Финансовая политика и инструменты ее реализации
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
?их пiдприСФмств, - аж на 115,1%. Крiм того, дивними СФ затрати, не передбаченi законом, на загальну суму 30,7 трлн. крб., а також затрати на суму 10 трлн.крб., якi були профiнансованi у груднi 1994 року i повязанi з пiдготовкою до осiнньо-зимового перiоду. Аналогiчна картина з виконанням бюджету i в 1995 роцi.
Цi цифри достатнi для принципових узагальнень. Практика виконання бюджету останнiми роками переконливо свiдчить, що закон про бюджет не СФ у нашiй державi справжнiм законом, оскiльки iнодi бюджетнi кошти встановлюються у змiнених пропорцiях вiдносно бюджетних показникiв) з урахуванням соцiально-економiчноi полiтики, затвердженоi Верховною Радою через закон про бюджет на поточний рiк.
Головною причиною такоi ситуацii СФ порушення бюджетноi диiиплiни. Жоден бюджет починаючи з 1992 року, не був завчасно поданий на розгляд i вiдповiдно не був затверджений Верховною Радою Украiни. Закономiрно, що бiльшiсть показникiв Державного бюджету формуСФться за результатами фактичного його виконання i пiдганяСФться пiд нормативи, яких вимагають мiжнароднi фiнансовi органiзацii, що надають Украiнi реабiлiтацiйнi позики для стабiлiзацii народного господарства.
Отже, для стабiлiзацii бюджетноi диiиплiни, передусiм, необхiдно, щоб бюджетний процес вiдповiдав Законовi "Про бюджетну систему Украiни", прийнятому у червнi 1995 року. Згiдно iз Законом, Державний бюджет на наступний рiк маСФ подаватися Президентом Украiни на розгляд Верховнiй Радi до 15 вересня, а затверджуватися до 2 грудня поточного року. Тобто всi бюджетнi процедури повиннi реалiзовуватися до початку нового бюджетного року. Як свiдчить досвiд, неприйняття Державного бюджету фактично паралiзуСФ роботу усього народногосподарського комплексу.
Для вирiшення проблем, повязаних з бюджетним процесом, треба орiСФнтуватися на наступнi критерii.
1. Як вiдомо, Державний бюджет Украiни формуСФться за чинною у свiтовiй практицi методологiСФю. Це означаСФ, що за основу береться розрахунок рiчного обсягу валового внутрiшнього продукту. Залежно вiд того, як вiн визначатиметься на наступний рiк, залежить i розмiр бюджетного фонду Украiни. Якщо рвп буде заниженим, то це адекватно вiдобразиться на доходнiй частинi бюджету. В цьому випадку вiдбудеться недофiнансування галузей народного господарства, соцiально-культурних установ та iнших галузей, передбачених бюджетом. Крiм того, не буде належноi готiвки, що призведе до затримки розрахункiв.
У випадку, коли розмiр ВВП буде завищеним, нас очiкують набагато бiльшi неприСФмностi. Зросте грошово-кредитна емiсiя, яка призведе до зростання грошовоi маси, а звiдси до iнфляцii i рiзкого зростання цiн; будуть передбаченi нереальнi доходи, що, природно, спричинить зростання бюджетних витрат, фактично не забезпечених вiдповiдними доходами.
Тому основна проблема, яку необхiдно вирiшити, - максимально точно визначити обсяг валового внутрiшнього продукту, тобто знайти "золоту середину", враховуючи всi реалii нашоi економiки - iнфляцiю, виробництво товарiв i послуг, споживання, нагромадження.
2. Технологiя складання Державного бюджету потребуСФ докорiнних змiн. Зараз практикуСФться система, за якоi прибуткова частина бюджету "пiдганяСФться" до видатковоi, тобто спочатку згiдно з вимогами мiнiстерств i вiдомств формуСФться видаткова частина. Пiсля цього переглядаються можливостi прибутковоi частини i, якщо вони замалi, пропонуСФться прийняти закони про новi податки або змiнити податковi ставки. Таким чином виконання бюджету "привязуСФться" до майбутнiх змiн.
А тому при складаннi Державного бюджету необхiдно насамперед науково обгрунтовано в межах чинного законодавства про податки розраховувати прибуткову частину. Це дасть можливiсть державi реально оцiнити можливостi бюджетноi полiтики на майбутнiй рiк.
В основу побудови прибутковоi частини бюджету мають бути закладенi такi принципи, якi дозволяють державi мати хоча б мiнiмально достатнi фiнансовi ресурси для ii дiяльностi i одночасно використовувати податки як iнструмент регулювання фiнансового стану платникiв, стимулювання зростання виробництва. До даних принципiв належать:
- встановлення таких податкiв, якi б забезпечували регулярну мобiлiзацiю фiнансових ресурсiв у розпорядження держави в розмiрах, достатнiх для фiнансування запланованих заходiв;
- застосування таких видiв податкiв, якi б забезпечували стабiльнiсть фiнансового становища держави, повноту, стабiльнiсть i своСФчаснiсть формування ii централiзованого фонду;
- запровадження податкiв, адекватних реальним умовам соцiально-економiчного становища держави;
- вилучення /повне або часткове/ до бюджету доходiв, не повязаних iз фiнансово-господарською дiяльнiстю пiдприСФмств i органiзацiй.
3. Питання удосконалення стосункiв мiж ланками бюджетноi системи завжди СФ актуальними. Чинник бюджетний механiзм, при якому Ради вищого рiвня встановлюють нормативи вiдрахувань для низiв, призводить до паралiчу органiв мiiевого самоврядування. Тому необхiдно розподiлити сфери Державного бюджету i бюджетiв мiiевих органiв. На державному рiвнi доцiльно фiнансувати податки, якi мають вирiшальне значення для фiнансування економiки Украiни. На рiвнi мiiевих органiв влади слiд залишити видатки, спрямованi на вирiшення соцiальне питань i пiдтримку iхнього економiчного розрахунку в частинi комунальноi власностi.
РЖнакше кажучи, необхiдно якнайшвидше чiтко розподiлити компетенцiю мiж центр?/p>