Iменниковi деривати чоловiчого роду в "Матерiалах до словника..." Е. Тимченка
Дипломная работа - Иностранные языки
Другие дипломы по предмету Иностранные языки
типу. Напр.: мерочникъ (79:1,426), мосяжникъ (79:1,436), клинникъ (79:1,367), колесникъ (79:1,371), крашенникъ (79:1,383), будьникъ (79:1,72) (робiтник), бьльникъ (79:1,80).
Група назв осiб , якi СФ обСФктами чи результатами дiй, досить стiйка в украСЧнськiй мовi. Приклади: колодникъ (79:1,372), страдникъ (79:2,369).
Група найменувань осiб iз формантом ник за характеризувальною дiСФю продовжила свiй розвиток в украСЧнськiй мовi. Майже всi давньосхiднословянськi iменники, якi називали осiб за процесуальною ознакою, що означаСФ СЧх поведiнку, погляд тощо, перейшли в украСЧнську мову, панiвна бiльшiсть iз них збережена в сучаснiй мовi. Напр.: бездольникъ (79:1,46), вымысленикъ (79:1,145), притворникъ (79:2,236).
У лексико словотвiрнiй групi назв осiб, де процесуальна ознака вказуСФ на соцiальний стан особи, змiни вiдбулися не так бурхливо. РЗх ядро, успадковане з попередньоСЧ епохи украСЧнською мовою у цiлому задовольняло потребу мовцiв. Небагато новотворiв цього типу дала нова украСЧнська мова, напр.: обивателъ (79:2,9) громадянин, наказникъ (79:1,458) приказчик, будникъ (79:1,71) робiтник.
У памятках староСЧ i новоСЧ украСЧнських мов фiксуСФться також ряд нових дериватiв на ник з рiзноманiтними характеризувальними значеннями: тип стосункiв, внутрiшня чи зовнiшня ознака. Напр.: провинникъ (79:2,224) той, хто провинився, роздорникъ (79:2,280) розлучник.
СередньоукраСЧнська мова успадкувала з попереднього перiоду майже всi назви осiб, що здiйснюють дiю за допомогою знаряддя, механiзму, пристосування: вапенникъ (79:1,84), бедренникъ (79:1,52), колесникъ (79:1,371). Ця група слiв виявляСФ певну активнiсть у вживаннi упродовж всiСФСЧ iсторiСЧ украСЧнськоСЧ мови. Однак значного поповнення новими десубстантивами не вiдбулось. Приклади: красильщик (79:1,373) той, хто фарбуСФ, мельникъ (79:1,324), мосяжникъ (79:1,331) мiдник, ремесникъ (79:2,270) ремiсник, рьзникъ (79:2,304) мясник тощо.
Назви осiб, що використовують предмет за призначенням, здiйснюють трудову та iншi дiСЧ над обСФктом поступово розширювалися. Напр.: пищальникъ (79:2,108) дудочник.
Назви осiб, що торгують, купляють, володiють чимось. Ця лексико словотвiрна група поступово збiльшила свiй кiлькiсний склад, напр.: бортникъ (79:1,163) пасiчник, папьрникъ (79:2,83) той, хто виготовляСФ папiр.
Лексико словотвiрний тип назв осiб, що функцiонують у певнiй сферi дiяльностi, в украСЧнськiй мовi свiй склад розширював повiльно. Лише кiлька iменникiв поповнили групу найменування осiб, що функцiонують в економiчнiй, вiйськовiй i подiбнiй дiяльностi. Напр.: судникъ (79:2,377), печатникъ (79:2,102), каменникъ (79:1,356).
Назви осiб означального типу. Група назв осiб за предметом, який даСФ соцiальну характеристику, в украСЧнськiй мовi втрачаСФ в лексичному складi. Окремi слова виходять з ужитку, у iнших (печатникъ (79:2,102), ключникъ (79:1,360)) предметно- характеризуюче значення було послаблене вже в попереднiй перiод, через те вони систематично зблизилися з найменуванням осiб, що здiйснювали дiю за допомогою iнструмента, пристосування або з назвами людей за соцiальним станом. Однак в украСЧнськiй мовi все ж таки трапляються випадки розглянутих утворень, що свiдчить про живучiсть лексико словотвiрного типу: бачмажникъ (79:1,145), картникъ (79:1,358) тощо.
Бiльшiсть найменувань за характерною поведiнкою мiцно закрiпилася в украСЧнськiй мовi i з невеликими втратами дiйшла до нашого часу . Напр.: шкодникъ (79:2,497), напастникъ (79:1,463) спокусник, трудникъ (79:2,401).
Група найменувань осiб за соцiальним станом рiзнилася в украСЧнськiй мовi постiйним оновленням СЧСЧ складу у звязку зi змiною суcпiльно - економiчного життя носiСЧв мови. При цьому на кожному етапi розвитку мови вона зберiгала давньосхiднословянську основу i належала до найбiльш численних. РеСФстр назв посадових осiб не був постiйним: дворникъ (79:1,201), коморникъ (79:1,373).
Суфiкс ецъ
Дослiдники iсторiСЧ украСЧнськоСЧ мови звернули увагу на зростання кiлькостi найменувань осiб на ець у середньоукраСЧнськiй мовi порiвняно з попереднiм етапом СЧСЧ розвитку [19, с.7]. УкраСЧнська мова зберегла майже всi давнi вiдприкметниковi найменування осiб на ець, новi деривати фiксуються рiдко. Бiльшiсть утворень на ець маСФ атрибутивнi лексико словотвiрнi значення.
Назви, що вказують на тип родинних та iнших стосункiв. У середньоукраСЧнськiй мовi нових власне вiдприкметникових утворень трапляСФться небагато. Напр.: единецъ (79:1,242), облюбенецъ (79:2,12), сыновецъ (79:2,382). РЖменник сыновецъ почав мотивацiйно спiввiдноситися iз син, що сприяло вiдокремленню суфiкса овець. В украСЧнськiй мовi цей процес завершився. У сучаснiй мовi сыновецъ спiввiдноситься лише з син, адже давнi прикметники на ов зараз мають iншу фонемну структуру.
Найменування, що вказують на соцiальний стан. Давнi утворення цього типу поступово виходили з ужитку. Нових, власне вiдприкметникових дериватiв, практично не трапляСФться, утворень вiдадСФктивних дiСФприкметникiв теж фiксуСФться небагато. Приклади: богомислецъ (79:1,60) скитник, вырванецъ (79:1,151) обiдранець, посланецъ (79:2,191), шубравецъ (79:2,503) бiдняк.
Назви осiб за зовнiшнiми та внутрiшнiми ознаками. Панiвна бiльшiсть давньосхiднословянських структур цього типу з чiтко окресленою лексико словотвiрною семантикою була успадкована украСЧнською мовою. Однак нових утворень фiксуСФться не дуже багато. Напр.: вырванецъ (79:1,151) обiдранець, туземецъ (79:2,403), младенецъ (79:1,429) юнак.
Назви за характерною поведiнкою. У середньоукраСЧнськiй мовi поповнення цього типу новими утвореннями вiдбувалося повiльно.