Державне регулювання фондового ринку в УкраСЧнi
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
СЧ iнформацiСЧ (огляду) щодо умов випуску та характеристики емiтенту.
РЖнформацiйний огляд повинен включати:
загальну iнформацiю про корпорацiю (iсторiя, мiiе розташування тощо);
характеристику виробничоСЧ дiяльностi i виробничого потенцiалу (у тому числi порiвняно з конкурентами);
структуру управлiння (у тому числi iнформацiю про вище керiвництво);
структуру акцiонерного капiталу;
фiнансову звiтнiсть i аналiз фiнансового положення;
стратегiю розвитку корпорацiСЧ;
стратегiю залучення капiталу (новi емiсiСЧ, облiгацiйнi позики i т.д.);
фiнансовий прогноз.
Для забезпечення iнвесторiв необхiдною фiнансовою iнформацiСФю вiдповiдно до мiжнародних стандартiв проводиться фiнансовий аудит i приведення фiнансовоСЧ звiтностi у вiдповiднiсть з мiжнародними стандартами.
Держава СФ одним з головних iнiцiаторiв вiдновлення фондового ринку в УкраСЧнi, а тАЮголовним iнструментом його утворення стала приватизацiя й акцiювання державних пiдприСФмствтАЭ.
Сучасна роль держави в розвитку соцiально-економiчних процесiв формувалася iсторично. На окремих iсторичних етапах у рiзних краСЧнах вплив держави визначався певними полiтико-економiчними та соцiальними умовами i чинниками. На формуваннi моделi державного регулювання у багатьох промислово розвинутих краСЧнах дуже позначилися воСФннi лихолiття 30-х рокiв. Важливим у формуваннi ролi держави були ще й такi чинники: якiсть апарату держуправлiння; менталiтет населення; ступiнь вiдкритостi економiки; рiвень економiчного та технiчного розвитку. З одного боку, держава перехiдного перiоду повинна зберегти за собою i виконувати певнi соцiальнi функцiСЧ, а з iншого - маСФ задовольнятися виключно регулюванням тих функцiй, якi не можуть виконувати субСФкти ринку.
Оскiльки економiчний процес СФ двобiчним, субСФктивним та обСФктивним, то тАЮодна теорiя фактично набуваСФ характер iншоСЧтАЭ.
Отже, економiчна роль держави розглядаСФться з двох позицiй. З одного боку, вона повинна сформувати систему правил i законiв, що обумовлюють диiиплiноване використання економiчних ресурсiв з метою вирiшення проблем забезпечення умов ефективного функцiонування ринкового механiзму. З iншого боку уряд повинен вирiшувати глобальнi питання, такi як стимулювання економiчного зростання, забезпечення стабiльностi та керування структурою нацiонального продукту.
Пять базових завдань держави стосовно забезпечення стiйкого економiчного розвитку зазначено у доповiдi Свiтового банку: утвердження основ законностi; пiдтримка збалансованоСЧ полiтичноСЧ обстановки, включно з забезпеченням макроекономiчноСЧ стабiльностi; фiнансування базових соцiальних послуг та iнфраструктури; пiдтримка незахищених верств населення; охорона навколишнього середовища.
Поступовий розвиток фондового ринку в УкраСЧнi зумовив необхiднiсть приведення в дiю механiзму державного регулювання фондового ринку.
Потреба в державному регулюваннi економiки обТСрунтована Дж. Кейнсом у загальновiдомiй роботi тАЬЗагальна теорiя зайнятостi, процента i грошей". Мета державного втручання в економiку полягаСФ в забезпеченнi прибутковостi капiталу, формуваннi сукупного попиту, зниженнi рiвня безробiття, рацiональному використаннi трудових ресурсiв, регулюваннi доходiв населення [33].
Державне регулювання економiки в умовах ринкового господарства - це система типових мiр законодавчого, виконавчого i контролюючого характеру, що здiйснюються правовими державними i громадськими органiзацiями з метою стабiлiзацiСЧ та пристосування iснуючоСЧ соцiально-економiчноСЧ системи до умов, що змiнюються.
З розвитком ринкового господарства виникали i загострювалися економiчнi та соцiальнi проблеми, що не могли бути вирiшенi самотужки, без втручання держави. Зявилася необхiднiсть значних iнвестицiй у малорентабельнi чи нерентабельнi галузi, з погляду приватного капiталу, важливi для нацiональноСЧ економiки; виникали галузевi та загальногосподарськi кризи, масове безробiття, порушення грошового обiгу; загострилась конкуренцiя на свiтових ринках. Ситуацiя потребувала формування цiльовоСЧ державноСЧ економiчноСЧ полiтики спрямованоСЧ на стабiлiзацiю та розвиток нацiонального фондового ринку.
ОбСФктивна можливiсть державного регулювання зявляСФться з досягненням визначеного рiвня економiчного розвитку, концентрацiСЧ виробництва й капiталу. В сучасних умовах державне регулювання економiки СФ складовою частиною процесу вiдтворення. Воно вирiшуСФ рiзноманiтнi задачi, наприклад: стимулювання економiчного зростання, регулювання зайнятостi, заохочення прогресивних зсувiв у галузевiй i регiональнiй структурi, пiдтримка експорту. Конкретнi напрями, форми, масштаби державного регулювання визначаються характером i гостротою економiчних i соцiальних проблем у тiй чи iншiй краСЧнi в конкретний перiод. Причому наприкiнцi ХХ ст. iнтенсифiкацiйний пiдхiд змiнила теорiя iнновацiйних процесiв як пiдТСрунтя новоСЧ моделi економiчного зростання. Одним iз модерних напрямiв СФ розвиток теорiСЧ просторово-економiчного аналiзу.
1.3 Державне регулювання фондового ринку
УкраСЧна вступила на шлях побудови фондового ринку у той час, коли у свiтовiй практицi сформувалися принципи та механiзми державного й наддержавного регулювання фiнансових ринкiв. Це даСФ нашiй краСЧнi змогу не повторювати помилок, що припускалися iншi держави, а створити оптимальний механiзм функцiонування фондового ринку, спираючись на мiжнарод