Iменниковi деривати чоловiчого роду в "Матерiалах до словника..." Е. Тимченка
Дипломная работа - Иностранные языки
Другие дипломы по предмету Иностранные языки
даСФ також алфавiтний перелiк основ, вiд яких утворюються словянськi iмена людей. Праця Ф.Мiклошича i тепер не втратила своСФСЧ науковоСЧ цiнностi, i всi пiзнiшi дослiдження словянськоСЧ ономастики бiльшою чи меншою мiрою спираються на неСЧ. Недолiком цiСФСЧ працi можна вважати лише неповноту наведеного автором словянського матерiалу, взятого тiльки з болгарськоСЧ, сербськоСЧ, росiйськоСЧ, чеськоСЧ i польськоСЧ мов. До того ж, Ф.Мiклошичу не був ще вiдомий звязок мiж так званими простими i складними особовими назвами, який довiв пiзнiше А.Фiк. Тому думка Ф.Мiклошича вiдносно переважання словянських особових назв з однiСФю основою потребуСФ корективiв.
РЖсторичний словотвiр украСЧнськоСЧ мови дослiджуСФ численнi й рiзноманiтнi iсторичнi змiни словотворчих одиниць слова, закономiрностi збереження та змiни будови, вживання i функцiй словотворчих одиниць у СЧх iсторiСЧ. Панiвним типом творення iменникiв в перiод XV к.XVII ст. був морфологiчний тип словотворення, представлений в мовi усiма своСЧми рiзновидами.
Для пiзнання мови украСЧнськоСЧ народностi XV-к.XVIIст. виняткове значення маСФ також iсторична лексикографiя, яка вiдiграла важливу роль у розвитку словотворення украСЧнськоСЧ лiтературноСЧ мови. Величезний внесок зробила праця РД.Тимченка Материалы для словаря письменной и книжной южнорусской речи XV-XVIIРЖ вв.. Часу для збирання й опрацювання староукраСЧнськоСЧ лексики в РД.Тимченка було мало. Та незважаючи на це, автор на 1904р. уклав словник, котрий налiчував приблизно 12-13 тисяч статей. Машинопис словника, що налiчуСФ 2048 сторiнок, нинi зберiгаСФться в бiблiотецi РЖнституту мовознавства iменi О.О.Потебнi й РЖнституту украСЧнськоСЧ мови НАН УкраСЧни. Джерельною базою його були 60 тисяч карток-контекстiв, вибраних iз 34 памяток украСЧнськоСЧ мови XV-XVIIРЖ ст. О.Шахматов справедливо критикував не дуже чiткi принципи диференцiйного пiдбору реСФстрових слiв, орфографiчне осмислення вокабул. Учений пiдкреслив: Ми думаСФмо, що Словник виграв би, коли б зареСФстрував взагалi всi слова старовинних памяток, не зупиняючись на рiзних дуже хистких критерiях. О.Шахматов пiдкреслив, що РД.Тимченко використав значну кiлькiсть памяток, у тому числi рукописнi Кройнику, що зберiгалася в бiблiотецi КиСЧвського унiверситету, й хронограф, який належав редакцiСЧ журналу Киевская старина. Високо оцiнюючи словник РД.Тимченка, акад. О.Шахматов зазначав : тАжРЖ в тому виглядi , як праця виконана, вона являСФ видатний iнтерес . РЖсторичний словник мiстить декiлька типiв слiв, досi не зареСФстрованих в жодному словнику; слова цi пояснено здебiльшого вiрно i точно; вони оснащенi прикладами , котрi переданi дуже точно i якi супроводяться посиланнями на томи й сторiнкитАж. Обробка слiв, пояснення СЧх значень, указiвки на СЧх iноземне джерело зробленi дуже задовiльнотАж Незважаючи на повноту та деякi iншi хиби словниковоСЧ працi РД.Тимченка, ми признаСФмо його найвищою мiрою корисною основою для повного iсторичного словника малоруського словника. Пiдводячи пiдсумки розгляду машинопису РД.Тимченка акад. О.Шахматов пiдкреслив: тАжЦей словник, при всiх його недолiках, не можна не визнати працею видатною й найвищою мiрою корисною.
Традицiю украСЧнськоСЧ науковоСЧ iсторичноСЧ лексикографiСЧ, основоположником якоСЧ був РД.Тимченко, з честю продовжують мовознавцi РЖнституту суспiльних наук АН УкраСЧни у Львовi , що пiд керiвництвом Л.Л.ГумецькоСЧ створили капiтальний Словник староукраСЧнськоСЧ мови XIV-XV ст. у двох томах (К., 1977-1978).
Матерiали до СловникатАж РД.Тимченка не втратили своСФСЧ актуальностi й можуть вiдiграти позитивну роль як база iсторико- лексикографiчних та iсторико-семантичних дослiдiв. Вони можуть слугувати за посiбник для студентства i широкого загалу, адже нинi виходить у свiт i читаСФться досить великий масив лiтератури, створеноСЧ нашою давньою мовою.
1.2 Семантико деривацiйна характеристика словотворчих засобiв XV - к.XVIIст
Чiльне мiiе в морфологiчному типi словотворення займаСФ суфiксальний спосiб, який полягав, здебiльшого, у суфiксацiСЧ основ. Продуктивнiсть суфiксiв рiзна. Застосування суфiкса зумовлене родом iменника, морфологiчною природою його основи, лексичною категорiСФю iменникiв, до складу яких входить це новоутворення, та iндивiдуальним лексичним значенням основи. Так, наприклад, агентивнi суфiкси сполучаються з дiСФслiвними основами iз значенням дiСЧ, але в той же час вони звязанi з певною основою i невзаСФмозамiннi (-арь, -ачь, -тель). Ця основа тiльки як виняток може вступати в звязок з двома синонiмiчними суфiксами.
Найбагатшим i найрiзноманiтнiшим СФ склад iменникiв чоловiчого роду. У звязку з цим найкраще представленi суфiксальнi типи iменникiв чоловiчого роду. Найбiльшу строкатiсть суфiксальних типiв маСФ категорiя назв осiб чоловiчого роду. В той час як в iнших категорiях iменникiв серед багатьох суфiксiв видiляСФться тiльки кiлька провiдних суфiксальних типiв, чоловiчi особовi назви бiльш-менш рiвномiрно розподiленi мiж шiстьма вiдносно продуктивними суфiксами. Найменшу строкатiсть суфiксальних типiв виявляСФ категорiя абстрактних назв середнього роду, за своСЧм значенням назв дiй або властивостей [ 1, с.8 ].
Суфiксальна пiдсистема сучасноСЧ украСЧнськоСЧ лiтературноСЧ мови незмiнно привертаСФ увагу дослiдникiв. Вона неодноразово ставала обСФктом як теоретичних студiй з морфемiки та словотворення, так i предметом опрацювання при укладеннi рiзнотипних морфемних та словотвiрних словникiв. Аналiзу окремих ланок суфiксальноСЧ пiдсис?/p>