Формування недержавного сектору економiки на прикл приватизацii
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
власностi, адже розвиток НТП прискорюСФ виникнення нових пiдприСФмств та нових технологiй, що ускладнюСФ виробництво, зумовлюСФ появу нових ланок дрiбного виробництва. Це урiзноманiтнюСФ форми власностi. До того ж рiвень розвитку продуктивних сил в рiзних секторах економiки неоднаковий. Зберiгаються великi розриви в технiчному рiвнi рiзних пiдприСФмств. Це також ускладнюСФ структуру вiдносин власностi.
Без впровадження у виробництво досягнень науково-технiчного прогресу неможливо пiдняти його ефективнiсть. А всi новинки швидше й легше впроваджуються в невеликi пiдприСФмства. Досвiд розвинутих краiн показуСФ, що рiвень впровадження НТП вищий на пiдприСФмствах, що базуються на приватнiй формi власностi на засоби виробництва. Але з iншого боку в багатьох краiнах iснуСФ власнiсть, яка належить державi i ефективно використовуСФться, наприклад, шляхове господарство, звязок, аеродроми, земля. З цього варто зробити висновок, що для пiдвищення ефективностi економiки Украiни слiд дотримуватись оптимального спiввiдношення державноi форми з iншими формами власностi.
В Законах Украiни "Про власнiсть", "Про форми власностi на землю" та iнших законодавчих актах передебаченi рiзнi заходи щодо переходу вiд монополii держави до рiзноманiтних форм власностi, передбачають роздержавлення та приватизацiю. В економiчнiй лiтературi видiляють такi форми власностi, як приватна власнiсть громадян, колективна, державна (комунальна, як рiзновид державноi), власнiсть спiльних пiдприСФмств, iноземних громадян. Люсов А.Н.[39.30] крiм перерахованих видiляСФ ще й iнтернацiональну (мiжнародну) власнiсть, субСФктом якоi СФ свiтове господарство. Цей вид власностi розповсюджуСФ свою дiю на свiтовий океан, майно мiжнародних органiзацiй, космiчний простiр. Стосовно значення того чи iншого виду власностi думки роздiлились. Так, Ян Винецький[6.3] вважаСФ, що лише приватна власнiсть СФ рушiйним ефективним фактором, який створюСФ добробут та сприяСФ росту виробництва. Цей автор як основний аргумент приводить приклад кризи та занепаду пiдприСФмств державноi власностi в пост-соцiалiстичних краiнах. Ян Винецький спираСФться на iсторичний досвiд i пише, що вперше чiтко сформулював докази на користь приватного пiдприСФмства як основи ефективноi економiки Людвиг фон Мизес в 1923 роцi. Мизес говорив, що працiвники суспiльного сектору не несуть всiх витрат i тому не можуть отримувати всi вигоди вiд своСФi дiяльностi. Система покарань та нагород в суспiльному секторi слабо стимулюСФ ефективнiсть. Як показало дослiдження на сучасному етапi ринкових реформ в Украiнi найбiльш ефективно працюють приватнi пiдприСФмства. Тому я згодна з точкою зору Яна Винецького, що при створеннi "критичноi маси" недержавних пiдприСФмств необхiдно перевагу вiддавати саме приватним пiдприСФмствам.
На думку Яна Винецького рушiйною силою всього процесу пiдвищення ефективностi виробництва СФ прагнення капiталiстiв та пiдприСФмцiв до максимальних прибуткiв. Без приватних власникiв ринок втрачаСФ головну пружину, що приводить його в дiю i пiдтримуСФ його функцiонування. РД й iншi думки з цього приводу. Професор Гош О. вважаСФ, що ефективнiсть капiталiстичного свiту визначаСФ не приватна власнiсть, а рiвень технiки, квалiфiкацii, матерiальна зацiкавленiсть. На його думку в Украiнi продаж одержавленоi власностi у приватну власнiсть супроводжуСФться свавiллям, шахрайством, грабунком народу управлiнськими структурами. на мою думку поодинокi негативнi фактори приватизацiйного процесу невизначають його недоцiльнiсть.
Приватна власнiсть у комерцiйнiй сферi Украiни склалася методом пiдпiльноi "приватизацii" за умов навмисне запровадженого вiдпускання цiн, шкiдливого для економiки. О.Гош вважаСФ, що в постсоцiалiстичних краiнах приватна власнiсть складаСФться як подальший розвиток iндивiдуальноi власностi, а в Украiнi приватне господарство розвиваСФться шляхом привласнення народного майна.[12.34] Особиста власнiсть маСФ складати основу всiСФi системи власностi на засоби виробництва в перехiдному перiодi в сiльському господарствi, ремеслi, послугах, торгiвлi. В Украiнi ж управлiнська система намагаСФться швидко збути у приватну власнiсть пiдприСФмства, доведенi до краху, щоб придбати iх за безцiнь. Досвiд же Китаю, краiн Заходу свiдчить що приватизуються як, правило, вiдновленнi, добре органiзованi, перспективнi фiрми.
Приватнi та державнi пiдприСФмства порiвнюють за такими критерiями, як пiдконтрольнiсть власнику, здатнiсть до нововведень, наявнiсть стимулiв для пiдвищення ефективностi. Пiдконтрольнiсть власнику краще здiйснюСФться в приватнiй фiрмi нiж на державнiй. Коли виробничi фонди знаходяться у суспiльнiй (фактично державнiй) власностi, а робiтники мають право розпоряджатись цими фондами i розподiляти чесний прибуток, то виникають проблеми: рiшення приймаються робiтниками, якi не СФ спецiалiстами в керiвництвi, iнтереси робiтникiв розрiзняються як правило, за вiком (молодi робiтники зацiкавленi у вкладаннi коштiв в розвиток пiдприСФмства, а люди пенсiйного вiку - в збiльшеннi вiдрахувань на соцiальнi потреби).
Цi проблеми негативно впливають на процес виробництва в суспiльному секторi. Рiзна також i здатнiсть до нововведень на державних та приватних пiдприСФмствах. У останнiх вона значно вища.
В господарствах радянського типу ресурси розподiлялись мiж пiдприСФмствами за рiшенням центру в формi субсидiй чи займiв. При дефiцитi державного бюджету це джерело зменшуСФться. При робiт?/p>