Формування недержавного сектору економiки на прикл приватизацii
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
iю.
Закон про "малу" приватизацiю вигiдний для пiдприСФмцiв-початкiвцiв тому, що переможець на аукцiонi платить вiдразу за обСФкт, а за матерiально-технiчнi цiнностi протягом 30 днiв. Це явище можна розглядати як державну пiдтримку нових приватних пiдприСФмцiв, адже новi приватнi власники заборгували державним компанiям понад 1 млрд. крон за матерiально-технiчнi запаси, а парламент вiдкидаСФ всi поправки до закону з цього приводу.
З процесу приватизацii в Чехii виключалися тi обСФкти власностi, якi належать особам, що постiйно проживають за кордоном, або власнiсть, щодо якоi СФ зареСФстрованi реституцiйнi заяви. Не приватизувались згiдно з законом про "малу" приватизацiю медичнi установи, будiвлi на курортних зонах, власнiсть у сферi сiльського господарства.
При проведеннi приватизацii в Чехii нiхто не мав нi привiлеiв, нi переваг. Нi управлiнцям, нi робiтникам не надавалося нiяких пiльг. Виняток становили лише тi пiдприСФмства, якi були переданi державою в оренду до прийняття закону про "малу" приватизацiю. Орендарю надавалося право першого вибору не пiзнiше нiж за пять днiв до оголошення дати проведення аукцiону.
РЖноземнi iнвестори також мали право приймати участь в аукцiонах, але це регулювалося окремими постановами. Вони не мали права приймати участь в першому раундi аукцiону. Якщо виставлене на продаж майно не було продане, то через кiлька тижнiв або мiсяцiв воно повторно виставлялося на аукцiон, у якому iноземнi iнвестори вже мали право брати участь.
Якщо не було бажаючих придбати виставлений обСФкт за стартову цiну то проведення аукцiону можна було перетворити на аукцiон за "голандською" схемою. У цьому випадку стартова цiна зменшувалася доти, поки хтось купував обСФкт. Якщо ж стартова цiна зменшувалася вдвiчi i не було бажаючих його купити, то аукцiон закривався на 5-6 тижнiв, починався другий раунд аукцiону. Зниження цiни при цьому допускалося до 5 разiв нижче вiд стартовоi. На цьому етапi до участi в аукцiонi допускався iноземний iнвестор.
"Голандськi" аукцiони в Чехii були обСФктом запальних суперечок. Вони проводяться тодi, коли нiхто не бажаСФ платити стартову цiну i таким чином кiнцева цiна СФ нижчою за стартову. Голандськi аукцiони в Чехii також були частиною "малоi" приватизацii, правильнiсть якоi викликала сумнiви. Багато людей вiдчувало, що якщо обСФкт було продано за цiну нижчу вiд офiцiйноi стартовоi, то покупець одержував подарунок вiд уряду. З цього приводу iноземцям дозволялося брати участь лише у другому раундi аукцiонiв.
Що стосуСФться сприйняття народом "голандських" аукцiонiв, то воно цiлком негативне. Частково це пояснюСФться тим, що вони були й надалi повязанi зi зловживанням. В Чехii не iснуСФ юридичного акту в якому було б передбаченi санкцii в разi шахрайства або обману будь-якого типу, що трапляСФться на цих аукцiонах. Широкi верстви населення протестували також проти продажу власностi нижче реальноi вартостi.
Якщо говорити мовою цифр про приватизацiю в Чехii, то варто використати таблицю складену Яном Младеком та МiхаСФм Мейстриком, що i використана (див.табл. 1.3.1, с. ).
З таблицi видно, що 58% проданих обСФктiв становили магазини, 8% - ресторани, 16% - обСФкти побутового обслуговування, 2% - мотелi.
Аналiзуючи таблицi 1.3.2 та 1.3.3, можна сказати що 44 обСФкти малоi приватизацii проданi за цiнами понад 50 млн.крон. За найбiльшу цiну в процесi малоi приватизацii був проданий ресторан "Масова" в центрi Праги, який при стартовiй цiнi в 23,2 млн.крон було продано за 235 млн.крон. Такi обСФкти бiльш пiдходять до великоi приватизацii нiж до "малоi".
Останнi аукцiони малоi приватизацii було проведено влiтку 1993 року. Усього було продано 25967 господарських обСФктiв, загальною початковою вартiстю в 26.709 млрд.крон тобто на 13% бiльше нiж планувалося.
В цiлому приватизацiя в Чехii була виконана на 95-97% протягом двох рокiв.
"Мала" приватизацiя в Чехii пройшла успiшно завдяки розробленiй законодавчiй базi, гарнiй органiзацii, пiдтримцi населення. Механiзм реалiзацii був простим:
- вiдкритий аукцiон, включаючи "голандську" схему;
- конкурс (тендер) у вiдкритiй i закритiй формах;
- безплатна передача майна та прав власностi колишнiм власникам або нащадкам;
- повернення землi, лiсiв, церквi.
"Мала" приватизацiя в Чехii своiй успiшнiй реалiзацii завдячуСФ пiдтримцi держави. Держава створила спецiальний iнвестицiйний банк, який мобiлiзуючи тiльки реальнi кредитнi ресурси, видавав кредити для "малоi" приватизацii. Цей iнвестицiйний банк був створений як акцiонерне товариство. Вiн видавав гарантii тим пiдприСФмцям, що хотiли брати участь у приватизацiйних аукцiонах i конкурсах, але не мав пiд заставу для цього кредиту нiякого майна. Цим банком були розробленi фiнансовi програми для пiдтримки малого та середнього бiзнесу.
Для Украiни особливо важливим СФ досвiд Чехii в органiзацii програм пiдтримки малого та середнього бiзнесу.
Перша з них була орiСФнтована на новачкiв, якi отримували компенсацiю на 7% строком на 6 мiсяцiв вiд процентноi ставки за кредит, яка не перевищувала 12-17%.
Друга програма дiяла в районах, де структурна перебудова промисловостi призвела до вис