Главная / Категории / Типы работ

Державне регулювання фондового ринку в УкраСЧнi

Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство

Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство



саморегулювання ринку цiнних паперiв та створення вiдповiдних органiзацiй. ДКЦПФР розробила положення тАЬПро саморегулiвну органiзацiю ринку цiнних паперiв". На той час дiяли три саморегулiвнi органiзацiСЧ: УкраСЧнська асоцiацiя iнвестицiйного бiзнесу (УАРЖБ), Позабiржова фондова торговельна система (ПФТС) та Професiйна асоцiацiя реСФстраторiв та депозитарiСЧв (ПАРД) [28].

Ще однiСФю ознакою цього перiоду СФ вихiд УкраСЧни та украСЧнських емiтентiв на свiтовi фондовi ринки. У серпнi 1997 р. здiйснено перший випуск СФврооблiгацiй на номiнальну суму 450 млн дол США, якi викупила за 410,85 млн дол США Nomura International. Це були облiгацiСЧ з нульовим купоном, строк обiгу яких становив 1 рiк, а дисконтна ставка - близько 12%. Пiзнiше, у лютому 1998 р. були емiтованi трирiчнi СФврооблiгацiСЧ на суму 750 млн нiмецьких марок з купонною ставкою 16%. Всього до часткового дефолту за ОВДП, який вiдбувся у серпнi-жовтнi 1998 р., було здiйснено 5 випускiв, у тому числi одне приватне розмiщення 10-мiсячних облiгацiй на суму у 155 млн дол США з купонною ставкою 17,5% [13].

ОднiСФю з помилок, що було допущено на початку цього етапу було те, що на ринок були допущенi iнституцiСЧ (трастовi компанiСЧ), законодавча база щодо яких не була належною мiрою створена та пророблена. Другим прорахунком було неналежним чином сформований державний сектор фондового ринку, де уряд мав виступати основним агентом, який би формував ринкову нiшу надiйних безризикових iнструментiв - ОВДП, векселiв Державного Казначейства, iнструментiв НБУ тощо. Замiсть цього уряд запропонував iнструменти, що довели свою неплатоспроможнiсть, що також пiдiрвало довiру до фондового ринку.

Колапс фондового ринку, спричинений недолiками в його регулюваннi, пiдняв на порядок денний питання удосконалення роботи регулюючих органiв та встановлення засад його саморегулювання.

Початком третього етапу можна вважати 1999 р., коли все бiльшого значення набувають стандарти, у тому числi, мiжнароднi, дiяльностi основних його ланок. Подальший розвиток та удосконалення отримала iнфраструктура фондового ринку. Цей етап проходив пiд гаслом тАЬпошуку ефективного власника", що зумовило використання нових систем розподiлу власностi, продаж великих обСФктiв приватизацiСЧ.

Важливими законодавчими актами, що пройшли реСФстрацiю у Мiнюстi УкраСЧни, були Закони УкраСЧни тАЬПро лiцензування певних видiв господарськоСЧ дiяльностiтАЭ (прийнятий 1 червня 2000 р. i вступив в силу за 3 мiсяцi з дня опублiкування), Указ Президента тАЬПро додатковi заходи з розвитку фондового ринку УкраСЧни".

Згiдно iз Законом тАЬПро лiцензування певних видiв господарськоСЧ дiяльностiтАЭ визначено, що для здiйснення професiйноСЧ дiяльностi на ринку цiнних паперiв необхiдно отримати лiцензiю ДЦКПФР. Порядок отримання лiцензiСЧ визначаСФться тАЬЛiцензiйними умовами провадження професiйноСЧ дiяльностi на ринку цiнних паперiв", якi були розробленi та затвердженi КомiсiСФю. Визначено також перелiк видiв професiйноСЧ дiяльностi, а саме:

дiяльнiсть з випуску та обiг цiнних паперiв;

депозитарна дiяльнiсть депозитарiю цiнних паперiв;

депозитарна дiяльнiсть зберiгача цiнних паперiв;

розрахунково-клiрингова дiяльнiсть щодо цiнних паперiв;

дiяльнiсть щодо ведення реСФстру власникiв iменних цiнних паперiв;

дiяльнiсть з органiзацiСЧ торгiвлi на ринку цiнних паперiв (фондовi бiржi та позабiржовi торговi системи);

дiяльнiсть з управлiння активами iнститутiв спiльного iнвестування (РЖСРЖ).

Цим законом впорядковуються операцiСЧ на ринку цiнних паперiв УкраСЧни, посилюСФться контроль за дiяльностi усiх його iнституцiй.

У квiтнi 1999 р. створюСФться Нацiональний депозитарiй УкраСЧни, який повинен у подальшому вiдiгравати роль головного центру запровадження стандартiв облiку та реСФстрацiСЧ прав власностi. Проте нацiональний депозитарiй не стаСФ таким центром по сутi, його дiяльнiсть одразу ж обмежуСФться, що у подальшому приводить до численних конфлiктiв мiж цiСФю установою та Мiжрегiональним фондовим союзом. СпотворюСФться й iдея нацiонального депозитарiю.

Як випливаСФ зi Статуту НДУ, узгодженого у вiдповiдностi з мiжурядовим украСЧнсько-американським Меморандумом про взаСФморозумiння вiд 25 сiчня 1999 року, дiяльнiсть НДУ на першому етапi обмежена такими функцiями, якi украСЧнське законодавство визначаСФ як виключнi, а саме:

стандартизацiя депозитарного облiку цiнних паперiв вiдповiдно до мiжнародних норм;

стандартизацiя документообiгу щодо операцiй з цiнними паперами i нумерацiя (кодифiкацiя) цiнних паперiв, випущених в УкраСЧнi вiдповiдно до мiжнародних норм;

встановлення вiдносин i налагодження постiйноСЧ взаСФмодiСЧ з депозитарними установами iнших краСЧн;

укладання як двостороннiх, так i багатостороннiх угод про пряме членство або кореспондентськi вiдносини для обслуговування мiжнародних операцiй з цiнними паперами учасникiв НДСУ;

контроль за кореспондентськими вiдносинами учасникiв НДСУ з депозитарними установами iнших краСЧн.

Фактично, така форма дiяльностi обмежуСФ Нацiональний депозитарiй УкраСЧни виконанням лише представницьких функцiй.

ФормуСФться органiзований фондовий ринок, що представлено шiстьма бiржами: УФБ, УМВБ, КМВБ, ДФБ, ПФБ, КФБ та двома позабiржовими торгiвельно-iнформацiйними системами - ПФТС та Пiвденно-УкраСЧнською торгово-iнформацiйною системою.

На ринок цiнних паперiв виходить все бiльша кiлькiсть професiйних учасникiв: у 1999 р. СЧх число становило бiльше 800, у 2000 р. - бiльш, нiж 1,5 тис. УрiзноманiтнюСФться СЧх склад. ?/p>