Удосконалення органiзацii системи добробуту i вiдбору кадрiв на пiдприСФмствi
Дипломная работа - Менеджмент
Другие дипломы по предмету Менеджмент
>
Розумiння своСФi ролi у процесi працi.
Трудовi теорii мотивацii
Базуються на тому, що мотивацiйний вплив на працiвника надаСФ безпосередньо трудовий процес, його конкретнi характеристики.
Теорiя пiдкрiплення припускаСФ оцiнку i визначення типiв поведiнки працiвникiв i застосування до них вiдповiдних наборiв стимулiв.
При цьому видiляють 4 основних типу пiдкрiплень:
Позитивне - винагорода бажаноi поведiнки з використанням стимулiв тих, що приводять до повторення такоi поведiнки;
Негативна - бажана поведiнка працiвника приводить до того, що менеджер вiдмовляСФться вiд примушення до нього позитивних видiв стимулiв;
Покарання;
Згасання - припускаСФ повна вiдмова менеджера вiд використання негативних видiв стимулiв до даного працiвника.
Теорiя характеристик робiт припускаСФ оцiнку i аналiз трудових зусиль.
Змiстовнi теорii мотивацii
Змiстовнi теорii розглядають рiзнi потреби працiвникiв, способи iх формування, мотиви пiд впливом яких формуються певнi образи поведiнки.
Теорiя мотивацii Ф.Тейлора
З 1880 року Ф. Тейлору у своiх дослiдженнях технiки менеджменту вiдвiв значне мiiе мотивацii робiтникiв. У цьому планi вiн зробив три основних припущення, якi характеризують поведiнку людини:
Людина це рацiональна тварина, позначена максимiзацiСФю своiх економiчних доходiв;
Люди реагують на економiчнi ситуацii iндивiдуально;
Люди, як i машина, можуть пiддаватися стандартизованiй модi.
Теорiя мотивацii Фрейда. Зiгмунд Фрейд вважав, що люди в основному не усвiдомлюють тих реальних психологiчних сил, якi формують iх поведiнку. Вiдповiдно його тезису, люди не завжди поступають рацiонально. Людина зростаСФ, пригнiчуючи при цьому в собi багато захоплень та бажань. Дiйсно, в той самий час у людини iснуСФ декiлька потреб, якi формують ii дiяльнiсть. Однi з них у конкретний момент часу СФ провiдними, значимими, а iншi другорядними.
Однак другоряднi дуже швидко можуть стати провiдними. Це, власне, довiв А.Маслоу у своiх дослiдженнях. Абрахам Маслоу у своiй працi Мотивацiя та особа намагався пояснити, чому у рiзний час людьми рушать рiзнi потреби. У вiдомiй пiрамiдi потреб Маслоу показано, що людина мотивуСФться задоволенням серii потреб, побудованих iСФрархiчно.
За ступенем значимостi потреби знаходяться у наступному порядку: фФiзiологiчнi, чи базовi потреби (iжа, тепло, вода); потреби у самозбереженнi , безпецi ; соцiальнi потреби (приналежностi, входженнi в групу, особливi вiдносини); потреби в повазi (статус, престиж, повага, слава); потреби у самоствердженнi (творчий потенцiал, результати).
Трирiвнева теорiя Альдерфера. Згiдно теорii Альдерфера поведiнка людини мотивуСФться трьома групами потреб: потреби iснування, якi пов язанi iз задоволенням фiзiологiчних потреб людини та його безпекою; потреби у зв язках, якi витiкають з соцiальноi природи людини та його бажання бути членом певних соцiумiв (сiм я, колектив, друзi, громадськi органiзацii ); потреби зростання, у склад яких входять бажання людини самовиразитися, самоствердитися. Альдерфер стверджуСФ, що у людини завжди СФ цi три потреби , та вiн буде намагатися iх задовольнити, якщо для цього будуть вiдповiднi можливостi. Якщо умов зростання не буде, то людина, працюючи в органiзацii, може зосередити своi зусилля на задоволеннi потреби iснування та приналежностi.
Теорiя потреб МакКлелланда. Девiд МакКлелланд розробив теорiю потреб, у значнiй мiрi схожу з теорiями Маслоу та Альдерфера. На вiдмiну вiд теорii Маслоу, вiн вважав, що людям властивi три потреби: влади, успiху, приналежностi.
Теорiя мотивацii Герцберга. ОднiСФю з найвiдомiших концепцiй мотивацii, яка продовжуСФ теорiю Маслоу, СФ погляди Фредерiка Герцберга. Дана теорiя засновуСФ мотивацiю задоволенiстю та незадоволенiстю людини прцею. Було припущено, що фактори, якi викликають задоволення вiд працi, рiзноманiтнiшi, нiж тi, що викликають незадоволення. Фактори, якi впливають на усунення незадоволеностi, Герцберг назвав гiгiСФнiчними, а фактори, якi впливають на задоволенiсть, - мотиваторами.
Теорiя X та У МакГрегора. Дуглас МакГрегор, порiвнявши фiлософiю традицiйного менеджменту з сучасними пiдходами до задоволення вiд працi, видiлив мотивуючу силу людський дух. Два своiх припущеня вiн назвав теорiСФю РЖкс та РЖгрек. Вона вiдповiдаСФ поняттю стимулювання. Теорiя Х вiдображаСФ традицiйний менеджмент та базуСФться на наступних припущеннях:
середнiй iндивiдуум маСФ стiйку нелюбов до працi та, наскiльки можливо, буде уникати ii;
у звязку з цим бiльшiсть людей слiд примушувати до працi та контролювати. Ними необхiдно управляти, погрожуючи покаранням, щоб примусити iх докласти для досягнення цiлей органiзацii;
середнiй iндивiдуум вважаСФ за краще бути керованим, бажаСФ уникати вiдповiдальностi, маСФ вiдносно слабкi амбiцii тi бiльш за все бажаСФ безпеки та покою.
Теорiя У вiдображаСФ сучасну точку зору менеджменту на проблеми мотивацii та виходить з наступних припущень:
витрата фiзичноi та духовноi енергii на роботi так само природно, як i при грi чи вiдпочинку;
зовнiшнiй контроль та погроза покарання не СФ СФдиним засобом примусити людину сумлiнно працювати. Це можна зробити, використовуючи самоуправлiння та самоконтроль працiвника;
вiдповiднiсть цiлям СФ функцiСФю нагороди, асоцiйованого з iхнiм досягненням. Найзначнiшими з цих нагород СФ задоволення свого Я та самозадоволення потреб;