Соцiолiнвальнi параметри новоСЧ фразеологiСЧ англiйськоСЧ мови
Дипломная работа - Иностранные языки
Другие дипломы по предмету Иностранные языки
?цi dead language (мертва мова) характеризуСФться фразеологiчною звязанiстю, як вважаСФ Т.Н, Дербукова. Звязанiсть значення обумовлюСФться семантичною спаянiстю компонентiв фразеологiчноСЧ одиницi, яка вiдрiзняСФться вiд семантичних вiдношень, що мають мiiе у вiльних синтаксичних сполученнях, де значення компонентiв iснуСФ навiть тодi, коли вони не повязанi один з одним. Наприклад, dead stock мертвий iнвентар; dead language мертва мова; dead loss чистий збиток; dead faint глибока непритомнiсть; dead gold матове золото; dead hours глуха нiч, dead wall глуха стiна. Як ми можемо бачимо прикметник dead зустрiчаСФться у iнших словосполученнях, що СФ синтаксично вiльними, наприклад dead language мертва мова, але також прикметник dead може мати валентнiсть з словами customs або laws. Прикметник dead у фразеологiчнiй одиницi dead faint може мати валентнiсть з iншими словами, такими як sleep (dead sleep мiцний сон) та calm (dead calm мертвий штиль). У фразеологiчнiй одиницi dead loss ( чистий збиток) прикметник dead набуваСФ валентностi також зi словами certainty (dead certainty абсолютна впевненiсть) та failure (dead failure повний провал).
А.В. Кунiн зауважуСФ: Неточнiсть аналiзу доходить до такого ступеня, що змiннi словосполучення типу a white man розглядаються як фразеологiчнi одиницi, семантична спаянiсть яких обумовлена звязанiстю одного з компонентiв, тобто прикметника [36, с. 288].
Н.М. Шанський класифiкуСФ фразеологiчнi одиницi з точки зору СЧх лексичного складу. Тут вiн видiляСФ двi великi групи, що мають пiдтипи. До першоСЧ групи належать фразеологiчнi звороти iз слiв вiльного вживання (рос. тоска зеленая, горькая истина, дело горит, ходячая газета, золотой дождь). Ця група складаСФться iз таких слiв, якi не спiввiдносяться одне одним, вони носять алогiчний та каламбурний характер. У бiльшостi випадкiв звороти цiСФСЧ групи СФ повним або частковим калькуванням iншомовних зворотiв. Усi елементи цих зворотiв належать до активноСЧ лексики мови.
Друга група представлена фразеологiчними зворотами з лексико-семантичними особливостями. Характерною ознакою цiСФСЧ групи СФ те, що у лексичнiй будовi фразеологiчних зворотiв спостерiгаються особливi мовнi iнкрустацiСЧ, вкраплення, якi вiдомi лише у складi цих зворотiв. Ця група подiляСФться на два пiдтипи: а) фразеологiчнi звороти зi словами, якi вiдомi лише у СЧхньому складi: рос. скалить зубы, распускать нюни, потупить глаза, задавать стрекача, за тридевять земель, млечный путь; б) фразеологiчнi звороти iз словами застарiлоСЧ або дiалектноСЧ семантики: рос. Фома неверный (де неверный означаСФ невiруючий), остальное от лукавого (де лукавый означаСФ чорта), на худой конец (де худой означаСФ поганий), ни кола ни двора (де кол означаСФ невелика дiлянка землi).
Н.М. Шанський зауважуСФ, що фразеологiчнi вирази за лексичним складом можуть бути лише зворотами першоСЧ групи, що складаються iз слiв активноСЧ лексики, що СФ вiльними за вживанням (напр., рос. запасные части, судьба играет человеком). Фразеологiчнi СФдностi можуть мiстити у своСФму складi не тiльки слова з вiльним вживанням, але й семантичнi архаСЧзми (напр., рос. семь пятниц на неделе, спустя рукава, остаться с носом). Фразеологiчнi сполучення мiстять у своСФму складi слова вiльного вжитку (напр., рос. закадычный друг, скоропостижная смерть, кромешный ад). Фразеологiчнi зрощення можуть бути рiзноманiтного характеру (напр., рос. собаку съел, как пить дать, проходить красной нитью, тихой сапой, семо и овамо, благим матом) [59, с. 207-215].
Незрозумiла мiiе бiблiйних висловiв та цитат, що пiдверглися процесу фразеологiзацiСЧ та перетворилися на стiйкi сполучення. Процесу фразеологiзацiСЧ бiблiйних текстiв сприяли СЧх змiстове багатство та естетична гiднiсть, що стала запорукою активного функцiонування та безперервного розвитку ФО бiблiйного походження у мовi та мовленнi [34, с. 67], наприклад: in all ones glory в усiй своСЧй красi.
Висновки до роздiлу I
Саме фразеологiчний фонд мови найбiльш яскраво показуСФ специфiку, своСФрiднiсть, нацiональну самобутнiсть народу. Фразеологiчнi одиницi, зокрема фразеологiчнi iнновацiСЧ, перетворюються на обСФкт дослiдження когнiтивних особливостей окремоСЧ нацiСЧ. В останнi роки розвинувся ще один новий напрямок антропоцентрична фразеологiя, основним завданням якоСЧ СФ дослiдження людинi у мовi. Як i будь-яке слово, фразеологiчна одиниця вiдбиваСФ гносеологiчнi процеси пiзнання свiту людиною. Творення нових одиниць повязано з когнiтивними особливостями творця. Як i слово, фразеологiчна одиниця СФ продуктом пiзнавальноСЧ дiяльностi людини та iнструментом класифiкацiйноСЧ дiяльностi.
Чим вищий ступiнь семантичноСЧ еквiвалентностi фразеологiчних одиниць, тим меншу цiннiсть воно являють собою для вивчення нацiональноСЧ специфiки.
Лiнгвiстичний чи екстралiнгвiстичний фон мовного знака може вважатися факультативним семантичних фактором, оскiльки вiн неоднаковий у рiзних носiСЧв мови залежно вiд вiку, освiти, професiСЧ, життСФвого досвiду тощо. Нацiональна специфiчнiсть фразеологiСЧ свiдчить про те, що у мiжмовному планi лакунарнiсть СЧСЧ одиниць значно бiльша нiж еквiвалентнiсть. Нацiонально-культурна семантика ФО може розглядатися у двох аспектах ономасiологiчному, коли позначуваний елемент дiйсностi приймаСФться як первинний, та семасiологiчному, коли дослiдження ведеться у напрямку вiд значення мовноСЧ форми до його проекцiСЧ на сф