Державне регулювання фондового ринку в УкраСЧнi
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
цип управлiння полягаСФ в забезпеченнi незалежностi фiнансових регуляторних органiв, що маСФ поСФднуватися з вiдповiдними вимогами СЧх звiтностi перед вищими державними органами управлiння. Регуляторнi органи i особи повиннi бути захищенi вiд волюнтаристських рiшень, звiльнень та скасувань, а також вiд погроз, якi повязанi з ретельними виконанням ними своСЧх регуляторних функцiй.
Другий принцип полягаСФ у тому, що урядовi агенцiСЧ (фiнансовi або нефiнансовi) повиннi мати прозорi цiлi дiяльностi та виконувати операцiСЧ, якi б пiдтримувались адекватним рiвнем звiтування перед громадськiстю.
Третiй принцип полягаСФ у тому, що мають бути укладенi угоди для забезпечення цiлiсностi та ефективного менеджменту всерединi регуляторних органiв. Наприклад, доцiльно пiдтримувати та запроваджувати кодекси поведiнки для управлiння штатом регуляторних органiв, включаючи механiзм юридичноСЧ перевiрки рiшень, що приймаються в агентствi. ПiдкреслюСФться також важливiсть випереджальних антикорупцiйних дiй для запобiгання тАЬiнфекцiСЧ державного недогляду" за фiнансовими iнституцiями та ринками.
Пiд час фiнансових стагнацiй та криз цiлi корпоративного управлiння високого рiвня можуть бути спотворенi, тому вся система регулятивних iнституцiй та засобiв у несприятливi часи маСФ бути реформована шляхом застосування нових iнституцiональних структур iз бiльш високим рiвнем прозоростi та звiтностi.
МВФ i Свiтовий банк розробляють спiльну програму оцiнки ступеню досягнення стандартiв фiнансового сектора як частину загальноСЧ оцiнки стабiльностi та потреб розвитку в Програмi Оцiнки Фiнансового Сектора (ПОФС). З прийняттям ПОФС у 1999 р., близько 80 краСЧн брали участь або погодилися брати участь у цiй програмi, в тому числi, УкраСЧна. ПОФС зазвичай оцiнюСФ чинну практику в краСЧнi стосовно рiзноманiтних прийнятих на мiжнародному рiвнi стандартiв в наглядi, прозоростi, ринковiй iнфраструктурi (наприклад, Кодекс МВФ щодо досягнення виваженоСЧ прозоростi при запровадженнi монетарноСЧ та фiнансовоСЧ полiтики), а також мiжнародних стандартiв у наглядi за банками, фiрмами, що займаються цiнними паперами, страховими компанiями i платiжними системами. Цi стандарти прямо впливають на досягнення незалежностi регуляторних органiв вiд полiтичного впливу.
Базуючись на даних ПОФС, спецiалiсти МВФ та Свiтового банку вiдзначили, що у багатьох краСЧнах, зокрема в УкраСЧнi, - найвищi бали мають органи нагляду за ринком цiнних паперiв i банкiвського нагляду у порiвняннi з регуляторними органами iнших секторiв. Банкiвський нагляд маСФ високi бали з огляду на те, що вiн здiйснюСФться нацiональним центральним банком, який СФ, як правило, добре iнституцiоналiзованим, адекватно фiнансованим i незалежним вiд бiльшостi урядових структур. Регулювання страхування маСФ найбiльше складнощiв, якщо розглядати його щодо прийнятих мiжнародних стандартiв [61].
РЖнший ключовий iндикатор державного управлiння високого рiвня - рiвень прозоростi регуляторних цiлей та операцiй, включаючи взаСФмовiдносини з iншими агентствами. Практика ПОФС свiдчить, що краСЧни, що розвиваються, включаючи краСЧни з перехiдною економiкою, значно вiдстають вiд розвинутих краСЧн. З iншого боку, нагляд за банкiвським сектором i платiжними системами, який зазвичай здiйснюСФ центральний банк, оцiнюСФться навiть в краСЧнах, що розвиваються, досить високо. Отже, результативнiсть регуляторних процедур тiсно повязана з наявнiстю органу регулювання та контролю, який маСФ спецiальнi повноваження.
Наступним аспектом формування системи механiзмiв державного управлiння СФ визначення системи заходiв, спрямованих на пiдвищення ефективностi функцiонування ринку цiнних паперiв. Виходячи з аналiзу науковоСЧ бази дослiдження щодо регулювання ринку цiнних паперiв, усi заходи можна подiлити на двi групи: заходи прямого та непрямого втручання у його функцiонування та дiяльнiсть його iнституцiй.
До заходiв прямого впливу належать:
законотворча та нормотворча робота з питань формування i розвитку ринку цiнних паперiв;
лiцензування учасникiв ринку;
прямий контроль за обiгом деяких видiв цiнних паперiв;
реСФстрацiя цiнних паперiв;
контроль за правами власностi й СЧх змiною;
встановлення правил здiйснення окремих видiв угод.
Непряме регулювання на роботу ринку цiнних паперiв здiйснюСФться через загальну та спецiальну систему механiзмiв фiнансовоСЧ полiтики. До першоСЧ належать:
ринковi (непрямi) механiзми монетарноСЧ полiтики, зокрема операцiСЧ на вiдкритому ринку;
гарантування урядом кредитiв, позик, депозитiв, у тому числi на евровалютному ринку;
введення в обiг рiзного виду державних облiгацiй, векселiв та iнших цiнних паперiв;
валютне регулювання та валютний контроль.
Системна дiя цих заходiв формуСФ загальний мiкроклiмат роботи на фондовому ринку, впливаСФ на склад портфелiв цiнних паперiв, надаСФ iндикатори та оцiнки, на якi орiСФнтуються iнвестори. Крiм того, кожний з цих механiзмiв маСФ свiй характер дiСЧ на сам ринок i на роботу його учасникiв.
Механiзми монетарноСЧ полiтики впливають на активнiсть роботи з державними цiнними паперами, визначають ступiнь привабливостi цього сектора грошового ринку, а також визначають ступiнь вiддання переваги учасниками операцiй з цiнними паперами надiйним безризиковим iнструментам.
Механiзм гарантування позик, кредитiв, депозитiв може впливати на перерозподiл iнвесторiв мiж рiзними ринками, зокрема банкiвським та фондовим, а тако