Iменниковi деривати чоловiчого роду в "Матерiалах до словника..." Е. Тимченка
Дипломная работа - Иностранные языки
Другие дипломы по предмету Иностранные языки
?ва.
Таким чином, суфiкс ца займав позицiю низькоСЧ продуктивностi в сферi складно суфiксальноСЧ деривацiСЧ iменникiв протягом ХV-ХVРЖРЖРЖ ст. Композитнi iменники з суфiксом ца це найменш розгалужена група як у кiлькiсному вiдношеннi, так i планi вираження семантики. Вони представленi лише конструкцiями з опорним вербальним компонентом.
Складно суфiксальнi деривати чоловiчого роду на ица спостерiгаються як з другою вербальною, так i субстантивною основами. У ролi першого елемента виступали основи iменниковi, наприклад, мужобойца (79:1,438) той, хто вбиваСФ людей, богомольца (79,1,62) той, хто молиться богу, злочинца (79:1,313) той, хто робить злочиннi справи, дивотворца (79:1,219) той, хто творить дива. Аналiзованi похiднi спiввiдносяться з обСФктними пiдрядними словосполученнями (вбивати людей, молитися богу, чинити зло, творити диво). Творення аналiзованих композитiв з субстантивно вербальними основами базувалося на обСФктних вiдношеннях мiж частинами мотивувального сполучення, а значення виражалось спiльним семантичним компонентом той, хто.
Високою продуктивнiстю в системi композитотворення характеризувалися складно суфiксальнi форманти з постпозитивними компонентами -ецъ, -никъ, -О, вони освоювали дедалi бiльшу деривацiйну базу, розширювали коло лексико-словотвiрних значень. Значно менше продуктивним був суфiкс ца. Крiм того, суфiкси вiдрiзнялися один вiд одного сполучуванiстю з основами рiзних типiв. Так форманти -ець та О, -ца активнiше сполучувалися з дiСФслiвними основами, -никь з iменниковими.
Аналiзованi складно-суфiксальнi iменники украСЧнськоСЧ мови ХV ХVРЖРЖРЖ ст. подiляються на два структурнi рiзновиди. Вiдповiдно до основного подiлу всiх похiдних цього способу словотвору: складення з опорним субстантивним та вербальним компонентами. Морфологiчна репрезентацiя першого елемента складення мала значно бiльше рiзновидiв i була представлена субстантивними, адСФктивними, прономiнальними, нумеральними та адвербiальними основами. Мiiе опорного компонента в розгляданих лексемах не завжди СФ фiксованим, трапляються випадки, коли вiн знаходиться на початку складення. Численнiшу групу становили композити з другим вербальним елементом i поступалися зазначеним вище утворенням похiднi з опорним субстантивним компонентом.
Описанi структурнi типи середньоукраСЧнськоСЧ мови не мають якихось iстотних вiдмiнностей у порiвняннi зi словами аналогiчноСЧ словотвiрноСЧ структури, зафiксованими давньоруськоукраСЧнськими джерелами. Характеристики мотивувальних основ, способи поСФднання компонентiв композитiв в основному вiдповiдають iснуючим ранiше тенденцiям. Специфiка змiстових вiдношень мiж частинами складного слова, спiввiдношення особливостей внутрiшньоСЧ та зовнiшньоСЧ валентностi полiкореневих давньоруськоукраСЧнських лексем зберiгаСФться у мовi подальших перiодiв.
Складно суфiксальнi похiднi це результат розвитку деривацiйноСЧ системи украСЧнськоСЧ мови, СЧСЧ досить розгалужена й активна дiлянка. РЗх формування вiдбувалося за iншими законами нiж у похiдних, утворених чисто суфiксальним способом: суфiкс додавався не до готовоСЧ композитноСЧ основи, а одночасно з поСФднанням двох основ у цiлiсно оформлену одиницю.
ВИСНОВКИ
Система афiксiв чоловiчого роду, якi використовувалися для творення назв осiб, при всiй своСЧй варiативностi зберегла цiлiснiсть i СФднiсть на всiй територiСЧ розселення украСЧнськоСЧ людностi.
Змiни торкнулися, головним чином, матерiальних реалiзаторiв системи суфiксiв: змiнилася СЧх продуктивнiсть, розширився або звузився набiр СЧх семантичних функцiй, зросла кiлькiсть формантiв. Зявився ряд нових форматiв, розширилась деривацiйна база словотворення.
Зiставлення суфiксiв через призму лексико словотвiрних значень утворених ними слiв показуСФ, що при всiй подiбностi суфiкси рiзняться мiж собою не лише набором функцiй, рiвнем продуктивностi, а й словотвiрними звязками з рiзними частинами мови, семантичною орiСФнтацiСФю при словотвореннi, активнiстю СЧх використання в тих чи iнших значеннях тощо. На рiвнi конкретних лексико словотвiрних значень в iсторiСЧ украСЧнськоСЧ мови конкурувало небагато формантiв, що свiдчить про високу впорядкованiсть словотвiрноСЧ системи у рамках певноСЧ варiативностi. Конкуруючi словотворчi засоби зазнали стилiстичноСЧ диференцiацiСЧ на рiвнi мовноСЧ норми, на рiвнi обслуговування рiзних тематичних груп лексики в рамках СФдиного лексико словотвiрного значення, що не виключаСФ також дистрибуцiСЧ афiксiв за рiзними основами.
Високопродуктивнi форманти ник, -ець, -тель iз широким набором лексико словотвiрних значень виявилися найбiльш гнучкими й мобiльними в реагуваннi словотвiрноСЧ системи на потреби комунiкативноСЧ дiяльностi. Цi суфiкси постiйно нарощували свою продуктивнiсть, освоювали дедалi ширшу деривацiйну базу, розширили коло лексико словотвiрних значень, що обовязково призводило до розриву СФдиноСЧ сталоСЧ форми, тобто до появи поширених морфемно ускладнених суфiксiв, якi перебувають на рiзних етапах спецiалiзацiСЧ, руху до однозначностi. Винятком у цьому планi СФ високопродуктивний i багатофункцiональний в давньосхiднословянськiй мовi нульовий суфiкс, який в украСЧнськiй лiтературнiй мовi дещо звузив своСФ функцiональне навантаження в твореннi найменувань осiб, змiнювався у багатьох випадках матерiально вираженим формантом ок.
Функцiонування суфiксiв, якi перебували в позицiСЧ високоСЧ продуктивностi, супров