Iменниковi деривати чоловiчого роду в "Матерiалах до словника..." Е. Тимченка
Дипломная работа - Иностранные языки
Другие дипломы по предмету Иностранные языки
?i. Формант за таких умов лише переводить дiСФслiвну основу в iменникову.
Девербативнi iменники, обСФднанi спiльним значенням опредметнена дiя/стан, СФ репрезентантами рiзних родiв дiСЧ: тривалоСЧ, розгорнутоСЧ в дiСЧ, результативноСЧ та iн.
Категорiю опредметненоСЧ дiСЧ, процесу, стану формують iменники на позначення iнтелектуальноСЧ, комунiкативноСЧ дiяльностi людини; процесiв , повязаних зi сферою СЧСЧ трудовоСЧ та професiйноСЧ дiяльностi; волевиявлення; морально етичних понять i вiдносин; стану, почуттiв; перемiщення, пересування; виробничих та технологiчних процесiв; психiчних та фiзiологiчних процесiв; дiй субСФктiв живоСЧ i неживоСЧ природи; обрядiв, звичаСЧв, традицiй; дiй, що належать до рiзних галузевих сфер.
Нульовий суфiкс продукував розгляданi вiддiСФслiвнi iменники з рiзними граматичними показниками роду i числа, зокрема iменники чоловiчого роду з нульовою флексiСФю (типу драпьжъ (79:1,232) пограбування, падежъ (79:2,79) падiння). Бiльшiсть таких дериватiв утворено на базi префiксальних дiСФслiв, отже, СФ пiдстави вважати, що префiксацiя певною мiрою стимулюСФ процеси нульсуфiксального девербативного творення iменникiв iз граматичним значенням предметностi.
Нульовi словотворчi засоби давньосхiднословянськоСЧ мови виникли на базi матерiально виражених тематичних суфiксiв iндоСФвропейськоСЧ епохи, а тому слова згаданого типу творення спочатку мали в своСЧй структурi кореневу, суфiксальну i флексiйну морфеми: бьгъ, ходъ. Великий вплив на подальшу долю таких iмен справило встановлення ними вiдношень з дiСФсловами, що активiзувало словотвiрну активнiсть у прасловянськiй мовi деяких частин цих суфiксiв. Паралельно вiд одних i тих же кореневих основ могли утворюватися iтеративнi i каузативнi дiСФслова. Це дало поштовх для творення нових девербативiв.
Суфiкси -ъ, -ь, -а в прасловянськiй мовi мали специфiчний характер, вони поСФднували в собi двi функцiСЧ: словотвiрну i флексiйну, тобто виконували роль деривацiйних формантiв i одночасно вказували на належнiсть дериватiв до певного типу вiдмiнювання. Ця двофункцiональнiсть була рисою, яка суттСФво вiдрiзняла структури з нульовим суфiксом вiд дериватiв з матерiально вираженим формантом. Тематичний суфiкс поступово втрачав своСФ словотвiрне значення i повнiстю поглинався флексiСФю. Виразником словотвiрноСЧ похiдностi мiж словами стала нульова морфема [2, с.67].
Пари iменник дiСФслово в iсторичний перiод почали сприйматися мовцями як взаСФмозалежнi, в яких вiдбувалася змiна мотивацiйноСЧ спiввiднесеностi, що дало ТСрунт для зворотного словотворення. Г.О.НiколаСФв цi iменники в планi СЧх генетичного вiдношення до однокореневих дiСФслiв подiляСФ на три групи: а) утворення незалежно вiд дiСФслiв i паралельно до них вiд одного давнього кореня (сучаснi брiд, грiм тощо); б) утворення вiд дiСФслова (прохiд, загiн); в) iмена, що послужили твiрною базою для дiСФслiв (рiд, суд, лов та iн. безпрефiкснi утворення) [37, с.12].
Розвиток залежностi нульовоСЧ суфiксацiСЧ вiд дiСФслiв повязаний з рядом факторiв: 1) посиленням дiСФслiвностi в розвитку дiСФслiвно-iменних словотвiрних вiдношень; 2) iз збереженням у семантицi вiддiСФслiвних iмен, що втратили давнi похiднi вiд даного iменi, i дiСФсловом, яке часто СФ синонiмом до втраченого; 3) з розвитком у цих iменах абстрактного значення дiСЧ чи стану; 4) з вiдсутнiстю матерiально вираженого елемента, який закрiпив би СЧх мiiе в словотвiрному ланцюгу та iн.
Занепад зредукованих голосних викликав змiни у формально фонетичних модифiкацiях нульового форманта. Так на мiii давнього поСФднання нульового суфiкса й матерiально вираженоСЧ флексiСЧ ь або ъ виник формант, який являСФ собою СФднiсть нульового суфiкса i нульового закiнчення. При цьому давнiй суфiкс ь не зникаСФ безслiдно, а залишаСФ по собi морфонологiчнi змiни в похiднiй основi ( памятати память, печатати печать, мазати - мазь, зелений - зелень). У сучаснiй украСЧнськiй мовi вiдсутнi iсторичнi умови, що породили цi та бiльш давнi чергування [2, с.68].
Цi змiни формують новi рiзновиди твiрних основ у складi похiдних, допомагають уникнути небажаних фонемних сполучень, створюють необхiднi умови для поСФднання словотворчих одиниць.
В украСЧнськiй мовi для творення назв осiб чоловiчого роду нульовий формант виступаСФ у двох модифiкацiях: нульовий суфiкс з додаванням закiнчення а та нульовий суфiкс з додаванням нульового закiнчення.
За допомогою нульового суфiкса в XV к.XVII ст. чоловiчi назви осiб творилися в основному вiд дiСФслiв. РЖменникiв зi значенням особи фiксуСФться небагато. РЗх основний масив успадкований з давньосхiднословянськоСЧ мови.
Поступово збiльшуСФться кiлькiсть назв осiб - носiСЧв процесуальноСЧ ознаки, що визначаСФ СЧх поведiнку, соцiальний стан, родиннi стосунки тощо. Так, iменник вьжа (79:1,161) знавець в Матерiалах до Словника.. РД.Тимченка подаСФться аж пiд XVIII ст. Цей iменник послужив основою для творення префiксального невiжа, що фiксуСФться в пiзнiших памятках.
РЖменники чоловiчого роду зi значенням опредметненоСЧ дiСЧ, утворенi за моделлю ДО + -О (дiСФслiвна основа з додаванням нульового суфiкса) становлять основний масив розгляданих похiдних, якi позначають тривалу дiю бiльшоСЧ чи меншоСЧ iнтенсивностi, наприклад: пописъ (79:2,170) перепис, друкъ (79:1,234) друкування, похопъ (79:2,200) намаганння, примусъ (79:2,277) примушування, розмыслъ (79:2,283) роздумування, споръ (79:2,349) сварка. Згаданий словотвiрний тип на рiзних етапах розвитку украСЧнськоСЧ мови був досит?/p>