Финансовая политика и инструменты ее реализации
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
?очення числа податкових ставок. Доцiльною була б СФдина ставка податкiв як на зовнiшню торгiвлю, так i на ПДВ, що застосовуСФться однаково i до iмпортованих товарiв, i до мiiевих. Така унiфiкована ставка чiтко визначаСФ масштаб захисту, вiдтворений у рiзницi собiвартостi товарiв iноземного й мiiевого виробництва. Крiм того, вона залежить вiд лiбералiзацii торгiвлi, яка повинна координуватися з лiбералiзацiСФю товарних ринкiв, фiнансового сектора, контролю над капiталом i реформами валютних курсiв.
Необхiдно змiнити ставлення до зовнiшньоi торгiвлi. Це означаСФ, що на змiну диференцiйованим тарифам, особливим стимулам (у формi податкових пiльг i субсидiй), лiцензуванню, квотовим та iншим нетарифним барСФрам маСФ прийти система прямих тарифiв. Ставки повиннi бути достатньо однотипними для забезпечення прозоростi, простоти, ефективного розмiщення ресурсiв. Л з плином часу, в мiру поширення торговельного партнерства у просторi зявиться можливiсть використовувати пiльговi ставки чи iншi форми пiльг.
Нинi преференцiйнi тарифи (частiше нульовi) застосовуються щодо iмпорту з краiн, якi розвиваються (вiдповiдно до Всезагальноi системи преференцiй). Нижча тарифна ставка iснуСФ для iмпорту з краiн, iз якими Украiна маСФ домовленостi про "вiльну" торгiвлю (середня незважена ставка цих тарифiв становить 6,3%). Окрiм iмпортного мита та акцизних зборiв з усiСФi вартостi iмпортних товарiв, разом з iмпортними та акцизними зборами, стягуСФться податок на додану вартiсть у розмiрi 20%. Цеп ПДП береться з усього обсягу iмпорту, включаючи бартерну торгiвлю, за деякими несуттСФвими винятками.
Очевидно, що в середньостроковому планi тарифи необхiдно буде поступово знизити. Це зниження вiдбуватиметься за встановленим графiком i доводитиметься до широких пiдприСФмницьких кiл на початковому етапi здiйснення програми. Слiд також зняти зовнiшньоторговельнi субсидii за дуже малим винятком, якщо вдасться запровадити реалiстичну валютну полiтику.
РЖ, нарештi, успiх реформи оподаткування зовнiшньоi торгiвлi залежатиме вiд наявностi вiдповiдного адмiнiстративного потенцiалу. В умовах Украiни, де поки що не завершено створення дiйовоi митноi служби, завдання полiпшення цiСФi ланки СФ першочерговим. Водночас модернiзацiю митноi служби, в тому числi уведення мiжнародних стандартiв iз номенклатури й оцiнки товарiв, слiд почати негайно. Це також справедливо i для проведення iнших заходiв, що забезпечать дотримання нових законiв i правил оподаткування зовнiшньоi торгiвлi.
4.ВДОСКОНАЛЕННЯ БЮДЖЕТНОГО ПРОЦЕСУ
Ринкова економiка при розмаiттi ii моделей, вiдомих свiтовiй практицi, характеризуСФться соцiальне орiСФнтованим господарством, яке доповнюСФться державним регулюванням. Значну роль як у самiй структурi ринкових вiдносин, так i в механiзмi iх регулювання з боку держави вiдiграСФ Державний бюджет. Вiн - невiдСФмна частка ринкових стосункiв i одночасно важливий iнструмент реалiзацii державноi полiтики. Виходячи з цього, важливо добре знати природу Державного бюджету, особливостi його формування i функцiонування, способи використання в iнтересах ефективного розвитку суспiльного виробництва,
Бюджет необхiдно знати ще й тому, що Украiна переживаСФ глибоку економiчну i фiнансову кризу. Прерогативними за цих умов СФ правильнi вiдповiдi на запитання, як стабiлiзувати економiку, забезпечити ефективнiсть господарювання, якi методи нормалiзують фiнансовий стан краiни, як збiльшити прибуткову частину Державного бюджету, знизити бюджетний дефiцит та iн.
Державний бюджет як один з ланок фiнансовоi системи Украiни СФ економiчною категорiСФю i вiдображаСФ грошовi стосунки, якi виникають мiж державою, з одного боку, i пiдприСФмствами, органiзацiями, установами всiх форм власностi i фiзичними особами - з iншого приводу утворення централiзованого фонду грошових коштiв держави i його використання на розширене вiдтворення, пiдвищення рiвня життя i задоволення iнших суспiльних потреб. Таким чином, у бюджетi централiзуСФться значна частина грошових коштiв, якi СФ необхiдною умовою для виконання державою своiх функцiй. РЖ тiльки iз збiльшенням масштабiв виробництва, удосконаленням господарських звязкiв можна розраховувати на iстотне збiльшення централiзованого фонду держави. За теперiшнього соцiально-економiчного стану Украiни виникаСФ потреба збiльшувати грошовi ресурси централiзованого фонду для забезпечення безпосереднiх державних заходiв.
Рiвень централiзацii фiнансових ресурсiв у Державному бюджетi залежить вiд конкретних умов господарювання i завдань, якi необхiдно вирiшувати на конкретному етапi розвитку. Державний бюджет нашоi краiни характеризуСФться високим ступенем централiзацii фiнансових ресурсiв, що закономiрно для краiн перехiдного перiоду. Нинi бюджет Украiни становить 55% вiд валового внутрiшнього продукту. Така централiзацiя грошових коштiв маСФ забезпечити своСФчасне фiнансування загальнодержавних програм, а також додатковi заходи, повязанi з пiдвищенням заробiтноi плати та iнших соцiальних виплат.
Однак якщо проаналiзувати бюджетну полiтику останнiх чотирьох рокiв, то можна переконатися, що значна централiзацiя коштiв у руках держаки не завжди давала позитивнi результати. Так, у 1994 роцi видатки на соцiально-культурнi заходи профiнансованi тiльки на 76,5%, а на народне господарство, у тому числi на так званi бюджетнi позички, тобто пiльговi кредити за рахунок бюджетних коштiв вузькому загалу привiлейова?/p>