Формування недержавного сектору економiки на прикл приватизацii

Информация - Экономика

Другие материалы по предмету Экономика




?н про мiiеве самоврядування" (1990 р.), "Закон про житло" (1990 р.). "Закон про економiчну дiяльнiсть" положив початок "малоi" приватизацii, легалiзував iснування приватного пiдприСФмництва без особливих дозволiв i лiцензiй. Внаслiдок цього були усуненi адмiнiстративнi барСФри i 1989 рiк дав початок росту приватних компанiй.

Другою важливою вiхою в процесi приватизацii в Польщi був "Закон про мiiеве самоврядування", що надавав мунiципалiтетам право власностi. Передача прав власностi мунiципалiтетам означала децентралiзацiю цього процесу.

"Мала" приватизацiя в Польщi, тобто дiя мунiципального уряду, що складалася з передачi приватним особам або iх компанiям неповного набору майнових прав (право оренди) на основнi фонди, почалося в 1990 роцi. Службовi примiщення на початку приватизацii здавалися в оренду. Це зумовлювалося тим, що малi фiрми часто не мали коштiв для купiвлi вiдразу примiщень для ведення бiзнесу, адже останнСФ супроводжувалося значними витратами капiталу, але з iншого боку оренднi вiдносини ставили розвиток комерцiйних фiрм в залежнiсть вiд полiтичних рiшень.

В звязку зi швидким оборотом капiталу та високою рентабельнiстью торгiвлi, в Польщi iснувала можливiсть легального першопочаткового накопичення капiталу. До того ж тут була широко розвинута кредитна система. Близько 90% усiх кредитiв в Польщi займав оборотний кредит. Це давало можливiсть з малим початковим капiталом розпочати бiзнес.

Метод малоi приватизацii в Польщi (як i в Чехii, Угорщинi) - аукцiони магазинiв, ресторанiв, iдалень, готелiв, майстерень. Центр iнiцiював "малу" приватизацiю, але здiйснювалася вона регiональними органами. Формальноi "програми" "малоi" приватизацii в Польщi не було. Мiiева влада вiльна була сама вирiшувати, що робити з пiдпорядкованими iй пiдприСФмствами Частiше такi обСФкти здавалися в оренду приватним особам.

Основним процедурним питанням малоi приватизацii була оренда мунiципального майна. Багато дебатiв точилось вiдносно того, чи здавати майно в оренду за ринкову плату, яка визначаСФться на вiдкритому для всiх учасникiв аукцiонi, чи вона визначаСФться в адмiнiстративному порядку, тобто бюрократами. За даними дослiджень лише 9,3% мунiципальноi власностi зданих в оренду в першiй половинi 1990 року виставлялись на аукцiон для оренди. Як показуСФ статистика, ставки орендноi плати, якi складалися на аукцiонах в 30-40 разiв перевищували ставки, встановленi бюрократами. Часто навiть пiд час проведення аукцiонiв на них допускалися лише iнсайдери, тобто працiвники державних торгових пiдприСФмств. Або ж iнсайдери мали привелеi - iм надавали знижки на орендну плату. Це було в результатi того, що вони погрожували звiльнити персонал пiдприСФмств, аргументуючи тим, що висока орендна плата призведе до зростання роздрiбних цiн i сповiльнить приватизацiю.

Приватизацiя в Польщi "мала" низку традицiйних недолiкiв:

- результати роботи приватизованих обСФктiв мало чим вiдрiзнялись вiд попереднiх показникiв, бо у керiвникiв не вистачало досвiду роботи в нових умовах;

- не вистачало фiнансових ресурсiв для технологiчного та технiчного переозброСФння пiдприСФмств;

- позитивнi результати зявлялися ранiше на пiдприСФмствах, що купувалися iноземноми iнвесторами.

Недолiки "малоi" приватизацii в Польщi потрiбно враховувати при приватизацii в Украiнi.

Але при проведеннi "малоi" приватизацii в Польщi було багато й позитивних моментiв: мунiципалiтет був визнаний володарем магазинiв роздрiбноi торгiвлi, а всi права держави на цi магазини були припиненi; використовувалися простi, детальнi правила приватизацii; уникалася безпосередня передача володiння власностi; орендна плата складалася за трьома категорiями: (центр мiста, у мiстi, поза мiстом), та враховувалося приблизно дванадцять типiв магазинiв. Складалася таблиця 36 рiвнiв плати за квадратний метр площi.

Аукцiони використовувалися для продажу орендноi площини. Продаж iнвентаря здiйснювався пiзнiше.

- Не було потрiбно жодноi оцiнки, так як цiни, що пропонувалися на аукцiонi базувалися на оренднiй платi для категорii магазинiв (рiзних).

- Учасники аукцiонiв робили попереднi вклади. Це робилося, щоб переконати, що тiльки серйознi особи пропонують цiни.

- Права на оренду продавалися на пять-сiм рокiв.

- Оренда забезпечувала уряду деякий прибуток.

- Щоб кiлькiсть продовольчих магазинiв не зменшилась, було заборонено змiну профiлю пiдприСФмств на початковому перiодi (12 мiсяцiв).

- "аснiсть на той чи iнший обСФкт передавалася тому субСФкту, який виграв торги, при цьому не було гарантii для працiвникiв i службовцiв, що виграють саме вони.

- Протягом 12 мiсяцiв пiсля аукцiонiв новим господарям надавалися можливостi для iнвестицiй та зменшувалися податки.

- Маломасштабна приватизацiя в Польщi була завершена за три-шiсть мiсяцiв.

Скориставшись трирiчним досвiдом iнших постсоцiалiстичних краiн, росiйськi владнi структури приступили до процесу приватизацii. "iтку 1991 року вступив в дiю Закон РСФР "Про приватизацiю державних i мунiципальних пiдприСФмств в РСФР", який заложив основи механiзму приватизацii. 11 червня 1992 року парламентом було схвалено остаточний варiант першоi рiчноi програми приватизацii.

Дискусii навколо цiСФi програми стосувалися в основному ролi працiвникiв та керiвникiв пiдприСФмств в процесi приватизацii. Частина депутатiв парламенту, представ