Iменниковi деривати чоловiчого роду в "Матерiалах до словника..." Е. Тимченка
Дипломная работа - Иностранные языки
Другие дипломы по предмету Иностранные языки
;виСЧзний суддя; в) назви осiб за соцiальним станом: подвирникъ, поливальникъ; г) назви осiб за виконанням обовязкiв: позолотникъ, погрянишникъ, позолотникъ.
Кiлькiсне збiльшення назв цього типу вiдбуваСФться не лише внаслiдок залучення нових твiрних основ, а й за рахунок наповнення старих структур новим змiстом: попутникъ (79:2,176), попльчникъ (79:2,175), припутникъ (79:2,147), пришельникъ (79:2,149), притрапезникъ (79:2,148), прикровникъ (79:2,145) .
Кофiкс под-тАж-никъ
У давньоруськоукраСЧнський мовi цей формант служить для творення назв осiб або тварин, котрi перебувають пiд тим, що позначене мотивувальним словом: подручникъ той, кому щось доручено [37, с.111].
У середньоукраСЧнськiй мовi XV-XVIII ст. регулярно, хоч i в невеликiй кiлькостi, зявляються новотвори з конфiксами под-тАж-никъ на позначення iстот (зрiдка неiстот) : подушникъ (79:2,142) той, хто збираСФ податки, подступникъ (79:2,140) пiдступна людина, подножникъ (79:2,131) килимок, подперсникъ (79:2,134) мiiе для зберiгання коштовностей.
Конфiкс за-тАж-никъ
Розгляданий формант у давньоруськоукраСЧнський мовi виявлений лише у двох похiдних на позначення зброСЧ, призначеноСЧ знаходитись на тому, що названо вивiдним словом: засапожникъ вид холодноСЧ зброСЧ, кинджал, та вiдтiнку шляху, який протiкаСФ за тим, що назване твiрним словом: залозьникъ шлях, сухопутне вiдгалуження [37, с.112].
У середньоукраСЧнськiй мовi iменники з афiксом за-тАж-никъ служать для позначення осiб за особливостями поведiнки: заушникъ (79:1,293) плiткар, заступникъ (79:1,290) замiсник. Всього у мовi аналiзованих памяток ХVРЖ-ХVРЖРЖРЖ ст. з конфiксом за-тАж-никъ налiчуСФться близько 10 дериватiв [37, с.112].
Конфiксом над-тАж-ник
Наявнi окремi деривати iз конфiксом над-тАж-ник, як правило, назви того, що перебуваСФ над чимось, названим мотиватором : надгробникъ (79:1,50), наддверникъ (79:1,51), надпорожникъ (79:1,56) i позначали деривати на позначення неiстот.
Обстежений матерiал дозволяСФ констатувати, що в середньоукраСЧнськiй мовi при збереженнi бiльшоСЧ частини похiдних з попереднього перiоду словотвiрнi типи набули подальшого розвитку, виникли новi словотвiрнi типи. Загальна кiлькiсть iменникiв з постпозитивним компонентом никъ, зафiксованих у джерелах ХV-ХVРЖРЖРЖ ст., 94 iменники, котрi дериватованi 14 конфiксами [37, с.115]. Походження майже всiх типiв утворень з просторовим значенням повязане з ускладненням суфiкса никъ вiдмiнкових конструкцiй з прийменниками, якi дають рiзну просторову орiСФнтацiю ( за, на i т. д.). Конфiксальнi похiднi з постпозитивним компонентом никъ позначають предмет, особу, котрi перебувають у якому-небудь вiдношеннi до iншого предмета, особи, названого в основi. Цi вiдношення визначаються переважно лексичним значенням препозитивноСЧ частини, що надаСФ дериватам рiзноманiтних значень: простору, сумiсностi, залежностi чи пiдлеглостi, схожостi, заперечення. Як свiдчить матерiал, вцiлому за допомогою конфiксiв творилися назви осiб: конфiкси без-тАж-никъ, по-тАж-никъ, под-тАж-никъ, за-тАж -никъ в розглядуваний перiод служили лише для найменувань осiб, а конфiкси на-тАж-никъ та над-тАж-никъ могли творити й назви неiстот. У Матерiалах до СловникатАж РД.Тимченка деривати з конфiксами через-тАж-никъ, перед-тАж -никъ, уз-тАж-никъ, су-тАж-никъ, при-тАж-никъ, па-тАж-никъ, взагалi вiдсутнi, хоча наявнi в iнших памятках даного перiоду.
Нерозвиненiсть, слабку продуктивнiсть окремих конфiксальних типiв зумовили такi причини: 1) семантична перевантаженiсть форманта; 2) конкуренцiя з боку формантiв, якi зявились у мовi й спецiалiзуються в тому чи iншому планi; 3) виникнення соцiальних потреб у найменуваннях певного типу [46, с.95]. Слабка продуктивнiсть конфiксiв також може бути зумовлена й тим, що вiн використовуСФться для найменування предметiв за СЧх ознаками (зовнiшнiми чи внутрiшнiми), котрi кiлькiсно обмеженi й не мають тенденцiСЧ до зростання [37, с.115].
Основний шлях становлення конфiксальних словотвiрних типiв з другим компонентом никъ формування конфiксацiСЧ на ТСрунтi суфiксацiСЧ прийменниково вiдмiнкових форм [23, с.12]. Аналiз iменникових дериватiв даСФ пiдстави стверджувати, що прийменниково-вiдмiнковi конструкцiСЧ стали лише iсторичною базою для формування власне конфiксальних iменникiв. У перiод функцiонування пiзньоСЧ середньоукраСЧнськоСЧ мови розглядуванi конфiкси продовжують функцiонувати з рiзним ступенем словотворчоСЧ активностi, чiткiшими стають конфiкси кожного форманта.
Конфiкси з постпозитивним компонентом -ецъ
Група конфiксiв з постпозитивним компонентом ець набагато бiднiша попередньоСЧ. У середньоукраСЧнськiй мовi деривати з постпозитивним компонентом ець служать для творення назви осiб, котрi мешкають поблизу названоСЧ твiрним iменником територiСЧ та iн.
У Матерiалах до СловникатАж РД.Тимченка наявнi вiддiСФслiвнi похiднi з постпозитивним компонентом -ець, якi утворюють кiлька лексико-словотвiрних груп: а) найменування осiб за характерною ознакою, поведiнкою: облюбенецъ (79:2,12) жених, безженецъ (79:1,50) нежонатий; б) назви осiб за видом дiяльностi: дознавецъ (79:1, 216) дослiдник, дозорецъ (79:1,217) наглядач, перекупецъ (79:2,95) той, що перекуповуСФ, видавецъ (79:1,134) той, хто щось виготовляСФ; в) назви осiб за соцiальним станом: выволанецъ (79:1,131) вигнанець, выбранецъ (79:1,129) обраний, вырванецъ (79:1,151) обiдранець.
Конфiкси з постпозитивним компонентом телъ
Дослiдники одностайнi в тому, що давньосхiднословянський суфiкс телъ прасловянського походження, де вiн служ