Финансовая политика и инструменты ее реализации
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
В°вою регулюються загальнi територiальнi пропорцii, стимулюСФться розвиток депресивних районiв, здiйснюСФться рацiональний пiдхiд до розмiщення продуктивних сил, у тому числi розосередження промислових пiдприСФмств i обмеження iхньоi концентрацii у великих мiстах, розробляються та реалiзуються великомасштабнi державнi регiональнi програми рiзного спрямування тощо.
3 1972 р. в Украiнi вперше почали планувати комплексний економiчний розвиток областей. Його план не мав директивного значення i давав зведену iнформацiю про намiри й можливостi, закладенi у територiальний розрiз вiдомчо-галузевих планiв.
Мiжнародний досвiд переконуСФ, що розрив мiж регiонами у 3050 пунктiв щодо середньодержавного рiвня СФ загрозливим, створюСФ напруженiсть у вiдносинах мiж регiонами, спричиняСФ некерованi мiграцii населення i заохочуСФ автономiзацiю й сепаратизм. Останнiми роками немало зроблено для вдосконалення таких понять, як "рiвень життя" та "якiсть життя". Пiд егiдою ООН вироблено стандарт, що складаСФться приблизно з 10 блокiв показникiв, якi вiдображають рiвень соцiально-економiчного розвитку регiону.
Спiввiдношення надходження дохiдних джерел до бюджетiв Автономноi Республiки Крим, областей, мiст КиСФва та Севастополя у зведеному бюджетi Украiни у 1996 р.
(млн. грн.)
ДоходиЗведе-ний бюджетБюджети АРК, областей, мiст КиСФва та СевастополяПитома вага у зведеному бюджетi (%)1. Податок на додану вартiсть6602,635,64542. Податок на прибуток пiдприСФмств6042,54321,371,53. акцизний збiр721148,620,64. Прибутковий податок iз громадян2415,81267,952,55. Плата за землю976,6683,670,06. Податок на промисел6,76,71007. Податок iз власникiв транспортних засобiв128,9128,91008. Плата за спецiальне використання лiсових ресурсiв21,24,320,39. Плата за спецiальне використання водних ресурсiв87,515,717,910. Плата за спецiальне використання Надр при видобуваннi корисних копалин62,137,560,411. Державне мито149,486,457,812. Надходження вiд зовнiшньоекономiчноi дiяльностi (iмпортне мито на товари, що ввозяться субСФктами пiдприСФмницькоi дiяльностi)384,8205,2РЖЗ. Надходження коштiв вiд приватизацii майна державних пiдприСФмств12012010014. Мiiевi податки i збори, що запроваджуються радами189,6189,610015. Збори та iншi неподатковi доходи980,6310,831,716. Внески до бюджету сум вiд перевищення фонду споживання5050100Всього надходжень18939,310955,357,8
У 1996 р. для збалансування дохiдноi та видатковоi частин бюджетiв окремим регiонам передавалося 100% пiд надходження податку на додану вартiсть, а також кошти (дотацii) державного бюджету Украiни.
ОбластiПодаток на додану вартiстьДотацiя (млн. грн.)Вiнницька10082Волинська10074,7Житомирська100123,2Закарпатська100126,2Кiровоградська10071,4Миколаiвська10013,1Рiвненська10020,2Тернопiльська10065Херсонська10092,6Хмельницька10070,8Чернiвецька10056,3м. Севастополь10015,5
Економiчна ситуацiя минулого року не дала змоги повною мiрою забезпечити фiнансовими ресурсами гарантований рiвень соцiально-економiчного розпитку адмiнiстративно-територiальних утворень. Майже 90% вiд загальноi суми видаткiв бюджетiв Автономноi Республiки Крим, областей, мiст КиСФва та Севастополя становили видатки на фiнансування соцiального захисту населення й утримання соцiально-культурних закладiв i установ.
ВважаСФмо справедливою точку зору, що при регулюваннi доходiв окремих регiонiв слiд ураховувати рiвень iхнього соцiально-економiчного розвитку.
Доцiльною була б розробка подiбного класифiкатора областей Украiни за рiвнем iхнього економiчного розвитку, внутрiшня структура якого поСФднувала б чотири якiсних рiвнi: високий, середнiй, низький, спецiальний. Критерii вiднесення окремих областей до певноi категорii повиннi цiлком базуватися на стандартах соцiально-економiчного розвитку регiонiв, розроблених пiд егiдою ООН. Для кожноi категорii в законодавчому порядку необхiдно закрiпити вiдповiднi проценти вiдрахувань вiд державних податкiв i зборiв. У такому разi мiiевi органи влади могли б чiтко прогнозувати дохiдну базу i не залежати вiд вольових рiшень центральноi влади.
У результатi проведеноi в Украiнi лiбералiзацii цiн внутрiшнi цiни не СФ фiксованими. Зовнiшнi цiни стали менш визначеними через скорочення обсягiв торгiвлi, що здiйснювалась на основi двостороннiх домовленостей i розширення нiчим не обмежованоi торгiвлi за конвертовану валюту. Обсяги експорту й iмпорту також стали менш визначеними внаслiдок скасування планування, витiснення (чи вiдмiни) монополii зовнiшньоторговельних органiзацiй i надання права рiзним структурам вести зовнiшню торгiвлю. Вони отримали велику автономiю в питаннях iнвестування, цiноутворення, маркетингу, можливостi вибору напрямкiв торгiвлi на зовнiшнiх ринках. Водночас посилилися бюджетнi обмеження i впливовiшою стала мiжнародна конкуренцiя.
Слiд визначитися, яким чином належить оптимiзувати систему нинiшнiх тарифiв. Спираючись на досвiд свiтовоi практики, треба унiфiкувати шкалу особистих i комерцiйних ставок. Наступним кроком може бути фiксацiя бiльш низькоi ставки тарифу на iмпорт товарiв першоi необхiдностi i бiльш високоi ставки на iмпорт предметiв розкошi. Виходячи з мiркувань справедливостi, ефективнiше надавати адреснi субсидii найменш забезпеченим верствам населення i обкладати акцизом предмети розкошi. Рiвень тарифу маСФ бути скоординований з iншими податками для того, щоб можна було визначити внесок кожного податку в загальний обсяг необхiдних бюджетних доходiв.
Координацiя мiж податками на зовнiшню торгiвлю i внутрiшнiми податками маСФ бути спрямована на ско?/p>