Державне регулювання фондового ринку в УкраСЧнi
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
рядовi та приватнi органiзацiСЧ. Зазначимо, що нацiональнi рейтинговi агентства формуються у краСЧнах, де значного розмаху набули корпоративнi цiннi папери. Наприклад, на початку 1990-х рр. у Нiмеччинi було створено одразу 10 агентств як вiдповiдь на бум корпоративних облiгацiй на нiмецькому фiнансовому ринку. ВважаСФться, що нацiональнi агентства починають активнiше розвиватися з приходом великоСЧ кiлькостi iноземних iнвесторiв.
Отже, головними завданнями державного регулювання у сферi розвитку фондового ринку СФ запровадження системи iнформацiйноСЧ достатностi, звiтностi та оцiнювання основних його гравцiв, що досягаСФться шляхом введення лiцензування, вiдкриття доступу на фондовi ринки сумлiнним його учасникам, введенню системи iндикаторiв, доступних широкому загалу.
Роздiл 2. Методи державного регулювання фондового ринку в УкраСЧнi
2.1 Регламентування процесу формування фондового ринку та дiяльностi його субСФктiв
Державне регулювання становлення фондового ринку в УкраСЧнi передбачало використання арсеналу засобiв, механiзмiв та iнструментiв, результатом використання яких мало бути формування сучасноСЧ структури, iнститутiв та iнституцiй ринку цiнних паперiв. Цi механiзми охоплювали стимулювання процесiв прискорення приватизацiСЧ, створення й доповнення законодавства вiдповiдними актами, формування державних органiв управлiння та контролю за функцiонуванням ринку цiнних паперiв, розвиток iнституцiйноСЧ бази роботи ринку, запровадження сучасних компютерних технологiй, виконання iнших невiдкладних задач.
Вивчення етапiв формування фондового ринку, супроводження його становлення вiдповiдними нормативно-законодавчими актами, стимулювання роботи його iнституцiй, рiзних на певних етапах функцiонування ринку, СФ важливим для аналiзу та вироблення подальшоСЧ стратегiСЧ i тактики державного регулювання, врахування помилок, що були допущенi, створення передумов для подальшоСЧ стабiлiзацiСЧ фондовоСЧ системи.
Отже, формування фондового ринку йшло протягом певного перiоду, початком якого можна вважати становлення самоСЧ держави, i його можна подiлити на кiлька етапiв.
Перший етап охоплюСФ початок 90-х рокiв. Характерним для цього етапу було започаткування основних професiональних субСФктiв фондового ринку, створення iнституцiональних передумов його функцiонування. Проте застосування бiльшостi заходiв регулювання процесами формування фондового ринку вiдбувались хаотично та безсистемно.
Серед основних законодавчих актiв, що було прийнято у цей перiод, слiд вiдзначити Закони УкраСЧни тАЬПро цiннi папери та фондову бiржу" (вiд 18 червня 1991 р), тАЬПро господарськi товариства (вiд 19 вересня 1991 р), тАЬПро приватизацiю майна державних пiдприСФмств" (вiд 4 березня 1992 р), тАЬПро приватизацiю невеликих державних пiдприСФмств" (вiд 6 березня 1992 р). Останнi два Закони визначали основнi принципи приватизацiСЧ: законну основу проведення цих процесiв; надання пiльг членам трудового колективу; забезпечення соцiальноСЧ захищеностi та рiвноправностi; безоплатнiсть надбання громадянами УкраСЧни частки майна; конкурентнi засади приватизацiСЧ; надання повноСЧ, своСФчасноСЧ та достовiрноСЧ iнформацiСЧ щодо ходу приватизацiСЧ; врахування особливостей приватизацiСЧ сировинних галузей тощо. Зазначеними законами визначена концептуальна основа проведення приватизацiСЧ, СЧСЧ основнi учасники та СЧх категорiСЧ, обСФкти приватизацiСЧ й iнструменти. Однак була вiдсутня така важлива норма, як порядок оцiнки вартостi обСФктiв приватизацiСЧ, що породжувало численнi зловживання та непорозумiння. До цього ж слiд додати, що 80-90% пiдприСФмств, що пiдлягали роздержавленню, мали технiчно та морально застарiлi виробництва, що вимагало розробки спецiальноСЧ методики оцiнки СЧх вартостi.
У 1991 р. Кабiнетом Мiнiстрiв УкраСЧни була зареСФстрована, а з 1992 р. розпочала роботу УкраСЧнська фондова бiржа тАЬяк органiзацiйно оформлений, постiйно дiючий ринок, на якому здiйснюСФться торгiвля цiнними паперами". Акцiонерами УФБ було 29 комерцiйних банкiв, асоцiацiй i компанiй УкраСЧни. При запровадженнi моделi украСЧнського фондового ринку орiСФнтувались на французьку модель централiзованого ринку, що було обумовлено двома причинами. По-перше, створення УФБ вiдбувалось за технiчноСЧ допомоги ФранцiСЧ, що надала також програмне забезпечення для електронноСЧ бiржi та депозитарiю. По-друге, ця модель досить добре себе зарекомендувала у деяких краСЧнах ЦентральноСЧ та СхiдноСЧ РДвропи, якi СЧСЧ впровадили.
Незважаючи на те, що в цей перiод зявляються деякi спецiалiзованi iнституцiСЧ фондового ринку, можна зробити висновок, що iнфраструктура фондового ринку була практично вiдсутня. Не iснувало системи реСФстрацiСЧ та облiку прав власностi, й, вiдповiдно, iнституцiСЧ, що виконують професiйнi функцiСЧ реСФстраторiв та зберiгачiв цiнних паперiв, були в зародковому станi.
Основу iнструментiв фондового ринку мали становити цiннi папери розприватизованих пiдприСФмств, проте СЧх число було напрочуд невелике.
Державне регулювання було започатковано створенням основних державних структур, якi мали виконувати функцiю нагляду за фондовим ринком, проте загальний державний вплив на ринок носив фрагментарний характер [9].
Результатом цього етапу стали численнi потрясiння, що надовго загальмували процеси приватного iнвестування та породили недовiру до фондового ринку та його основних iнститутiв. Основною помилкою цього етапу були процеси приватизацiСЧ, механiз