Формування недержавного сектору економiки на прикл приватизацii
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
?ься для тривалого пiдвищення ефективностi економiки. У багатьох краiнах приватизацiю розглядали як останню спробу зiбрати державнi доходи, коли iнших методiв ставало замало. Приватизацiя як у розвинутих, так i у менш розвинутих краiнах була безпосередньо або опосередковано повязана з розмiром державного боргу.[69.4] Наприклад, в США головним стимулом приватизацii було зменшення чисельностi уряду, дефiциту федерального бюджету. Приватизацiя була головною частиною зусиль адмiнiстрацii Рейгана зменшити чисельнiсть уряду та збалансувати бюджет. ОднiСФю з причин прискорення приватизацii в Угорщинi, була спроба виправити державний дефiцит. В Польшi приватизацiйна програма була значною мiрою продиктована нездатнiстю держави продовжувати пiдтримку нерентабельнi державних компанiй.
Згаданi приклади дозволяють припустити iснування важливого звязку мiж приватизацiйними програмами та розмiром державного дефiциту. Соцiальнi проблеми, що повязанi з фiнансовим станом краiни, можуть перешкодити приватизацii. Наприклад, у Польщi поширене безробiття, що виникло у 1991 роцi, змусило призупинити процес приватизацii, доки економiка дещо вiдновиться й рiвень безробiття спаде. З iншого боку, вiдносно здорове положення Чехii сприяло виконанню приватизацiйноi програми. У Грецii, бюджетний дефiцит складаСФ серйозну загрозу для всього приватизацiйного плану. Однi бояться, що приватизацiйнi обСФкти будуть продаватися дуже дешево, а iншi, що державнi витрати можуть навiть збiльшитись внаслiдок виплат та компенсацiй звiльненим працiвникам. На думку В.Хмельнюка передача неефективних державних фiрм в приватнi руки викличе скорочення персоналу, зменшення заробiтноi плати, приведе до лiквiдацii соцiальних пiльг, а як результат - до збiльшення витрат з бюджетiв рiзних рiвнiв, а отже i збiльшення дефiциту державного бюджету. Що стосуСФться скорочення зар.плати пiсля приватизацii - питання дискусiйне, а от вiдносно скорочення персоналу та лiквiдацii соцiальних пiльг в процесi приватизацii можна погодитись. На приватних пiдприСФмствах для керiвника зявляСФться можливiсть проводити бiльш жорстку полiтику в галузi трудових вiдносин (адже профспiлки ослабли). Така ситуацiя не типова для процесу приватизацii в РДвропейських краiнах, але практикуСФться в Латинськоi Америцi, Чiлi, Мексицi. В.Хмельнюк вважаСФ, що державна власнiсть маСФ бути лише проданою, що приведе до бiльш рацiонального використання основних коштiв, дозволить подолати дефiцит державного бюджету, iнфляцiю.[68.35]
На його думку, та програма приватизацii, що дiСФ в Украiнi неефективна в силу таких причин:
1) Ринок вимагаСФ швидкого становлення конкуренцii, перiорiСФнтацii нерентабельних виробництв, прискорення розвитку пiдприСФмств, що випускають продукцiю пiдвищеного попиту. Для створення ефективного виробництва в Украiнi необхiдно вивести з обороту 2/3 кiлькiсного складу потужностей, якi технiчно i технологiчно застарiли. З iншого боку, цi потужностi СФ монопольними, особливих резервiв потужностей та iнвестицiй Украiна не маСФ. Однак замiсть структурноi перебудови, лiквiдацii збиткових господарств, в економiцi вiдбуваСФться постiйне падiння обсягiв виробництва, iнфляцiя, падiння iнвестування.
2) У населення та пiдприСФмств немаСФ коштiв для значноi структурноi перебудови виробництва. "Тiньовим" же капiталом викупаються лише найцiннiшi обСФкти. Якщо ж дозволити вiльний викуп власностi в Украiнi iноземним фiрмам, то Украiна перетвориться в сировинний придаток. В.Хмельнюк в силу того, що сам працюСФ директором фiрми, маСФ субСФктивний погляд на приватизацiю. За його словами частка власностi, яку може викупити керiвник пiдприСФмства, маСФ бути не менше 25-30% вартостi обСФкта i вiн повинен мати право володiти контрольним пакетом акцiй. Тi варiанти приватизацii, що iснують зараз вiдсiкають директорiв вiд управлiння акцiонерним товариством, утруднюють процес прийняття рiшень. Вiн задаСФ риторичне запитання: навiщо пiдвищувати рентабельнiсть, якщо директор не бере участi у власностi.
У лiтературi часто зустрiчаСФться негативне вiдношення до приватизацii. Професор Гош вважаСФ, що "нiчiйну" власнiсть в процесi приватизацii прибирають до рук управлiнцi.[12.18] Вирученi вiд приватизацii кошти iдуть на фiнансування бюджетних витрат, тобто "проiдаються". Гош вважаСФ, що "...роздержавлення потрiбно ввести в закономiрне русло": воно маСФ здiйснюватись гласно; iнiцiатива повинна йти вiд трудящих; кошти вiд приватизацii потрiбно направляти на розвиток виробництва.
Також СФ сумнiви в тому, що приватизацiя стала справедливим iнструментом для виходу економiки з кризи. Адже ii результати можуть вплинути на розвиток Украiни лише через декiлька рокiв.
Завялова Г.В. стверджуСФ, що в результатi приватизацii монопольна структура виробництва майже не змiнюСФться, а подрiбнення виробництва руйнуСФ сталi технологiчнi звязки.[20.8] В сферi обiгу зростаСФ спекулятивний матерiал. В результатi приватизацii державнi пiдприСФмства iнодi потрапляють в руки кримiнальних елементiв. Як правило iх володарями стають через пiдставних осiб чиновинки та номенклатура. Працiвники ж бюджетноi сфери виявились вiдiрваними вiд процесу приватизацii. З точки зору цього автора, приватизацiя, яка здiйснюСФться адмiнiстративними методами орiСФнтуСФться на формальнi кiлькiснi показники. Вона руйнуСФ державну власнiсть, але не створюСФ приватну. Я повнiстю згодна з тiСФю точкою зору, що роздача влас