Державне регулювання фондового ринку в УкраСЧнi
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
що йдеться не про цiннi папери, зацiкавлений iнвестор не може звертатися за захистом своСЧх прав до спецiального державного органу.
Держава визначаСФ не тiльки самi цiннi папери, але й СЧх види залежно вiд особливостей взаСФмовiдносин, якi породжуються СЧх обiгом. Найбiльш поширеними у свiтовiй практицi вважаються такi типи цiнних паперiв: (а) цiннi папери, якi засвiдчують участь в емiсiСЧ (наприклад, акцiСЧ, пайовi свiдоцтва, iнвестицiйнi сертифiкати тощо), тобто власники яких СФ спiввласниками майна i коштiв емiтента; (б) цiннi папери, якi засвiдчують наявнiсть боргових взаСФмовiдносин мiж власником цiнного паперу i емiтентом, тобто борговi цiннi папери (наприклад, облiгацiСЧ, векселi, комерцiйнi папери, ощаднi сертифiкати тощо), i (в) похiднi цiннi папери, тобто документи, якi засвiдчують наявнiсть у СЧх власникiв певних спецiальних прав на цiннi папери. РЖснують iншi класифiкацiСЧ, що вiдрiзняються в основному термiном дiСЧ, спрямуванням та iншими ознаками.
З метою визначення напрямiв державного впливу на iнструменти ринку цiнних паперiв, вважаСФмо за потрiбне запропонувати класифiкацiю цiнних паперiв за ознакою ступеню державного контролю за СЧх обiгом. Отже, можна видiлити цiннi папери, обiг яких повнiстю контрольований державою (ОВДП, векселi Казначейства); цiннi папери, що слугують метi запровадження операцiй щодо регулювання грошовоСЧ маси в обiгу (векселi чи iншi цiннi папери центрального банку краСЧни); цiннi папери, обiг яких врегульований загальними законодавчими актами щодо функцiонування кола iнструментiв ринку цiнних паперiв (акцiСЧ, облiгацiСЧ, векселi тощо); цiннi папери, що мають характеристику грошового документу, тобто ознаки цiнного паперу, однак СЧх обiг не дiстав деталiзованого визначення у законодавствi краСЧни й регулюються в основному пiдзаконними актами (свопи, iншi деривативи).
Крiм того, можна видiлити iнструменти ринку цiнних паперiв, що випускаються та мають обiг на ринках рiзних краСЧн, тобто належать до групи iнструментiв, що позбавленi нацiонального забарвлення: акцiСЧ, облiгацiСЧ, депозитнi сертифiкати, векселi, а також похiднi iнструменти (варранти, опцiони, фючерси, свопи). У деяких краСЧнах, включаючи УкраСЧну, до категорiСЧ цiнних паперiв вiдносять цiннi папери, що не мають обiг на ринках краСЧн iз розвинутою економiкою чи iнших ринках, зокрема, iнвестицiйнi та приватизацiйнi папери. Аналiз сучасних схем класифiкацiй особливо важливий з мiркувань державного впливу на унiфiкацiю фiнансових ринкiв, виявлення ступеню адаптацiСЧ нацiонального ринку до певних регiональних або свiтогосподарських фiнансових систем.
Державнi аспекти дослiдження цiнних паперiв тiсно повязанi з вивченням мiiя СЧх емiсiСЧ, обiгу та операцiй з ними, зокрема, купiвлi-продажу. Держава може встановлювати централiзований обiг цiнних паперiв, розвивати так званий ОТС-ринок, повнiстю чи частково контролювати процеси емiсiСЧ тощо. Важливим елементом системи державного регулювання СФ встановлення стандартiв оформлення цiнного паперу, порядку його предявлення до оплати [41].
Цiннi папери мають обiг на спецiальному ринку - ринку цiнних паперiв, де вони виступають предметом рiзного роду операцiй та угод. Зазначимо, що iснують певнi розбiжностi мiж трактуваннями трьох понять: ринок капiталiв, ринок цiнних паперiв i фондовий ринок. У захiднiй лiтературi склався свiй термiнологiчний апарат, який характеризуСФ особливостi iнституцiонально-субСФктноСЧ частини цього фiнансового ринку. Основнi акценти iноземними вченими ставляться на вiдмiнностi мiж ринком капiталiв i грошовим ринком або ринком короткострокових iнструментiв.
Специфiчний характер ринку цiнних паперiв (фондовий ринок) обумовлено товаром, що вiн пропонуСФ, а саме - характером й особливостями цiнних паперiв як обСФкту купiвлi та продажу. Вони можуть виступати борговими iнструментами, титулами власностi, похiдними iнструментами вiд iнших товарiв - реальних чи абстрактних. Цiнним паперам властивий певний символiзм представлення. Вони не несуть нiякоСЧ реальноСЧ цiнностi (споживчоСЧ вартостi) самi по собi, але цiннi папери опосередковують обiг реальних цiнностей, якi самi по собi не СФ рухливими (нерухомiсть, заводи, фiрми, дорогоцiнностi тощо).
З точки зору державного регулювання, найбiльш важливий аспект подiлу фондового ринку полягаСФ в ступенi його органiзованостi. Органiзованим ринком СФ такий, який СФ регульованим, пiдпорядкований добре сформованим нормам та практикам, а також прямий доступ на нього обмежений i вiдкритий професiоналам, якi виступають членами органiзацiй (бiрж). На вiдмiну вiд нього, неорганiзований ринок (позабiржовий, вуличний) не маСФ чiтких процедур, що врегульовували б його дiяльнiсть. Цей ринок характеризуСФться вищим рiвнем фiнансового ризику, нижчим рiвнем юридичноСЧ захищеностi, меншим рiвнем СЧх поточноСЧ поiнформованостi. Разом з тим, цей ринок забезпечуСФ обiг бiльшоСЧ кiлькостi фiнансових iнструментiв i послуг, бiльшою мiрою охороняСФ таСФмницю здiйснення окремих угод, забезпечуСФ потреби окремих iнвесторiв у фiнансових iнструментах iз високим рiвнем доходу. Зважаючи на непiдпорядкованiсть або слабкоСЧ пiдпорядкованостi цього ринку державному регулюванню, у нашiй роботi ми розглядаСФмо лише органiзований ринок, дiСЧ на якому СФ обСФктом державного втручання [60].
Одним з принципiв формування ринку СФ оповiщення широкого загалу щодо умов випуску фондових iнструментiв (акцiй, облiгацiй, варрантiв тощо). Законодавством практично кожноСЧ краСЧни передбачено надання публiчно