Формування недержавного сектору економiки на прикл приватизацii
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
и iноземний капiтал. Частково один iз методiв залучення iноземного капiталу - це доступ iнозмного iнвестора до проведення конкурсiв, аукцiонiв, торгiв в процесi приватизацii, створення спiльних пiдприСФмств. Було багато дорiкань стосовно того, що цей процес гальмуСФться. А це маСФ свiй сенс, адже вкладаСФться iноземний капiтал в пiдприСФмства, що не виробляють нову продукцiю: 80% спiльних пiдприСФмств займаються посередницькою дiяльнiстю; 15% надають послуги, i лише 5% займаються виробництвом.
Вiдсутнiсть стабiльноi законодавчоi бази, нормально працюючих банкiв i цивiлiзованоi банкiвськоi конкуренцii, гарантiй зарубiжному iнвестуванню поки що стримуСФ iноземний капiтал, але враховуючи високий рiвень прибутку в Украiнi, неосвоСФний ринок товарiв, послуг, технологiй, квалiфiковану й дешеву робочу силу, наявнiсть високоякiсноi i недорогоi сировини, сiльськогосподарських ресурсiв та iнших факторiв, то на сучасному етапi, можливий приплив iноземного капiталу до Украiни.
Тому потрiбний зважений пiдхiд до участi iноземного капiталу як у приватизацii, так i взагалi в iнвестуваннi Украiнськоi економiки.
Для розвитку iнiцiативноi пiдприСФмницькоi дiяльностi необхiдна лiбералiзацiя господарських звязкiв, надання свободи в укладаннi контрактiв як на рiвнi краiни, так i на рiвнi мiжнародних економiчних вiдносин, формування ринковоi iнфраструктури (комерцiйних банкiв, фондових та товарних бiрж, iнвестицiйних фондiв, страхових компанiй, торгових домiв), структурнi перетворення в економiцi - ii демiлiтарiзацiя, розвиток галузей з високим рiвнем НТП, прискорений розвиток галузей повязаних з виробництвом товарiв споживання, створення ситеми макроекономiчного регулювання через податковi та кредитно-фiнансовi механiзми.
В процесi приватизацii чiльне мiiе займаСФ проблема становлення прошарку людей, спроможних до самостiйноi господарськоi дiяльностi - пiдприСФмцiв. Без цього прошарку господарська система була позбавлена соцiальноi бази, ii основи в соцiально-економiчнiй структурi суспiльства. А з ii становленням буде неможливе повернення до одержавленоi економiки. Ця проблема маСФ ту складнiсть, що за десятилiття диктату держави в економiцi було знищено здiбнiсть бiльшоi частини населення до самостiйноi господарськоi дiяльностi i втрачено у великiй мiрi такi якостi, як iнiцiатива, пiдприСФмництво, здатнiсть приймати рiшення i нести вiдповiдальнiсть.
Формування приватного власника - це процес тривалий. Навiть у розвинутих краiнах пiдприСФмцi становлять не бiльше 10% працездатного населення. "асник крiм всього iншого може бути i рiзним по якостi пiдприСФмцем. В США 53% новостворених пiдприСФмств розорюються в першiй рiк iснування. Зазнають збиткiв i розорюються багато великих фiрм. В звязку з цим необхiдна програма пiдтримки та розвитку пiдприСФмництва, наприклад, система пiльг, податкових кредитiв для починаючих пiдприСФмцiв. РД й iнша точка зору стосовно цiСФi проблеми В.Хмельнюк вважаСФ, що зовсiм не потрiбно становлення пiдприСФмцiв, адже жалюгiдне iснування державних пiдприСФмств викликане не самою формою власностi, а тим, що держава як власник неефективно ними управляСФ.[68.25]
Приватизацiя стала основою економiчних реформ як у краiнах з розвинутою економiкою, так i у краiнах, що не перебувають у перехiдному перiодi до неi. Це повязане з тим, що:
- приватизацiя дозволяСФ збалансувати бюджет. Хоч виручають грошей вiд продажу майна небагато, але зменшуються дотацii державному сектору;
- продаж державного майна за готiвковi грошi створюСФ антиiнфляцiйний ефект, тобто вилучаються з обiгу зайвi грошi, якi не були забезпеченi товарною масою;
- з приватизацiСФю зявляСФться можливiсть створення внутрiшнiх фiнансових ринкiв;
- полегшуСФться доступ украiнських фiрм на свiтовий ринок. Особливо активно вiдбуваСФться зворотний процес, вiдбуваСФться (теоретично) приплив iноземних технологiй.
Основним аргументом на користь приватизацii СФ те, що вона пiдвищуСФ ефективнiсть тим, що:
а) у фiрмi, що знаходиться в приватнiй власностi рiшення найменш полiтично обумовленi, робiтники й управлiнцi отримують бiльшу заробiтну плату, повязану з продуктивнiстю i доходнiстю;
б) управлiння приватними пiдприСФмствами здiйснюють власники, а не зацiкавленi чиновники;
в) пiдвищуСФться рiвень компетенцii та свободи в управлiннi пiдприСФмствами.
Але нi в якому разi не можна ставити приватизацiю як самоцiль i за будь-якоi цiни ii досягати. В пресi часто зустрiчаСФться тлумачення причин сповiльнення темпiв приватизацii. Серед них називають:
1) "...несвоСФчаснiсть затвердження перелiку обСФктiв, що пiдлягають приватизацii мiiевими органами влади. Адже по деяких областях списки обСФктiв, що пiдлягають приватизацii у 1995 р., були остаточно прийнятi мiiевими Радами лише в серединi 1995р...."[31.3]
2) "...несвоСФчасний перегляд занижених завдань, якi кожна з областей для себе визначила i якi не спiвпадають iз запланованими..."
3) пiзнСФ прийняття методики приватизацii;
4) обовязкова аудиторська перевiрка обСФктiв перед приватизацiСФю.
Якщо з першим та третiм пунктом можна погодитись, то два iншi викликають сумнiви. Приватизацiя в Украiнi перетворилася з процесу трансформування форм власностi з метою пiдвищення ефективностi виробництва в самоцiль, досягенню якоi перешкоджаСФ навiть незалежна фiнансова експертиза.
Це все даСФ вигоду i споживачу i всьому суспiльству. Але приватизацiя не завжди здiйснюСФ?/p>