Финансовая политика и инструменты ее реализации
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
го збору, другу третину за рахунок прибуткового податку у громадян, внескiв до Чорнобильського фонду. Пенсiйного фонду i Фонду зайнятостi населення, 10% передбачалось отримати за рахунок рентних платежiв за нафту та за рiзницю в цiнах на газ.
З попереднiми даними, до бюджету надiйшло ПДВ 6293,3 млн. грн., або 95,3% до рiчних призначень, акцизного збору 652,1 млн. грн. (90,4%); податку на прибуток пiдприСФмств 5450,8 млн. грн. (90,2%); прибуткового податку з громадян 2639,2 млн. грн.(109,2%); вiдрахувань до Чорнобильського фонду ~ 1487,6 млн. грн. (82,1%) рентноi плати за нафту i природний газ та рiзницi в цiнах на газ - 1873,3 млн. грн. (70,9%); вiдрахувань до Фонду зайнятостi населення 267.9 млн. грн. (69,1%).
Серед названого вище перелiку видiлимо групу непрямих податкiв, або податкiв на споживання. До таких захiдна фiнансова статистика вiдносить: податки на покупки, на продаж, ПДВ. акцизи, податки на експорт та iмпорт (мита), податки на переведення власностi, майна чи цiнних паперiв.
Найбiльший серед податкiв акцизи. Найпоширенiша його форма ПДВ. СуттСФвим зрушенням у структурi податкiв розвинутих краiн СФ зменшення вiдносноi частки податкiв на споживання. Найменша питома вага акцизiв характерна для Японii та США - краiн, де традицiйно швидше розвивалося i переважало пряме оподаткування порiвняно з непрямим.
Державний фiск завжди прагнув до унiверсальностi податкiв на споживання. Розвиток галузей виробництва товарiв споживання, постiйнi змiни структури iхнього асортименту висунули на перше мiiе серед усiх непрямих податкiв акциз в унiверсальнiй формi . Його перевага в тому, що одним податком обкладаються практично всi товари, якi надходять у продаж, окрiм того, досить широко вiн застосовуСФться у сферi послуг.
Протягом тривалого перiоду питома вага двох найважливiших непрямих податкiв специфiчних та унiверсальних акцизiв у податкових доходах держав невпинно зменшувалася. Середнiй показник у краiнах ОЕСР знизився iз 33,7% у 1965 р. до 27,6% у 1990 р., \ краiнах РДС - iз 35,6% до 29,5% вiдповiдно. Найбiльше зменшення частки акцизiв спостерiгаСФться у ФРН iз -31,1% до 23,4%, Канадi - з 35,3% до 26%, РЖталii - з 36,6% до 23,1%, Бельгii з 35,5% до 22% i навiть у Францii, краiнi, де iсторично переважали непрямi податки, з 37,6% до 28,3% вiдповiдно.
Таке становище пояснюСФться двома основними причинами, По-перше, в податкових надходженнях швидкими темпами зростаСФ частка податкiв на соцiальне страхування; по-друге, розширюСФться податкова база для особистого прибуткового податку. В краiнах iз ринковою економiкою практично вся наймана робоча сила диiиплiновано сплачуСФ цi податки, а тому вони стають масовими.
Податок на додану вартiсть уведено протягом останнiх рокiв у Канадi, Японii, Кореi, Мексицi, Новiй Зеландii. Тут запроваджено СФдину ставку податку, Навiть тi краiни, де ранiше застосовувалося кiлька ставок (наприклад, Францiя й РЖталiя), скоротили iхнСФ число. У США Федеральна адмiнiстрацiя вiдмовилася вiд уведення ПДВ. За пiдрахунками фiнансистiв, його введення вимагало б збiльшення апарату федерального податкового вiдомства США на 20 тисяч службовцiв, а витрати на його утримання мали 6 зрости на 700 млн. дол. щороку. Але рiч була не так у зростаннi витрат, як у прагненнi обмежити державне втручання у пiдприСФмницьку дiяльнiсть.
Без сумнiву, запiльна тенденцiя полягаСФ у застосуваннi меншого числа податкових ставок. Так, РДвропейська Спiвдружнiсть рекомендуСФ використовувати тiльки двi ставки: стандартну вiд 15 до 20% i знижену вiд 4 до 9%.
ПДВ за своСФю суттю це акциз, який громадяни Украiни сплачують, купуючи товар. Порядок його вирахування за чинним законодавством не маСФ нiчого спiльного з доданою вартiстю. ОбСФктом оподаткування в цьому разi СФ оборот вiд реалiзацii продукцii, що створюСФ його призначення i посилюСФ податковий тягар в економiцi (передусiм щодо тил, хто працюСФ, i найбiльше щодо людей iз фiксованими доходами).
Запровадивши акцизний податок, держава забезпечуСФ стабiльний приплив доходiв до бюджету. Але певною мiрою вона дiСФ несправедливо. Оскiльки товар, у цiну якого закладено акцизний податок, однаково потрiбен i бiдному, i багатому, то, зрозумiло, перший вiддаСФ державi бiльшу частину свого доходу, нiж другий. Мабуть, тому держава часто намагаСФться звести до мiнiмуму список товарiв, що обкладаються акцизним податком. До речi, у США майже 60% федеральних доходiв вiд акцизного оподаткування дають лише три види товарiв алкогольнi та тютюновi вироби i бензин. Розширення цього списку чи пiдвищення станок акцизних податкiв, як правило, здiйснюСФться тiльки за надзвичайних обставин i з вiдома законодавчих органiв.
Основними причинами невиконання доходiв бюджету Украiни в 1996 р. СФ зниження виробництва (на 5,1%) i зменшення обсягу вдового внутрiшнього продукту (близько 10%).
Податок на додану вартiсть та акцизний збiр за сумою очiкуваних доходiв становлять найвагомiше джерело бюджетних коштiв, а проценти iхнього виконання однi з найнижчих.
Бюджет залишаСФться ефективним iнструментом регулювання темпiв i пропорцiй розвитку не тiльки всiСФi економiки держави, а й окремих ii регiонiв. У найближчiй перспективi потребуСФ вдосконалення бюджетний процес у такому напрямку, як розробка та обгрунтування принципiв державноi полiтики доходiв для бюджетiв рiзних рiвнiв.
Досвiд розвинутих краiн переконуСФ, що вплив держави на територiальний розвиток залишаСФться найвiдчутнiшим. Вона контролюСФ явища i процеси, на якi обСФктивно не можуть вплинути приватновласницькi структури i навiть асоцiацii пiдприСФмств. Держ?/p>