетах формування полiтичноСЧ нацiСЧ в УкраСЧнi. Звертали увагу на рiзних поглядах на цю проблему. "асна ж точка зору дослiдника полягаСФ у наступному у нас СФ УкраСЧнська держава, СФ украСЧнська нацiя, СФ украСЧнський (титульний) народ, але, на жаль, полiтична нацiя ще не сформована. Для СЧСЧ формування та панування в украСЧнському суспiльствi потрiбно зробити чимало, але найголовнiше це те, що на сьогоднiшнiй день треба вiдмовитися вiд пануючого принципу побудови громадянського суспiльства за етнiчною ознакою, формування нацiСЧ не за приналежностi до цiСФСЧ чи iншоСЧ етнiчноСЧ групи. Пануючим повинен бути принцип громадянства.

Висновки

Складнi етнiчнi процеси та конфлiкти постiйно порушують и, не виключно порушуватимуть ще довго, стабiльнiсть у свiтi. Життя та самi закони етнiчного розвитку, ставлять складнi проблеми перед народами й полiтиками. Останнiм часом, на нашу думку, на допомогу вирiшення даних протирiч та проблем приходить явище, порiвняно нове, полiтична нацiя. Тобто, людська спiльнота, обСФднана однiСФю територiСФю, цiлiснiсть якоСЧ забезпечуСФ СФдина держава, спiльною економiкою, масовою чи громадянською культурою, iсторичною памяттю, однаковими для всiх етносiв, що проживають на територiСЧ даноСЧ держави, юридичними правами та обовязками. РЖнакше кажучи, мова йшла про нацiю-державу. Етнiчному ж чиннику мiiя тут залишаСФться мало, а подекуди вiн взагалi витiсняСФться полiтичною нацiСФю.

Полiтичнi нацiСЧ у полiетнiчних державах почали зявлятися по-рiзному i у рiзнi часи. У роботi були проаналiзованi, на приклад, американська, канадська, росiйська полiтичнi нацiСЧ.

Проаналiзувавши розвиток вищезгаданих полiтичних нацiй, приходимо до висновку, що немаСФ у свiтi закрiпленоСЧ моделi СЧхнього формування. У кожноСЧ iз цих трьох нацiй були своСЧ передумови, причину виникнення, кожна маСФ своСЧ особливостi, позитиви та недолiки, i, звичайно, у кожноСЧ iз них рiзнi часовi рамки. РЖ, що не маСФ жодних заперечень у кожного своя подальша доля.

Коли ж мова iде про поточний стан кожноСЧ з них, то за рiвнем розвитку вони так i стоять: американська, канадська, росiйська.

Стосовно американськоСЧ то про неСЧ написано i сказано вже багато. Вона зявилася ранiше всi iнших ще у XVII ст., коли була пiдписана перша найголовнiша угода про створення тАЬгромадянського суспiльстватАЭ. Це, як зазначалося, i було точкою вiдлiку, пiсля якоСЧ i починаСФться перший етап становлення полiтичноСЧ нацiСЧ та полiтичного суспiльства американцiв. СьогоднiшнСФ становище американськоСЧ полiтичноСЧ нацiСЧ, на нашу думку, досягло свого найвищого рiвня. А, як вiдомо, пiсля кожного такого злету, вiдбуваСФться деяка стагнацiя, або ж, навiть, i спад. Чи виправдаСФ себе, так звана система тАЬамериканiзацiСЧтАЭ всього населення, що проживаСФ на територiСЧ Сполучених Штатiв Америки i надалi питання риторичне i вимагаСФ часу.

Щодо канадського суспiльства, у якому пануСФ принцип тАЬСФднiсть в рiзноманiттiтАЭ, то тут полiтична нацiя теж, можемо твердити, мiцно вкоренилася у ньому, та у свiдомостi кожного громадянина даноСЧ держави. Канада СФ однiСФю iз тих краСЧн, де на належному рiвнi пiдтримуються етнiчнi групи населення, яких тут бiльше 100. етнiчний фактор у канадському суспiльствi на сьогоднiшнiй день вiдiграСФ другорядну роль. Основу цьому принципу було закладено ще на початку 70-х рокiв ХХ ст., коли була затверджена концепцiя багато культурностi. Мета полiтики багато культурностi полягаСФ у тАЬзаохоченнi груп та iндивiдуумiв до iнтеграцiСЧ через середнiй курс мiж асимiляцiСФю та вiдокремленнямтАЭ.

Про росiйську полiтичну нацiю, як довершене, сформоване явище, говорити, звичайно зарано. Але, потенцiал у РосiйськоСЧ ФедерацiСЧ надзвичайно великий. Росiйська полiтична нацiя будуСФться на найголовнiшому принципi патрiотизмi та повазi до iнших народiв. Керiвництво ФедерацiСЧ робить усi кроки до створення полiтичноСЧ нацiСЧ, де панувала б рiвнiсть перед законом усiх громадян та повага до етнiчних груп, яких у РосiСЧ надзвичайно велика кiлькiсть. Особливу увагу на створення полiтичноСЧ нацiСЧ у багатонацiональнiй Росiйськiй ФедерацiСЧ звертаСФ Президент В.Путiн. Вiн наголошуСФ на тому, що надiйною основою для формування полiтичноСЧ нацiСЧ СФ тандем розвитку економiки, соцiальноСЧ пiдтримки та безпеки своСЧ громадян.

Акцент у данiй магiстерськiй роботi автор намагався поставити на украСЧнську полiтичну нацiю. Як такоСЧ СЧСЧ поки що нема у нашому суспiльствi. Але шанси сформувати нову нацiю на принципах державностi, а не етнiчностi, тобто полiтичну нацiю УкраСЧни, на наш погляд, iснують. Головними передумовами для цього СФ характер культури населення схiдного, пiвденного та, частково, центрального регiонiв; почуття спорiдненостi населення, яке особливо почало зростати останнiм часом. Але, найголовнiше, що маСФ бути наявним, що повинно консолiдувати украСЧнський народ це почуття СФдностi, спiльноСЧ мети та спiльнi державнi iнтереси. Повинна iснувати одн