Iменниковi деривати чоловiчого роду в "Матерiалах до словника..." Е. Тимченка
Дипломная работа - Иностранные языки
Другие дипломы по предмету Иностранные языки
обу словотвору було викликане рiзними причинами: змiною словотвiрних вiдношень у певних типах у звязку з розвитком дiСФслiвно - iменних i субстантивно - адСФктивних вiдношень в украСЧнськiй мовi, переорiСФнтацiСФю словотвiрних одиниць, калькуванням iншомовних похiдних утворень та становлення конфiксацiСЧ як формування СЧСЧ на базi суфiксацiСЧ й префiксацiСЧ, але утворення деривацiйних значень за допомогою комплексних словотворчих засобiв маСФ специфiчний характер. На вiдмiну вiд префiксiв та суфiксiв комплекснi мовнi засоби здатнi за один прийом реалiзувати великi обсяги значень, що вiдповiдаСФ рацiональному характеру системи мови [35, с.16].
При конфiксальному словотвореннi компоненти тiСФСЧ частини словотвiрного значення, яку виражаСФ афiкс розподiляються мiж елементами конфiкса, другий елемент якого передаСФ загальне вiдношення предмета до поняття, названого мотивуючим словом (класифiкуючи значення), а перший конкретизуСФ це загальне вiдношення, виражаючи рiзнi значеннСФвi модифiкацiСЧ (лексичне спiвзначення). Таке розмежування компонентiв словотвiрного значення мiж елементами словотвiрного засобу спостерiгаСФться тiльки при конфiксацiСЧ. При iнших способах словотворення де афiкс СФ комплексною морфемою, таке розмежування не завжди наявне.
РЖменники чоловiчого роду найменування осiб, утворенi конфiксальним способом словотворення, подiляються на групи за зовнiшнiми чи внутрiшнiми ознаками, характерною поведiнкою, обСФктом чи результатом дiяльностi, способом дiСЧ, соцiальними станом, тимчасовим заняттям, типом особистiсних стосункiв i т. iн
Найбiльша група найменувань осiб за зовнiшнiми чи внутрiшнiми ознаками утворена за допомогою конфiксiв вы-тАж-никъ, рас-тАж-елъ, роз-тАж-никъ, роз-тАж-телъ, без-тАж-никъ, пер-тАж-никъ, под-тАж-никъ, по-тАж-елъ, з-тАж-никъ, на-тАж-никъ, не- тАж-никъ. Напр.: вымисленикъ (79:1,144) фантазер, распотрошителъ (79:2,291) марнотратник, переводникъ (79:2,92) керiвник, подступникъ (79:2,140) хитрун, зневажитель (79:1,333) порушник, помстителъ (79:2,165) месник, бездольникъ (79:1,50) нещасливець, безмолвникъ (79:1,48) - мовчун, розвязателъ (79:2,278) розвязатель, згубникъ (79:1,315) гуртовик, змышленикъ (79:1,329) видумщик, безбожникъ (79:1,48) той, хто втратив вiру, безверникъ (79:1,48) невiруючий, взгордитель (79:1,97) той, хто зневажаСФ щось або когось, змыслячъ (79:1,329) той, хто прикидаСФться, насильникъ (79:1,468) той, хто змушуСФ, неповинникъ (79:1,494) невинна людина. В бiльшостi слiв переважаСФ постпозитивний компонент никъ.
Група на позначення назв осiб за характерною поведiнкою була однiСФю з найбiльших у середньоукраСЧнськiй мовi, у СЧСЧ твореннi брали участь переважно конфiкси об-тАж-никъ, по-тАжникъ, на-тАжникъ, по-тАж-ыръ. Напр., наглядникъ (79:1,450) наглядач, облудникъ (79:2,11) обманщик, пожегникъ (79:2,147) пiдпалювач, наiздникъ (79:1,454) наСЧзник, перезахователъ (79:1,295) зберiгач, возникъ (79:2,95) перевiзник, выдирачъ (79:1,135) грабiжник, поводыръ (79:2,120) поводир, повьдачъ (79:2,124) розповiдач, потьшителъ (79:2,197) той, хто заспокоюСФ.
Назви осiб за обСФктом чи результатом дiСЧ у середньоукраСЧнськоСЧ мовi творилися тiльки за допомогою конфiксiв вы-тАж-никъ, по-тАж-никъ, не-тАж-никъ . Наприклад: вымисльникъ (79:1,144) фантазер, поручьникъ (79:2,178) поручитель, невольникъ (79:1,478) невiльник. РЖншi форманти в цiй функцiСЧ майже не вживалися. Потреби мовцiв наступних епох у твореннi слiв такого типу обслуговували конфiкси з постпозитивним компонентом -никъ, зберiгаючи невисоку, але вiдносно стабiльну продуктивнiсть. Напр, заступникъ (79:1,289) захисник, безбожникъ (79:1,48) безбожник, згубникъ (79:1,315) гуртовщик.
Група найменувань осiб за способом дiСЧ була не досить виразною. Вона нараховувала поодинокi утворення з конфiксами вы-тАжникъ, при-тАжникъ, на-тАжникъ, пере-тАжникъ, за тАжникъ, (рiдше вы-тАжачъ, роз-тАж ачъ, за-тАжтелъ): вывьдчикъ (79:1,132) розвiдник, пришельникъ (79:2,241) прибулець, наказьникъ (79:1,458) прикажчик, перевозникъ (79:2,95) перевiзник, розливачъ (79:2,280) поливальник, выдирачъ (79:1,135) грабiжник, выкладачъ (79:1,139) той, хто пояснюСФ, вышпотителъ (79:1,163) спотворювач, заборонителъ (79:1,257) той, хто забороняСФ, захователъ (79:1,295) зберiгач.
Група найменувань осiб за соцiальним станом (такi як вырванецъ (79:1,151) обiдранець, отходенъ (79:2,65) вiдступник, безбедникъ (79:1,48) той, хто не вiдчув бiди) нараховувала поодинокi утворення, якi формувалися за допомогою рiзноманiтних конфiксiв вы-тАжецъ, от-тАженъ, без-тАжникъ.
В назвах осiб за родинними звязками, товариськими стосунками нараховуСФться лише три утворення: облюбенецъ (79:2,12) жених, безженецъ (79:1,50) нежонатий, домовникъ (79:1,221) домочадець.
Назви осiб за сталим чи тимчасовим заняттям належать до групи середньоСЧ продуктивностi: дозорецъ (79:1,217) наглядач, видавецъ (79:1,134) той, хто щось виготовляСФ, отходенъ (79:2,63) християнин, що пiшов вiд господаря, опгонычъ (79:2,127) погонщик.
За реСФстрацiСФю назв посадових осiб, виконання професiйних обовязкiв нараховуСФться декiлька утворень: перекупецъ (79:2,95) той, що перекуповуСФ, переводникъ (79:2,92) керiвник, наiздникъ (79:1,454) наСЧзник, заступникъ (79:1,290) замiсник, дознавецъ (79:1,216) дослiдник.
Найменування осiб за мiiем народження, проживання, назвою краСЧни, етнiчною, нацiональною приналежнiстю: предмьщанинъ (79:2,246) житель передмiстя