Формування недержавного сектору економiки на прикл приватизацii
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
оких рiвнiв безробiття. Для пiдприСФмцiв в цих районах кредитна ставка знижувалася на 4%.
Третя програма орiСФнтована на тих, хто вже працював. Проценти за кредит в рамках цiСФi програми не знижувалися на 4%.
Також пiдприСФмцям надавалась безплатна консультацiя. Цi витрати брав на себе банк.
Доприватизацiйна структура форм власностi в Чехii i в Украiнi характеризувалася домiнуванням державноi власностi, але в силу iснування пiльг в отриманнi кредиту створювали реальнi передумови зародження пiдприСФмцiв в Чехii. Якщо в Украiнi першопочатковий капiтал створювався завдяки спекулятивним операцiям, то в Чехii для того, щоб вiдкрити свою справу можна було скористатися бiльш цивiлiзованим методом.
"Мала" приватизацiя в Словаччинi починалася разом з ЧехiСФю на СФдиному теренi Чехо-Словаччини. Вони мали спiльнi форми та методи. Закiнчилася приватизацiя в Словаччинi у вереснi 1993 року. Аукцiонна форма проведення малоi приватизацii привела до виникнення органiзованих груп, якi шантажували зацiкавлених в аукцiонi осiб, вимагали вiд них заплатити певну суму, в iншому разi погрожували пiдняти цiну обСФкта. Часто траплялось так, що цiна на аукцiонах пiднi"мала"сь на багато вище реальноi вартостi приватизованого обСФкта.
В Словаччинi, як i в Чехii найбiльше розповсюдження отримав прямий продаж державою певним особам акцiй або майна (60%).
Приватизацiя в Словаччинi пiдтверджуСФ висновок, що приватизацiя вимагаСФ тривалого часу. Вона не СФ СФдиною панацеСФю проти неефективностi виробництва. В умовах коли, пiдприСФмства не здiйснюють нiякоi пiдприСФмницькоi дiяльностi, не вкладають iнвестицiй, працюють для короткостроковоi вигоди, то звичайно, наслiдком буде цiла низка негативних явищ. Серед них:
- збiльшення державного боргу,
- вiдСФмне сальдо зовнiшньоекономiчних операцiй;
- iнфляцiя;
- зростання рiвня безробiття.
ОднiСФю з характерних рис приватизацiйноi програми Чехii та Словакii було те, що прiоритет вiддавався приватизацii найбiльш збиткових фiрм. Якщо фiрма опинилася на гранi банкрутства, то ii включають у першочергову приватизацiю. З одного боку це гарно, адже на себе хтось вiзьме ризик купiвлi збитковоi фiрми i нестиме вiдповiдальнiсть за ii роботу. А з iншого - iнодi управлiнцi самi хочуть довести пiдприСФмство до межi банкрутства для того, щоб дешевше приватизувати його. Це одна з негативних тенденцiй приватизацii. Державi варто було прийняти мiри, щоб приватизовувати ефективно працюючi пiдприСФмства, наприклад, як у Китаi. Мало чим вiдрiзняСФться "мала" болгарська приватизацiя вiд чеськоi та словацькоi. Вузькомасштабна приватизацiя в Болгарii розпочалася в березнi-червнi 1991 року. Були розробленi рiзнi документи, якi регулювали порядок вiдкритого продажу державноi та мунiципальноi власностi. В цей час був намiр розпочати програму приватизацii великоi кiлькостi державних мунiципальних пiдприСФмств, у тому числi пiдприСФмств туризму, магазинiв, ресторанiв, майстерень, бензоколонок, офiсiв, складських примiщень. Програми продажу готували мiнiстерства промисловостi, торгiвлi та послуг i мунiципалiтети великих мiст. Ради управлiння компанiями дiставали повноваження проводити торги пiд наглядом галузевих мiнiстерств i мунiципальних рад. РДдиним дозволеним способом продажу був продаж за конкурсом.
Стартовi цiни на активи, виставленi на продаж, встановлювали управлiння пiдприСФмств, що приватизуються, на базi оцiнки. Цю оцiнку проводили незалежнi експерти, яких вибрали з-помiж 1517 чоловiк спецiально уповноважених Мiнiстерством фiнансiв та Мiнiстерством юстицii. Компанii, що пiдпадали пiд цю програму мали залишити собi 40% надходжень вiд продажу, 30% перерахувати до державних i мунiципальних iнвестицiйних фондiв, а решту 30% на погашенння зовнiшнього боргу.
Реалiзацiя програми принесла скромнi результати. Взагалi було проведено 60 вiдкритих торгiв на конкурснiй основi. Вартiсть виставленого на торги майна становила 75 млн.левiв (3,33 млн.доларiв США).За цей час не було жодноi загальноi iнформацii про виручку на торгах. Спочатку намiчалось приватизувати понад 300 бензоколонок. Тiльки 3 iз виставлених у червнi 1991 року на вiдкритi торги було продано. Було проведено 6 вiдкритих торгiв пiдприСФмств торгiвлi та послуг, на якi було виставлено 66 обСФктiв, 56 iз них продано.
Програма приватизацii в Болгарii була малоефективна тому, що не було чiтких критерiiв оцiнки власностi, погано був органiзований маркетинг пiдприСФмств, якi виставлялися на торги, не було серйозних спроб залучити iноземних iнвесторiв.
Якщо в бiльшостi краiн "мала" приватизацiя вiдбувалася централiзовано то в Польщi вона вiдбувалася децентралiзовано.
У груднi 1989 року в Польщi iснувала 151 тисяча магазинiв, якi торгували в роздрiб. З них бiля 124 тисяч (приблизно 95% загальноi пллощi магазинiв) використовувалися у державному та кооперативному секторах. Приблизно 27000 магазинiв i 5% площi знаходилось у приватному секторi. Тобто, в Польщi, як i в бiльшостi постсоцiалiстичних краiн, переважна частина власностi була державною. В 1990 роцi тут почався процес трансформацii власностi. Вiн був започаткований такими законодавчими актами, як "Закон про економiчну дiяльнiсть" (1989 р.), "Зак?/p>