Формування недержавного сектору економiки на прикл приватизацii
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
ти цiни на продукцiю, знаходити i використовувати власнi канали постачання i збуту. Бiльшiсть пiдприСФмств, не лiквiдованих, а проданих як дiючi концерни, були комерцiалiзованi й приватизованi як комерцiйнi компанii чи акцiонернi товариства.
Комерцiалiзацiю розпочинають вiдповiднi державнi органи - власники майна. У випадку комунальноi власностi це Фонди комунальноi власностi, створенi виконавчими комiтетами мiiевих Рад народних депутатiв. Пропозицii вiдносно комерцiалiзацii можуть надходити також вiд працiвникiв пiдприСФмства, адмiнiстрацii, трудового колективу, якщо вони готовi взяти на себе вiдповiдальнiсть за економiчну дiяльнiсть, фiнансовий стан пiдприСФмства. Причиною подання такоi пропозицii може бути бажання вивести дане пiдприСФмство з-пiд контролю тресту, конгломерату, що ранiше вiдповiдав за дiяльнiсть цього пiдприСФмства, позбавитись тягара витрат на персонал цiСФi органiзацii.
Пiсля того як пiдприСФмство комерцiалiзувалося i стало юридичною особою, воно мусить подати до виконавчого комiтету мiiевоi Ради народних депутатiв документи для реСФстрацii. Пiсля того як пiдприСФмство стало юридичною особою, воно управляСФ своСФю дiяльнiстю самостiйно.
Процес комерцiалiзацii, хоч i створив новi юридичнi особи, але фактично не прискорив процес приватизацii. Поиширилась оренда пiдприСФмств трудовим колективами. У 1994 роцi було прийнято Закони Украiни "Про визнання такими, що втратили дiю, деяких законодавчих актiв Украiни з питань орендних вiдносин" та "Про внесення змiн до закону Украiни "Про приватизацiю майна пiдприСФмств". Цi закони надають прiоритет трудовим колективам. ВiдбуваСФться "орiСФнтацiя" невеликих пiдприСФмств. РЖз такого становища не можна вийти, застосовуючи силовi методи. Набагато доцiльнiше використовувати компенсацiйнi методи, викликаючи зацiкавленiсть податковими пiльгами, умовами приватизацii. Наприклад, згiдно з Наказом Президента Украiни "Про завдання та особливостi приватизацii державного майна у 1996 роцi" до групи А належать обСФкти, вартiсть основних фондiв яких у цiнах на 1 сiчня 1995 року не перевищуСФ 33000 млн.крб. Продаж обСФктiв цiСФi групи здiйснюСФться iз застосуванням способiв, якi передбачають конкуренцiСФю серед покупцiв, але якщо для участi в аукцiонi, конкурсi зареСФстровано одного покупця, то приватизацiя цього обСФкту здiйснюСФться шляхом викупу таким покупцем. Члени трудового колективу пiдприСФмств у разi викупу державного майна мають право на розстрочку платежу строком на 1 рiк. Це буде сприяти прискоренню процесу приватизацii.
Якщо говорити про значення малоi приватизацii то вона дозволяСФ вилучити з обiгу значну кiлькiсть зайвих грошей. Основна мета малоi приватизацii-поповнити споживчий ринок товарами та послугами, покращити обслуговування населення. Другою найважливiшою метою СФ створення умов першопочаткового накопичення капiталу, який згодом можна буде вкласти у великi пiдприСФмства. Приватизацiя комунальноi власностi в макроекономiчному планi повинна ставити своiм завданням пiдвищення рiвня забезпечення соцiально-побутових потреб населення на основi розвитку ринковоi економiки, бiльш ефективного використання економiчного потенцiалу, а також залучення iноземних iнвестицiй. У першу чергу це стосуСФться торгiвлi, громадського харчування та побутового обслуговування. Вона також маСФ привести до збiльшеняя прибуткiв мiiевих бюджетiв, як за рахунок продажу майна, так i внаслiдок пiдвищення рентабельностi приватизованих пiдприСФмств.
Для бiльш повного вивчення проблеми приватизацii обСФктiв комунальноi власностi, необхiдно звернутись до мiжнародного досвiду в частинi встановлення та регулювання недержавного сектору економiки..
3. Механiзм та шляхи проведення приватизацii
в постсоцiалiстичних краiнах
Процеси приватизацii в рiзних краiнах, мають як багато спiльних рис так i багато особливостей, але йдеться не про рiзнi моделi приватизацii, а лише про адаптацiю загальноi (класичноi) моделi приватизацii до умов тiСФi чи iншоi краiни. Суть загальноi моделi полягаСФ в тому, що приватизуСФ той, у кого кращий приватизацiйний проект i хто бiльше платить. Особливостi адаптацii даноi моделi до мiiевих умов надають спецiфiчних рис процесам приватизацii в рiзних краiнах. Система приватизацii маСФ бути адекватна ситуацii, потрiбно враховувати при цьому всi критерii: економiчний, полiтичний, соцiальний, моральний.
У бiльшостi краiн приватизацiя - це повiльний процес. Якщо державi вдаСФться приватизувати кiлька десяткiв пiдприСФмств протягом року, це вважаСФться великим успiхом. Все ж таки приватизацiя маСФ прогресувати. Нехай, повiльно, але постiйно i неухильно.
В цiй главi спробуСФмо розiбратися з досвiдом приватизацii в рiзних краiнах, проаналiзувати його. Хоч досвiд iнших краiн i не можна механiчно перенести на грунт Украiни, але його можна використати.
В Чехо-Словаччинi з приходом до влади демократичного уряду в 1989 р. намiтився курс на змiну вiдносин власностi в основi якого лежала приватизацiя. В ЧСФР iснували як i в бiльшостi постсоцiалiтичних краiн, величезнi можливостi для приватизацii. Прич