Державне регулювання фондового ринку в УкраСЧнi
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
ж на вихiд емiтентiв на зовнiшнi ринки. Крiм того, цей механiзм при його вдалому застосуваннi може пiдвищувати загальний рiвень довiри до фiнансового ринку.
Через введення певних iнструментiв, наприклад, ПДВ-облiгацiй, цiнних паперiв центрального банку, держава впливаСФ на перетворення боргiв у секюритизовану форму, пiдвищуСФ чи знижуСФ загальну лiквiднiсть фiнансового ринку, стимулюСФ процеси iнновацiй.
Валютне регулювання та валютний контроль визначають ступiнь привабливостi роботи з iнструментами фондового ринку, деномiнованими у нацiональнiй валютi, iншi засади формування i розвитку ринку.
На наш погляд, значна увага маСФ придiлятися спецiальним заходам державного впливу. Дослiдження довело, що серед цiльових механiзмiв державного регулювання фондового ринку, виходячи iз рiвня сучасних вимог до роботи фондового ринку, найбiльше значення мають такi:
формування i стимулювання застосування рiзних методiв цiноутворення, контроль за рiвнем цiн на рiзнi iнструменти фондового ринку;
введення податкiв на доходи вiд цiнних паперiв i запровадження iнших заходiв податковоСЧ полiтики;
забезпечення застосування рiзноманiтноСЧ палiтри фондових iндикаторiв.
Отже, важливим СФ встановлення певних спiввiдношень мiж прямими та непрямими механiзмами державного регулювання, узгодження заходiв i механiзмiв, що належать до загальних та спецiальних, спрямованих безпосередньо на учасникiв ринку цiнних паперiв. У роботi розглядаСФться кiлька механiзмiв державного регулювання, якi, на наш погляд, вiдiграють ключову роль у системi прямих та непрямих заходiв i механiзмiв державного регулювання. Зважаючи на обмежений обсяг роботи, в роботi не аналiзуються детально загальнi заходи непрямого впливу (монетарнi, валютнi), бо вони були i СФ предметом спецiального дослiдження в iнших роботах. Трансформацiя вiдносин власностi розглядаСФться лише у тому обсязi, в якому вони спiвпадають з поставленими завданнями дослiдження. Найбiльший акцент зроблено на тих механiзмах державного регулювання, що взаСФмозвязанi мiж собою i становлять систему iнструментiв i заходiв, якi найбiльшою мiрою впливають на функцiонування ринку цiнних паперiв.
Важливим завданням державного регулювання СФ забезпечення виходу на фондовий ринок сумлiнних учасникiв фiнансових процесiв. У цьому звязку пiдвищуСФться роль лiцензування як регулятора цивiлiзованих вiдносин на ринку цiнних паперiв [27].
Система лiцензування може трактуватися не лише як форма допуску на ринок. Вона виступаСФ також i формою регулювання торгiв i певних видiв господарськоСЧ дiяльностi, тому за СЧСЧ допомогою можна стимулювати активнiсть не тiльки рiзних субСФктiв пiдприСФмництва з огляду на СЧх органiзацiйну форму управлiння та види, а також з огляду на рiзнi галузi та сфери дiяльностi. У цьому вiдношеннi важливо здiйснити регламентацiю повноважень державних органiв регулювання дiяльностi у сферi лiцензування; провести систематизацiю та узгодженiсть законiв та пiдзаконних актiв; посилити державний контроль процедур розкриття iнформацiСЧ щодо учасникiв ринку.
Для формування сприятливих тенденцiй роботи фондового ринку необхiдною умовою СФ справедливе формування цiни. На наш погляд, змiст державного механiзму цiноутворення полягаСФ передусiм в тому, що держава маСФ контролювати початкову цiну та цiну закриття ринку для того, щоб уникнути його тАЬперегрiвутАЭ. Цей механiзм досконало вивчено захiдними вченими. Водночас, з боку украСЧнських вчених i практикiв цьому аспекту придiлялось недостатньо уваги, а якщо й iснували науковi розробки, то вони недостатньо враховувалися в практицi державного регулювання. Цiна на фондовому ринку слугуСФ поштовхом для iнвесторiв вкладати кошти, стимулом для професiоналiв ринку щодо активiзацiСЧ дiй для отримання прибутку. Для державних органiв вона маСФ слугувати орiСФнтиром для так званих справедливих цiн, а також цiн блокування роботи певного ринку.
На фондовiй бiржi дiСФ кiлька правил, що сприяють формуванню справедливоСЧ цiни:
встановлення державою та саморегулюючими органiзацiями певних правил реСФстрацiСЧ на бiржi, що передбачаСФ, що iнструменти цих компанiй СФ надiйними, в якi можна без сумнiву вкладати iнвестицiСЧ;
встановлення правил лiцензування дилерiв, що можуть брати участь у роботi бiржi на предмет запобiгання допуску шахраСЧв та несумлiнних гравцiв;
запобiгання дiям щодо манiпулювання цiн, суворе покарання тих, хто цьому сприяСФ.
Отже, питання лiцензування та цiноутворення тiсним чином повязанi один з одним, проте iснують i особливостi процесiв цiноутворення, якi поСФднують дiю ринкових сил i державного втручання.
Одне з питань, на вирiшення якого впливають процеси цiноутворення на ринку цiнних паперiв, належить до площини управлiння злиттям та поглинанням компанiй. У випадку недооцiнки активiв компанiСЧ i, вiдповiдно, низькоСЧ вартостi СЧСЧ акцiй, невеликоСЧ СЧСЧ прибутковостi iснуСФ погроза поглинання СЧСЧ з боку нацiональних або iноземних компанiй. Причому, злиття та поглинання компанiСЧ здiйснюСФться у "дешевий" спосiб: акцiСЧ компанiСЧ, що поглинаСФться, скуповуються за безцiнь незалежно вiд того, чи поглинання СФ бажаним, добровiльним, чи небажаним для компанiСЧ. Часто порушуються спiввiдношення цiни акцiй до СЧх доходностi. У системi державного регулювання важливо визначити засади використання цiнових параметрiв при управлiннi злиттям та поглинанням компанiй, встановити обмеження на порушення основних спiввiдношень, якi розробле?/p>