Iменниковi деривати чоловiчого роду в "Матерiалах до словника..." Е. Тимченка
Дипломная работа - Иностранные языки
Другие дипломы по предмету Иностранные языки
?гою основоскладання було дуже обмеженим у народнiй розмовнiй мовi XIV-XVI ст. Але спостерiгаСФться iнтенсивне поповнення структурного типу новими похiдними: китоловецъ(79:1,364) той, хто ловить китiв, речотворецъ (79:2,97) промовець, броздоносецъ (79:1,71) той, хто сiдлаСФ коня.
Творення складних iменникiв, структура яких поСФднувала субстантивно вербальнi основи, базувалося на обСФктних вiдношеннях мiж частинами мотивувального пiдрядного словосполучення. Усiм композитам цього типу властива модель N+V+ець (складання основи iменника з основою дiСФслова з додаванням суфiкса ець, що пiдкреслюСФ виконання дiСЧ над певним обСФктом, вираженим першою основою складення, наприклад: полководець (79:2,95) той, хто водить полки.
Поодинокi iменники для адекватного опису СЧх значення потребують доповнення, перефрази додатковим семантичним компонентом: земльделецъ (79:1,307) не той, хто робить землю, а той, хто робить на землi, богомолець (79:1,61) не той, хто молиться богом, а той, хто молиться богу.
У назвах осiб як носiСЧв процесуальноСЧ ознаки, що визначаСФ СЧх уподобання, погляди, моральнi якостi, у давньоруськоукраСЧнськiй мовi морфологiчне вираження першого компонента мало значно бiльше рiзновидiв, нiж у попереднiй групi, i було представлене такими типами основ: субстантивними книголюбецъ (79:1,367) той, хто любить книгу, адвербiальними дъвоеженецъ (79:1,231) той, хто двiчi одружувався, нумеральними перволюбецъ (79:2,88) той, хто бажаСФ бути першим, промiнальними самовидець (79:2,308) свiдок.
Трапляються у джерелах середньоукраСЧнськоСЧ мови композити з першим займенниковим компонентом, що вказують на назви осiб за функцiональною або характеризувальною дiСФю, наприклад: самокупецъ, самодержець i т.д., але у розглядуваному нами словнику РДвгена Тимченка вони вiдсутнi.
Також наявнi композити з адСФктивно субстантивними основами: чужоземець (79:2,485) чужоземець. Творення таких iменникiв базувалося на атрибутивних вiдношеннях мiж частинами мотивувального пiдрядного словосполучення. Деякi композити аналiзованого структурного типу характеризуються полiмотивацiСФю (так, похiднi мотивуються й словосполученням чужа земля, i складним прикметником чужоземний).
Складно суфiксальнi назви осiб з опорною дiСФслiвною основою подiлялися на такi лексико словотвiрнi типи: 1) найменування виконавцiв дiСЧ за сталим чи тимчасовим заняттям або професiСФю; 2) назви осiб як носiСЧв процесуальноСЧ ознаки, що визначаСФ СЧх уподобання, погляди, моральнi якостi.
У найменуваннях виконавцiв дiСЧ за сталим чи тимчасовим заняттям або професiСФю в ролi першого компонента вживалася основа iменникiв, наприклад: иконописьцъ (79:1,322) iконописець, каменосьчецъ (79:1,365) камнетес.
Композити з опорним вербальним компонентом називали особу, що виконувала будь-яку дiю, названу дiСФслiвною основою й конкретизовану першою основою складення : книгохранильникъ (79:1,370) той, хто зберiгаСФ книжки, лъжеславникъ (79:1,426) той, хто розповiдаСФ брехню.
У назвах осiб як носiСЧв процесуальноСЧ ознаки, що визначаСФ СЧх уподобання, погляди, моральнi якостi, вираження першого компонента було представлене таким типом основи як нумеральна : первопрестольникъ (79:2,90) перший на престолi.
Деривати, що позначають осiб за СЧхнiми внутрiшнiми якостями, уподобаннями, поведiнкою успадкованi переважно з давньоруськоукраСЧнськоСЧ мови: богомолець (79:1,61) той, хто молиться богу, богомислець (79:1,61) поглинений божеством.
Лiпич В.М. вказуСФ на те, що найбiльшу кiлькiсть дериватiв ХV-ХVРЖРЖРЖ ст. становлять слова з другим компонентом любецъ, якi виникли внаслiдок калькування, а до непродуктивних вiдносить писецъ, -живець, -губецъ, -чтецъ. У Матерiалах до СловникатАж РД.Тимченка слова з данними компонентами взагалi вiдсутнi.
Композити з адСФктивно-субстантивними основами у середньоукраСЧнськiй мовi збереглися в достатнiй кiлькостi: чужоселецъ, головоглавецъ, белобровецъ, златаовласец, жужоселецъ, а ось у дослiджуваному нами словнику РДвгена Тимченка наявний лише один з них: чужоземець (79:2,485) чужоземець.
Творення складних iменникiв зi структурою, що поСФднувала в собi адСФктивно-субстантивнi основи, базувалося на атрибутивних вiдношеннях мiж частинами мотивувального пiдрядного словосполучення, деякi з них характеризуються полiмотивацiСФю.
Слiд вiдзначити, що не всi структурнi типи складно-суфiксальних iменникiв давньоруськоукраСЧнськоСЧ мови однаковою мiрою успадкованi украСЧнською мовою наступних столiть. Еволюцiя мовних явищ супроводжувалась вiдбором окремих складникiв, що проявлялося в основному в зростаннi продуктивностi певних компонентiв композитiв i зменшеннi активностi iнших. Так, у середньоукраСЧнськiй мовi позбавленi продуктивностi першi iменниковi та займенниковi елементи складень, а структурнi типи з адСФктивно субстантивними та нумерально субстантивними основами набувають подальшого розвитку.
Отже, суфiкс ецъ досить активно функцiонував у сферi складно-суфiксальноСЧ деривацiСЧ iменникiв назв осiб чоловiчого роду. Про СЧх високу продуктивнiсть свiдчить активне СЧх використання в памятках ХV-ХVРЖРЖРЖ ст. i творення нових дериватiв вiдповiдноСЧ структури. Всi наведенi композити СФ похiдним з пiдрядними вiдношеннями компонентiв. Опорними (другими) основами в них виступають основи дiСФслiвнi або iменниковi, однак численнiшу групу становлять утворення з вербальним опорним компонентом. Похiднi з опорною субст?/p>