Формування недержавного сектору економiки на прикл приватизацii
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
Таким чином, якщо пiдприСФмство хочуть викупити його працiвники, то вони можуть заснувати товариство покупцiв, яке повинно обСФднувати не менше половини працiвникiв пiдприСФмства i подати заяву. В цьому разi цiна визначаСФться переважно на основi балансовоi вартостi основних фондiв. Якщо працiвники не виявили бажання викупити своСФ пiдприСФмство, то воно буде запропоноване для продажу на аукцiонi чи за конкурсом. В усiх краiнах де проводиться "мала" приватизацiя найпоширенiшим способом приватизацii СФ публiчний аукцiон. У цьому випадку обСФкт продаСФться покупцевi, який запропонував найвищу цiну. Коли обСФкт продаСФться за конкурсом, то оцiнюСФться бiзнес-план, у якому пропонуються умови подальшоi експлуатацii обСФкта, а також його цiна. Претендентiв вiдбираСФ спецiальна конкурсна комiсiя, створена органом приватизацii.
Таким способом можуть приватизуватись:
1. Цiлiснi майновi комплекси - господарськi обСФкти з закiнченим циклом виробництва продукцii (робiт-послуг). До них належать:
а) у торгiвлi - унiверсами, унiвермаги, торговельнi центри, госпрозрахунковi ринки;
б) у громадському харчуваннi - iдальнi, кафетерii, кафе, бари, шашличнi, закусочнi, магазини кулiнарii, ресторани, тощо;
в) у побутовому обслуговуваннi - ремонтнi майстернi рiзного профiлю, пральнi, хiмчистки, будинки побуту, пiдприСФмства iндпошиву взуття,одягу, хутряних та iнших виробiв, пункти прокату, транспортнi пiдприСФмства, пiдприСФмства обрядових послуг, святковi зали, зали iгрових автоматiв, перукарнi, лазнi, фотоательСФ та салони, палiтурнi майстернi, пункти обяв, пункти мiськдовiдки тощо;
г) у житлово-комунальному господарствi - готелi, пiдприСФмства лiфтового господарства, зеленого господарства, благоустрою мiста, ремонтно-будiвельнi, ритуального обслуговування;
д) у будiвництвi - будiвельно-монтажнi управлiння, спецiалiзованi та ремонтно-будiвельнi управлiння.
2. ОбСФкти незавершеного будiвництва.
3. Частки (паi, акцii), що належать субСФктам комунальноi власностi у майнi господарських товариств та iнших недержавних обСФднань.
4. Майно пiдприСФмств, що лiквiдуються за рiшенням вiдповiдних уповноважених органiв мiст та районiв.[21]
Згiдно з законодавством Украiни на даний час не можуть бути приватизованi: обСФкти iсторико-культурноi спадщини та художнi цiнностi; пiдприСФмства та установи санiтарно-епiдемiологiчноi та ветеринарноi служб; органiзацii, що обслуговують щляхи загального користування; обСФкти мiського транспорту та пiдприСФмства iх ремонту; установи охорони здоровя, соцiального забезпечення, народноi освiти, культури та спорту; ломбарди; цвинтарi та крематорii; обСФкти iнженерноi iнфраструктури (електро-газопостачання, каналiзацiйне господарство); смiттСФ-переробнi заводи; iншi обСФкти згiдно чинного законодавства.
Продавцями обСФктiв малоi приватизацii являються: Фонд державного майна Украiни, його регiональнi вiдiлення та представництва, органи приватизацii, створенi мiiевими Радами народних депутатiв. Покупцями можуть бути фiзичнi та юридичнi особи за винятком: юридичних осiб, серед засновникiв та учасникiв яких СФ хоча б одна юридична особа з будь-якою часткою державноi власностi; органiв державноi влади та управлiння; працiвникiв органiв приватизацii.
Згiдно з Положенням "Про порядок розрахункiв за придбаннi обСФкти приватизацii", затвердженим 30.10.92 р. покупцi можуть придбати обСФкти малоi приватизацii за рахунок власних коштiв, за рахунок приватизацiйних паперiв, вiльноконвертованоi валюти, позичених коштiв.
На основi проведеного узагальнення нормативного матерiалу з "малоi" приватизацii можна зробити порiвняльний аналiз продажу обСФктiв приватизацii (схема 1.2.4 с. ).
Для попереднього власника - держави найбiльш ефективним СФ такi способи приватизацii, при реалiзацii яких, продаж обСФктiв здiйснюСФться за найвищою цiною або за найкращих умов подальшоi експлуатацii. Дослiдження показали, що такими способами СФ продаж на аукцiонi та за конкурсом. Це зумовлено тим, що при продажi обСФктiв за конкурсом та на аукцiонi передбачаСФться наявнiсть конкурентного середовища, тобто наявнiсть двох та бiльше покупцiв, в той час як приватизацiя шляхом викупу включаСФ вплив конкурентних факторiв на приватизацiйний процес.
Найбiльшу перевагу з точки зору збереження робочих мiiь маСФ викуп. При приватизацii обСФктiв трудовими колективами враховуються iнтереси останiх, в тому числi в питаннi працевлаштування штатного персоналу.
Найбiльшу перевагу маСФ аукцiон в порiвняннi з викупом та конкурсом у формуваннi цiни продажу - тут вона максимально запропонована.
ОднiСФю з перепон на шляху малоi приватизацii було те, що бiльшiсть малих пiдприСФмств становили складовi частки монополiстичних структур (ранiш вони називалися "ТОРГами"), пiдроздiли яких були переданi в оренду трудовому колективу. Варто сказати, що ТОРГи були зацiкавленi в збереженнi (якомога довше) монополiстичних структур, щоб мати максимальнi прибутки. Але бiльшiсть з них неефективнi, часто нерентабельнi. Тому важливим завданням була демонополiзацiя цих структур, яка здiйснювалась на основi Указу Президента "Про комерцiалiзацiю державноi торгiвлi i громадського харчування". Вiн став вступом до програми "малоi" приватизацii. Пiд термiном "комерцiалiзацiя" розумiють, що вiдсутнСФ пряме втручання держави у справи пiдприСФмства, i що воно може самостiйно встановлюва