Финансовая политика и инструменты ее реализации

Информация - Экономика

Другие материалы по предмету Экономика

t;.

Реформування податковоi системи i розробка нового ефективного податкового законодавства - по перше, що необхiдно зробити уже найближчим часом. Податкова реформа мас проходити у напрямку:

- створення органу в Мiнфiнi, який би займався розробкою податковоi полiтики, на зразок "Департаменту податковоi полiтики";

- лiбералiзацii податковоi полiтики з метою стимулювання виробництва та пiдвищення його ефективностi. В практицi необхiдно спростити i значно скоротити систему податкiв, платежiв, зборiв i вiдрахувань до бюджету та цiльових позабюджетних фондiв. Податки мають виконувати насамперед стимулюючу та регулюючу функцii, що забезпечить стабiльнiсть надходжень до бюджетiв усiх рiвнiв

- перегляду розмежування i закрiплення податкiв за конкретними ланками бюджетноi системи. Доцiльно було б спростити систему зарахування платежiв до бюджету усiх рiвнiв через лiквiдацiю зустрiчних потокiв фiнансових ресурсiв. Практика розмежування мiж ланками бюджетноi системи Украiни понад 10 видiв податкiв та зборiв себе не оправдовуСФ, а створюСФ умови для порушення фiнансово-платiжноi та розрахунковоi диiиплiни;

- лiквiдацii усiх пiльг платникам податкiв i прийняття окремого законодавчого акту про пiльги;

- проведення новоi iнвентаризацii позабюджетних фондiв рiзних рiвнiв, вивчення iх доцiльностi i якiсного використання. Необхiдно прийняти закон про цiльовi позабюджетнi фонди;

- прискорити розробку i прийняття "Податкового кодексу". Одночасно слiд прийняти СФдиний законодавчий акт, який би мiг охопити усе коло фiнансовоi полiтики (бюджетноi, податковоi, валютноi), де можна було б окреслити дii, повноваження та вiдповiдальнiсть органiв, якi займаються реалiзацiСФю фiнансовоi полiтики. Згiдно з останнiм можна буде визначити статус, функцiональнi обовязки, права i вiдповiдальнiсть фiнансових органiв у процесi формування i виконання фiнансовоi (бюджетноi, податковоi, валютноi) полiтики. Такий головний законодавчий акт необхiдний особливо у сучасних умовах, коли вiдбуваються реформування системи управлiння фiнансовими ресурсами, нацiональним господарством в цiлому i створення ринкового середовища. Цю потребу особливо вiдчувають регiони. Вiдповiдно до головного фiнансового закону можна буде розробляти i впроваджувати бюджетну, податкову i валютну полiтику у контекстi СФдиноi загальнодержавноi фiнансовоi полiтики.

2.ФРЖНАНСОВА СТАБРЖЛРЖЗАЦРЖЯ ЯК ОСНОВА ФРЖНАНСОВОРЗ ПОЛРЖТИКИ

Минулий 1996 рiк став ще одним вагомим кроком у подальшому становленнi новоi фiнансовоi системи Украiни, випробуванням ii на мiцнiсть i ефективнiсть роботи. Тепер настав час пiдбити пiдсумки, зробити висновки, визначити завдання та шляхи i методи iх вирiшення.

Насамперед слiд вiдзначити, що проведена робота сприяла перелому негативноi тенденцii у фiнансовiй сферi, за короткий перiод вдалося досягти фiнансовоi стабiлiзацii вiдповiдно до курсу ринкових реформ, проголошеного Президентом Украiни Л.Д.Кучмою. Це передусiм зниження темпiв iнфляцii, змiцнення нацiональноi грошовоi одиницi, гальмування темпiв спаду промислового виробництва. Вдалося трохи оздоровити бюджет, не перевищити установлених розмiрiв дефiциту державного бюджету.

Однак досягти iстотних зрушень у вирiшеннi головного завдання оживити виробництво, стабiлiзувати економiку не вдалося. Нерозвязаних проблем залишилося багато. Протягом 1996 р. соцiально-економiчний стан в Украiнi залишався складним, не полiпшилася ситуацiя i в першому кварталi 1997 р.

Прогнознi показники економiчного i соцiального розвитку, покладенi в основу формування державного бюджету Украiни на 1996 рiк, передбачали зниження реального обсягу валового внутрiшнього продукту на 1,8% та зростання обсягiв промисловоi продукцii на 0,5%.

Фактично ж минулого року обсяг валового внутрiшнього продукту скоротився на 10%, номiнальне вiн оцiнюСФться у 80,5 млрд. грн. Бiльш як на 5% знизилося виробництво промисловоi продукцii та на 9% сiльськогосподарськоi. При цьому на 20,2% знизився обсяг виробництва товарiв народного споживання.

За таких умов постаСФ запитання: чи достатнiми були зусилля органiв фiнансовоi системи усiх рiвнiв, здiйснювана ними контрольна й економiчна робота, спрямована на помякшення впливу неминучих негативних факторiв проведення реформ на соцiально-економiчну ситуацiю в державi, якiсть виконання бюджетiв? Як не прикро, одразу хочу констатувати: з рiзних причин цього поки що не сталося. РЖ не останньою з причин СФ брак iнiцiативи й активностi, Нерiдко саме прояви консерватизму, застарiлi пiдходи i методи стоять на завадi у вирiшеннi поставлених завдань. Це СФ характерним для багатьох керiвникiв усiх структурних пiдроздiлiв як мiiевих, так i центральних органiв фiнансовоi системи.

Отож у цiлому за 1996 р. до зведеного бюджету надiйшло 30,1 млрд. грн. податкiв, зборiв та iнших обовязкових платежiв, або 87,6% до розрахункових рiчних призначень, тобто недоодержано 4,2 млрд. грн. Не забезпечено виконання призначень по 20 видах платежiв iз 27.

Минулий рiк значною мiрою можна назвати роком утрачених можливостей. Лише вiд скорочення обсягiв промислового виробництва та перевезень не мобiлiзовано 800 млн. грн. податку на додану вартiсть, податку на прибуток та акцизного збору. Найбiльше таких втрат допущено в Автономнiй Республiцi Крим, Донецькiй, РЖвано-Франкiвськiй, Львiвськiй, Херсонськiй, Харкiвськiй областях та в мiстi КиСФвi.

Податку на додану вартiсть за 1996 р. надiйшло 6,3 млрд.