Iменниковi деривати чоловiчого роду в "Матерiалах до словника..." Е. Тимченка
Дипломная работа - Иностранные языки
Другие дипломы по предмету Иностранные языки
оджуСФться розширенням словотвiрноСЧ бази за рахунок включення в неСЧ слiв тих частин мови, якi ранiше не брали участi в творенi слiв певного типу. Це правило не стосуСФться тих формантiв, якi мали вузькофункцiональне значення.
Серед дериватiв iз модифiкацiйним словотвiрним значенням у загальних описах словотвiрноСЧ афiксальноСЧ системи украСЧнськоСЧ мови звичайно не видiляються iменники зi значенням чоловiчоСЧ статi, оскiльки для украСЧнськоСЧ мови СФ типовим творення найменувань жiночоСЧ статi вiд чоловiчоСЧ, а не навпаки. Мiж тим фактичний матерiал показуСФ, що такий словотвiр мав мiiе в iсторiСЧ украСЧнськоСЧ мови. Панiвна бiльшiсть таких структур маСФ мутацiйне словотвiрне значення /бабник, бабич, дiвчур/; модифiкацiйне словотвiрне значення спостерiгаСФться в небагатьох словах, i лише деякi з цих дериватiв закрiпилися в лiтературнiй мовi.
У розвитку й становленнi словотвiрноСЧ системи украСЧнськоСЧ мови значну роль вiдiграли запозиченi суфiкси, якi в сполучуваностi з власними чи iншомовними твiрними основами /за винятком давньозапозиченого суфiкса ар/ перебували в опозицiСЧ до схiднословянських формантiв: сполучувалися, як правило, лише з несловянськими твiрними основами. Запозиченi суфiкси, виявляючи виняткову продуктивнiсть, регулярнiсть, творять чiтко окресленi в семантичному планi iменники, деривацiйна база яких спираСФться як на iномовнi, так i на власнi твiрнi основи. Конкуренцiя запозичених i власне украСЧнських формантiв у рядi випадкiв зумовлюСФ СЧх бiльш вузьку спецiалiзацiю.
В украСЧнськiй мовi спостерiгаСФться тяжiння до використання формантiв, якi в давньосхiднословянськiй мовi займали позицiю високоСЧ продуктивностi (-никъ, -ецъ, -аръ) пiзнiше розгорнули свою продуктивнiсть суфiкси (-анъ, -унъ) та iншi. Найбiльшою продуктивнiстю в твореннi назв осiб характеризувалися суфiкси -никъ, -ецъ, -ца, -О, якi розширювали коло лексико словотвiрних значень. Отже, розвиток словотвiрноСЧ системи мови значною мiрою iнтенсифiкований не лише розширенням денотативноСЧ бази словотвору, а й потребами збагачення стилiстичних ресурсiв украСЧнськоСЧ мови, СЧх розбудовою.
Конфiксацiя, виступаючи явищем пiзнiшим за суфiксацiю та маючи власний набiр формантiв i власне коло функцiй, посiдаСФ вагоме мiiе у становленнi системи афiксальноСЧ деривацiСЧ iменника XV - XVII ст. Конфiскацiя полягаСФ у двобiчному (двоелементному) ускладненнi твiрноСЧ основи у процесi формування похiдного слова. Конфiкс це СФдина двоелементна морфема, яка обрамляСФ твiрну основу i маСФ СФдине словотвiрне значення, яке формують СЧСЧ складники. Конфiксальнi деривати надзвичайно розгалужена й активна дiлянка украСЧнськоСЧ словотвiрноСЧ системи. Конфiкси з другим компонентом никъ дали численнi похiднi з широким колом значень. Другi елементи цих афiксiв виконують класифiкацiйну роль показника назви предмета, особи. Модифiкацiя цих загальних значень вiдбуваСФться через перший компонент конфiкса. У сферi iменникiв з постпозитивним елементом ник у препозицiСЧ звичайно виступають частини, спiввiдноснi з колишнiми префiксами.
Бiльшiсть цих дериватiв утворена вiд iменникових основ. Вiдiменниковий словотвiр конфiксальних похiдних за загальною кiлькiстю утворень i дiапазоном лексико словотвiрних значень на тлi словотворення вiдприкметникового, вiддiСФслiвного, був найбiльш продуктивним.
У середньоукраСЧнськiй мовi високопродуктивними СФ конфiкси вы-тАж -никъ, роз-тАж-никъ, роз-тАж-телъ, без-тАж-никъ, пер-тАж-никъ, по-тАж-никъ, на-тАж-никъ. Вони виявилися найбiльш гнучкими, мобiльними в реагуваннi словотвiрноСЧ системи на потреби комунiкативноСЧ дiяльностi. Таким чином, iменникова конфiксальна пiдсистема, почавши становлення у прасловянський перiод, до кiнця XVII ст. сформувала пiдТСрунтя для подальшого розвитку.
Конфiксальнi деривати становлять цiлiсну i органiчну систему, яка перебуваСФ у станi динамiчного розвитку i постiйних змiн, що стосуються насамперед матерiальних реалiзаторiв конфiксальних формантiв. Функцiонуючи поряд з iншими морфемами, конфiксальнi форманти належать до активних словотворчих засобiв. Реалiзуючи за один мовний акт великi обсяги значень, конфiкси не переобтяжують мову, а функцiонально i точно формують мовну семантику.
Девербативи з опредметненим значенням дiСЧ формують категорiю граматичноСЧ субстантивацiСЧ, що утворюСФться на перетинi синтаксису i словотворення. Поява таких девербативiв повязана зi змiною синтаксичних умов функцiонування дiСФслова в реченнi перемiщення його в позицiю пiдмета. Це дало пiдстави розгляданi похiднi вважати синтаксичними дериватами. На противагу дериватам лексичним, поява яких супроводжуСФться певними змiнами в семантицi твiрних, змiст синтаксичних дериватiв визначаСФться виключно мотивувальним словом. Зберiгаючи дiСФслiвну семантику, девербативнi iменники з опредметненим значенням дiСЧ, процесу, стану успадковують вiд мотивувальних i певнi формально граматичнi iнтеграцiйнi ознаки. Транспозитором, який переводить дiСФслово в iменник виступаСФ суфiксальний формант, що маСФ нульове ономасiологiчне навантаження i СФ носiСФм значення граматичноСЧ предметностi. Таку функцiю в розгляданих синтаксичних дериватах виконуСФ нульсуфiксне словотворення. РЖменники чоловiчого роду з нульовим суфiксом вiдзначаються стабiльною продуктивнiстю. За структурними ознаками розглядуванi iменники утворюють багату i складну систему лексико словотвiрних типiв, яка формувалася протягом тривалого iсторичного перiоду.
Складно-суфiксальнi похiднi результат а?/p>