Формування недержавного сектору економiки на прикл приватизацii
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
1993 роцi. У 1994 роцi найбiльш активно проходили процеси приватизацii в Донецькiй, Львiвськiй областях та м.КиСФвi. В цих мiстах приватизовано було вiдповiдно 935,820,685 обСФктiв всiх груп.
В Чернiговi темпи приватизацii в 1994 роцi були нижчi, нiж в вищезгаданих регiонах. За 1994 рiк тут було приватизовано 51 обСФкт. РЖз них за конкурентними методами було приватизовано 16 пiдприСФмств (31,4%). В 1994 роцi так, як в 1993 роцi найбiльше пiдприСФмств (41,2%) було викуплено товариством покупцiв. В 1994 роцi товариства покупцiв у всiх випадках створювались лише на базi своiх працiвникiв, (дивись таблицю 2.1.3). Викуп майна, зданого в оренду в основному (91,4%) також здiйснювався iз залученням лише своiх працiвникiв. Вцiлому, за 1994 рiк лише 40,2% державноi власностi потенцiйно могли бути викупленi не членами трудових колективiв. "Такий стан речей СФ нечесним по вiдношенню до основноi маси населення".[74.11]
Несправедливо позбавляти пенсiонерiв, вчителiв, лiкарiв можливостi вкладати грошi та сертифiкати також в найприбутковi пiдприСФмства. А такий стан СФ звичним для Украiни, адже найприбутковiшi пiдприСФмства, якщо не приватизованi трудовим колективом, то викупленi приватними юридичними та фiзичними особами.
Я згодна з думкою ШигаСФвоi в тому, що одним iз можливих виходiв iз такого становища могла б бути iндексацiя основних фондiв. "Вiдповiдне подорожання фондiв вiдразу б визначило фактичну частку викупленого орендарями майна, вiдбило б бажання членiв колективiв отримати додатковi акцii задешево i таким чином звiльнило б пакет акцiй для iнвесторiв. РЖндексацiя не панацея вiд усiх лих, а просто дозволяСФ визначити дiйснiсть такою, як вона СФ, виключити з гри фiктивних власникiв i знайти ефективних господарiв..."[74.11]
Приватизацiя обСФктiв на Чернiгiвщинi за грошi та сертифiкати
в 1992-1994рр. Таблиця 2.1.4
Роки Фактична цiна продажу
за грошi за сертифiк. Вцiлому %
млн.крб. % млн.крб. %Вартiсть
розрахов.
в млн.крб.%, що займаСФ розрах. вар- тiсть в цiн продажу
1992_
1993
1994
Разом3631,3 58,8 2542,2 41,2 6173,5 100
12625,4 68,6 5772 31,4 18397,4 100
16256,7 66,2 8314,2 22,8 24570,9 100 4116,7
14867,1
18983,8 66,7
80,8
* Таблиця складена за даними, що були наданi Чернiгiвським Регiональним вiддiленням ФДМУ.
З таблицi 2.1.4 видно, що в 1994 роцi в порiвняннi з 1993 роком цiн продажу зросла по вiдношенню до розрахованоi вартостi. Загальна вартiсть обСФктiв, розрахована у вiдповiдностi з дiючою методикою становить в 1994 роцi 80,8% загальноi суми цiни продажу в порiвняннi з 66,7% в 1992-1993рр. Цьому сприяло збiльшення в 1994 роцi кiлькостi пiдприСФмств, що були приватизованi конкурентними способами: в 1992-1993рр. на аукцiонi та за комерцiйним конкурсом було приватизовано 12,8% пiдприСФмств, а в 1994 роцi - 31,3%. Тобто, якщо вважати, що дiюча на той час Методика розрахунку вартостi основних засобiв давала заниженi результати, та iз зростанням питомоi ваги пiдприСФмств, приватизованих за конкуретними способами, зростаСФ ймовiрнiсть оптимiзацii вартостi i цiни продажу. На Чернiгiвщинi в 1994 роцi в порiвняннi з 1993 роком збiльшилась частка майна, що приватизувалось за грошi. Це сприяло поповненню бюджетних коштiв.
Хiд приватизацii у 1994 роцi в Чернiговi, так як в усiй Украiнi повязаний з прийняттям постанови Верховноi Ради вiд 29 липня 1994 р. №149 "Про вдосконалення механiзму приватизацii в Украiнi i посилення контролю за ii проведенням". В цiй постановi вiдмiчалось, що у звязку з тим, що Державна програма приватизацii не виконуСФться, проявляСФться недосконалiсть оцiнки вартостi обСФктiв, що приватизуються, недостатньо аналiзуСФться ефективнiсть використання приватизованого майна, хiд приватизацii був визнаний незадовiльним. В цiй постановi основним прiоритетом було визнано пiдвищення ефективностi виробництва та мотивацii до працi, прискорення структурноi перебудови економiки. На мою думку ця постанова СФ дуже важливим елементом всього приватизацiйного процесу. Згiдно з нею до законодавчих актiв Украiни повиннi були бути внесенi змiни, якi б якiсно покращили хiд приватизацii, були напрвленi на заборону використання коштiв вiд приватизацii на покриття дефiциту державного та мiiевих бюджетiв, спрямовуючи iх на розвиток виробництва та створення нових робочих мiiь, надавати прiоритет конкурентним способам приватизацii, не допускати руйнування цiлiсних виробничих комплексiв, циклiв, технологiй. В нiй намiчалися конкретнi заходи по подоланню негативних тенденцiй в процесi приватизацii, необхiднiсть внесення змiн:
- до Методики оцiнки майна пiдприСФмств, що приватизуються з урахуванням свiтового досвiду експертних оцiнок та потенцiйноi прибутковостi;
- до механiзму участi iноземних iнвесторiв у процесi приватизацii;
- до механiзму проведення аукцiонiв i т.iнше.
Ця постанова "мала" стати якiсним поворотом в процесi приватизацii, змiнити весь хiд, переорiСФнтувавши приватизацiю з кiлькiсних показникiв на якiснi. Але цього не сталося. РЖ надалi хiд приватизацii освiтлювався переважно з кiлькiсного боку: план - його виконання. На мою думку, не можна робити акцент лише на контролi за виконанням кiлькiсних завдань та графiкiв без оцiнки соцiально-економi?/p>