Iменниковi деривати чоловiчого роду в "Матерiалах до словника..." Е. Тимченка
Дипломная работа - Иностранные языки
Другие дипломы по предмету Иностранные языки
В°нтивною основою поступаються зазначеним вище утворенням не тiльки в кiлькiсному планi, але й в планi вираження семантики, бо вони здебiльшого виражали значення, якi пiдкреслювали тiльки зовнiшнi властивостi чи внутрiшнi якостi осiб. Значна частина складно-суфiксальних похiдних з суфiксом ецъ належать до книжноСЧ та церковно-книжноСЧ лексики, лише невелика СЧх група представлена в джерелах близьких до народно-розмовноСЧ мови.
Композити з суфiксом -никъ
Здебiльшого за допомогою суфiкса икъ творилися iменники, що означали назви осiб вiд прикметникових основ на ьн: должн-икъ та iн. У звязку з тим, що суфiкс икъ звичайно виступав у вiдприкметникових утвореннях такого типу, вiдбулося зрощення цього суфiкса з прикметниковим суфiксом ьн, внаслiдок чого виник новий складний суфiкс ьникъ(-ьн- + -икъ). Який пiсля вiдповiдних фонетичних змiн оформився зрештою як ник [3, с.110].
Складно-суфiксальнi утворення з суфiксом ьникъ були вiдомi ще у мовi словян ХРЖ ХРЖРЖРЖ ст., хоча суфiкс ьникъ поступався продуктивнiстю суфiксовi ецъ. Цей формант мав порiвняно низьку активнiсть у твореннi складно-суфiксальних морфем, очевидно тому, що вiн широко вживався у сферi формування системи монокореневих iменникiв назв осiб за професiСФю, спецiальнiстю, родом занять, утворених суфiксальним способом.
Складно суфiксальнi iменники з опорним субстантивним компонентом i суфiксом никъ називали якiсть, явище чи стан, якi характеризувалися наявнiстю того, що названо в опорнiй основi й конкретизовано в першiй основi складення. Творення композитiв зi структурою, що поСФднувала в собi двi субстантивнi основи, базувалося як на обСФктних вiдношеннях мiж частинами пiдрядного мотивувального словосполучення ( первопрестольникъ перший на престолi), так i сурядних звязках мiж словами в словосполученнi (чорнокнижникъ чернь i книга).
У середньоукраСЧнськiй мовi зафiксовано невелику кiлькiсть композитiв на -никъ, це здебiльшого назви зовнiшньоСЧ чи внутрiшньоСЧ ознаки, що характеризуСФ особу, предмет, наприклад : богомольникъ (79:1,61) богомолець, богобоязникъ (79:1, 58) набожник.
Складно суфiксальнi iменники абстрактного значення називали розумовi категорiСЧ, психiчний стан : богомысленикъ (79:1,60) поглинений в сприймання божества, великоразумникъ (79:1,90) дуже розумний.
Композити з субстантивно вербальним компонентом називали особу, що виконувала будь-яку дiю, названу дiСФслiвною основою й конкретизовану першою основою складення. Вони подiляються на такi лексико-словотвiрнi типи: 1) найменування виконавцiв за сталим чи тимчасовим заняттям: книгохранильникъ, богомольникъ; 2) назви осiб, як носiСЧв процесуальноСЧ ознаки, що визначаСФ СЧх поведiнку, погляди, моральнi якостi: льжеславникъ, богобоязьникъ.
В основi творення деяких складно-суфiксальних похiдних з адвербiально-вербальними основами та суфiксом ьникъ лежать словосполучення з пiдрядним звязком прилягання, наприклад: великоразумникъ (дуже розумний), богобоязьникъ (вiдданий Богу).
Композити з опорним iменниковим компонентом i суфiксом ьникъ називали особу, яка характеризувалася тим, що названо в опорнiй основi й конкретизовано в першiй основi складення. Морфологiчне вираження першого компонента мало значно бiльше рiзновидiв i було представлене такими типами основ: 1) iменниковi: богомольникъ; 2) прикметниковими: чорнокнижникъ; 3) числiвниковi: первопристольникъ .
Майже у всiх дериватах аналiзованих структурних типiв як першi, так i другi компоненти не вiдзначаються високо частотнiстю, але СФ структурнi типи, у яких другий компонент вживаСФться бiльше одного разу: -мисленикъ, -верникъ, славникъ i т. д.
Творення складно-суфiксальних iменникiв з опорним субстантивним компонентом та суфiксом никъ базувалося як на обСФктних вiдношеннях, так i на атрибутивних, зокрема тих одиниць, якi поСФднували в собi адСФктивно субстантивнi та промiнально субстантивнi основи.
Складно суфiксальнi iменники з суфiксом никъ та опорним субстантивним компонентом трапляються в джерелах середньоукраСЧнськоСЧ мови частiше порiвняно з дериватами з опорним вербальним елементом. Це свiдчить про те, що формант никъ активнiше сполучаСФться з iменниковими основами, нiж з дiСФслiвними.
СередньоукраСЧнська мова, успадкувавши основнi структурнi типи давньоруськоукраСЧнських складних iменникiв, використовуСФ значну кiлькiсть нових похiдних, утворених за вже iснуючими в мовi зразками, наприклад: чорнокнижникъ (79:2,474) той, хто знаСФться на магiСЧ, зловьрникъ (79:1,312) СФретик.
Отже, складно суфiксальнi iменники з суфiксом никъ СФ давнiм типом утворень в украСЧнськiй мовi, розвиток яких вiдбувався в напрямку продуктивностi. Розглянутi композити це похiднi з пiдрядними вiдношеннями компонентiв. Опорними основами в них виступали основи дiСФслiвнi або iменниковi, СЧм властива не лише специфiка народно розмовноСЧ мови, а й книжна спрямованiсть (вживалися в церковно-книжних памятках).
Композити з нульовим формантом
Суфiкси ь, ъ, а в прасловянськiй мовi мали специфiчний характер, вони поСФднували в собi двi функцiСЧ: словотвiрну й флексiйну, тобто виконували роль деривацiйних формантiв i одночасно вказували на належнiсть дериватiв до певного типу вiдмiнювання. Ця двофункцiйнiсть була рисою, яка суттСФво вiдрiзняла структури з нульовим суфiксом вiд дериватiв з матерiально вираженим формантом [1, с.21].
ДавньоруськоукраСЧнська мова обмежено використовувала нульовий суфiкс для творення полi кореневих слiв [81, с.85], а в