Iменниковi деривати чоловiчого роду в "Матерiалах до словника..." Е. Тимченка
Дипломная работа - Иностранные языки
Другие дипломы по предмету Иностранные языки
памятках ХРЖ-ХРЖРЖРЖ ст. чисте складення й нульова суфiксацiя використовувались, хоч i в невеликiй кiлькостi. У пiзнiй середньоукраСЧнськiй мовi вони представленi у двох структурних рiзновидах: з опорною вербальною основою та з опорною субстантивною основою.
Похiднi, структура яких поСФднувала основи iменникiв i дiСФслiв, спiввiдносилися зi словосполученнями з обСФктними вiдношеннями мiж компонентами. Композити з опорним вербальним елементом сформувались ще в прасловянський перiод, цей тип був малопродуктивним, але базувався на живiй народнiй мовi й функцiонував майже поза церковнословянським впливом.
Занепад зредукованих голосних викликав змiни у формально-фонетичних модифiкацiях нульового форманта. На мiii давнього поСФднання нульового суфiкса й матерiально вираженоСЧ флексiСЧ ь або ъ виник формант, який становить собою СФднiсть нульового суфiкса й нульового закiнчення [1, с.66]. У староукраСЧнськiй мовi вiн виступав у двох модифiкацiях: нульовий суфiкс + закiнчення а та нульовий суфiкс + нульове закiнчення. Формант iз закiнченням а значно активнiше використовувався для творення монокореневих нульсуфiксальних iменникiв.
Нульовий формант займав позицiю високоСЧ продуктивностi у сферi складно суфiксальноСЧ деривацiСЧ у пiзнiй украСЧнськiй мовi. У XVI XVII ст. поповнюСФться склад дериватiв назв осiб з цим формантом: доматуръ (79:1,221) той, хто постiйно сидить вдома, дьеписъ (79:1,239) iсторик; той, хто описуСФ подiСЧ, звьроьдъ (79:1,309) той, хто СЧсть тварин, куроьдъ (79:1,392) той, хто СЧсть курей. Трапляються назви свят: Великъдень (79:2,92) Пасха.
У Матерiалах до СловникатАж РД.Тимченка вiдсутнi нульсуфiксальнi iменники, що позначають людей за внутрiшнiми якостями, уподобаннями, поведiнкою: даролюбь, лютодьй, прьлюбодьй, зломисль, хоч вони наявнi в iнших памятках цього перiоду.
Творення композитiв, що поСФднували в собi субстантивно вербальнi основи, базувалось на словосполученнях з обСФктними вiдношеннями: свиноьдъ - СЧсти свиню, зловърникъ вiрити злу.
Творення девербативiв зi структурою, що поСФднувала в собi субстантивно вербальнi основи, базувалося на обСФктних вiдношеннях мiж частинами пiдрядного мотивувального словосполучення, наприклад: волопасъ (79:1,112) пасти волiв, куроьдъ (79:1,392) СЧсти курей, броваръ (79:2,69) варити пиво.
Композити з опорним вербальним елементом, зафiксованi з попереднiх столiть: доматуръ (79:1,221) той, хто постiйно сидить вдома, дьеписъ (79:1,239) iсторик; той, хто описуСФ подiСЧ, звьроьдъ (79:1,309) той, хто СЧсть тварин.
У таких похiдних зберiгаСФться тенденцiя до трансформацiСЧ високочастотних дiСФслiвних компонентiв у суфiксоСЧди, наприклад: -ьдъ, -пасъ, -писъ. Першi ж елементи складень не належать до продуктивних, вони вживаються одноразово в якiйсь конкретнiй лексемi, наприклад: звьро-, куро-, свино-. Композити аналiзованоСЧ структури можна квалiфiкувати як емоцiйно виразнi, динамiчнi утворення. РЖзольована вiд матерiальних суфiксiв, дiСФслiвна основа надаСФ СЧм стилiстичного забарвлення, вона яскраво виражаСФ iдею процесу.
Основнi принципи видiлення нульового словотворчого афiкса в складних iменниках з другим субстантивним елементом тi ж, що i в iменниках з опорним дiСФслiвним компонентом.
Нульсуфiксальнi складнi похiднi з опорним субстантивним компонентом були менш розповсюдженi в памятках середньоукраСЧнськоСЧ мови, нiж композити з опорним вербальним компонентом. Це можна пояснити тим, що значна частина складень з опорним iменниковим елементом оформлена як iменники чистi складення.
Слiд вiдзначити, що нульсуфiксальнi складнi iменники вiдрiзняються такою особливiстю: СЧх опорнi компоненти завжди знаходяться в постпозицiСЧ до другоСЧ основи слова; правила зовнiшнього синтаксису мотивувальних словосполучень вiдповiдають вiдношенням валентностi мiж частинами складних слiв [51, с.134].
Отже, композити з нульовим формантом протягом ХV-ХVРЖРЖРЖ ст. вiдрiзнялися найбiльшим спектром лексико-словотвiрних значень. Нульовий формант був одним iз продуктивних у сферi складно-суфiксальноСЧ деривацiСЧ, хоча продуктивнiсть ця певною мiрою обмежуСФться високо частотнiстю опорних елементiв складень(-ьдъ, -пасъ, -писъ), i тодi творення нових дериватiв вiдбувалося за вже наявними зразками. Попри це нульовий суфiкс освоював дедалi бiльшу деривацiйну базу. Аналiзованi похiднi досить розгалуженi як у планi вираження семантики, так i з точки зору СЧх структурноСЧ органiзацiСЧ. Аналiзованi деривати функцiонували переважно в лiтературних творах, фольклорних джерелах, рiдше у церковно-книжних памятках.
Складно-суфiксальнi iменники з суфiксом -ца
Близьким до типу композитiв на ецъ за своСФю словотвiрною та лексичною семантикою СФ деривацiйний тип складно суфiксальних iменникiв з формантом ца (-ця) на позначення осiб чоловiчого роду.
Похiднi з аналiзованим формантом функцiонували ще в давньоруськоукраСЧнський мовi, де були представленi лише конструкцiями з опорним вербальним компонентом: злотворна, животодавца. У праславянськiй мовi суфiкс ьца мав ще форму -ьса.
Суфiкс ца не був продуктивним у давньоруськiй, а у мовi подальших перiодiв його продуктивнiсть дещо зросла, оскiльки у Матерiалах до СловникатАж РД.Тимченка спостерiгаСФмо деривати даного типу: мужебойца (79:2,438) той, хто вбиваСФ людей, злочинца (79:1,319) той, хто чинить злочиннi дiСЧ, благолюбца (79:1,53) той, хто любить блага, богомольца (79,1,60) той, хто молиться Богу, дивотворца (79:1,218)- той, хто творить д?/p>