Семантико-iнтонацiйнi особливостi вираження концепту "страх" у сучаснiй англiйськiй мовi на матерiалi вiдеофiльмiв
Дипломная работа - Иностранные языки
Другие дипломы по предмету Иностранные языки
?ослiджень
2.1 Поняття концепту у сучаснiй лiнгвiстицi
Природа i аспекти диференцiацiСЧ феноменiв образ i поняття/ концепт до теперiшнього часу не мають однозначних трактувань нi в лiнгвiстицi, нi у фiлософiСЧ, нi в логiцi. Загальне поняття розглядаСФться як акт нашоСЧ свiдомостi; слово добуваСФ переживання, котре випускаСФ iмпульси емоцiйного спектру. Визначення емоцiСЧ також характеризуСФться рiзноманiттям ознак i точок зору, що адекватним чином вiдбиваСФться на вирiшеннi проблеми статусу i сутностi понять образ, концепт, емоцiя, що СФ фундаментальними при дослiдженнi i описi художнього тексту/ дискурсу як ексклюзивноСЧ комунiкативноСЧ одиницi [36].
Ю.С.Степанов вважаСФ, що концепт i поняття СФ термiнами рiзних наук: поняття вживаСФться головним чином у фiлософiСЧ i логiцi, а термiн концепт, будучи термiном математичноСЧ логiки, закрiпився останнiм часом в науках про культуру, мову, лiнгвокультурологiю, культурологiю [28:43].
Концепт у фiлософiСЧ i лiнгвiстицi вмiст поняття, смислове значення iменi (знаку). ВiдрiзняСФться вiд самого знаку i вiд його наочного значення (денотата, обСФму поняття). ОтотожнюСФться з поняттям i сигнiфiкатом [37].
У найзагальнiшому виглядi концепт, на думку Ю.С.Степанова, можна представити з одного боку, як згусток культури в свiдомостi людини: те, у виглядi чого культура входить в ментальний свiт людини i, з iншого боку, концепт це те, за допомогою чого людина сама входить в культуру, а в деяких випадках i впливаСФ на неСЧ [28:43].
2.2 Концепт i поняття
Питання про спiввiдношення термiнiв концепт i поняття залишаСФться як i ранiше багато в чому дискусiйним в сучаснiй теорiСЧ мови.
Про багатоплановiсть поняття концепт свiдчить дефiнiцiя в Логiчному словнику: Концепт (вiд лат. conceptus поняття) цiлiсна сукупнiсть властивостей обСФкту. Вiдповiдно до традицiСЧ, що склалася, в природнiй мовi пiд концептом розумiСФться той абстрактний вмiст, розумiння якого СФ необхiдною умовою адекватного вживання даного iменi. Рiзнi iмена можуть позначати один i той же обСФкт i при цьому виражати рiзний абстрактний вмiст, але не навпаки [34].
Тут концепт представлений як культурно-iнформацiйна одиниця, створена в процесi зведення результатiв дослiдного пiзнання дiйсностi до обСФмiв, якi здатна утримати людська память, i спiввiднесена з культурно-цiннiсними домiнантами, вираженими в релiгiСЧ, iдеологiСЧ, мистецтвi, науцi.
Концепти вступають у системнi вiдносини схожостi, вiдмiнностi та iСФрархiСЧ з iншими концептами, утворюючи концептосферу.
Концепти утворюють свого роду культурний шар, що СФ посередником мiж людиною i свiтом [3:3]. Цей пiдхiд перекликаСФться з етнографiчним визначенням феномену культури, сформульованим Е.Б.Тайлором: культуратАж складаСФться в цiлому iз знання, вiрувань, мистецтва, моральностi, законiв, звичаСЧв i деяких iнших здiбностей i звичок, засвоСФних людиною як членом суспiльства [34]. В рамках такого пiдходу акцент робиться на контекстуальному звязку iндивiда, що формуСФться в свiдомостi, або колективу концепту з уже засвоСФними всеосяжними суспiльними цiнностями даного соцiуму. Такi абстрактнi поняття, як iстина, доля, совiсть, свобода, грiх, праця, час, простiр, душа, дружба, нудьга СФ ключовими концептами культури, обумовленими нею базовими одиницями картини свiту [11; 20; 34]
Для того, щоб зрозумiти концепт, не обовязково знати значення слова, що зареСФстроване в словниках i служить позначенням концепту, досить умiти поводитися з вмiстом складових значення [4; 16].
Широкого значення концепт набув у працях О. СелiвановоСЧ, яка прирiвнюСФ його до логiчного судження, представленого в мовнiй формi. Вчена зазначаСФ, що концепт вiдображаСФ предмет реального чи iдеального свiту i зберiгаСФться в памятi носiСЧв мови як вербальний субстрат; у ракурсi узагальнено-вiдображальноСЧ функцiСЧ свiдомостi концепт СФ чуттСФво-пiзнавальною абстракцiСФю предметiв та явищ; у психологiчному аспектi концепт виступаСФ як розумовий i психологiчний образ обСФкта; на основi iнтегративного принципу концепт це рiзносубстантна одиниця свiдомостi, що мiстить уявлення, образи, гештальти, поняття [25:111].
Використання того факту, що знакова одиниця, узята поза контекстом, може бути асоцiативно звязана з безлiччю рiзних концептiв, СФ важливим елементом комунiкативноСЧ компетенцiСЧ, що дозволяСФ створювати витонченi мовнi фiгури, заснованi на двозначностi: загадки, евфемiзми, iносказання, пiдтексти, натяки i тому подiбне (цi явища приблизно вiдповiдають тому, що В.В. ДементьСФв позначаСФ термiном непряма комунiкацiя).
З точки зору когнiтивноСЧ лiнгвiстики, концепт репрезентуСФться в мовi готовими лексемами, поСФднаннями фразеологiзмiв, вiльними сполученнями слiв, структурними i позицiйними схемами пропозицiй, що несуть типовi пропозицiСЧ (синтаксичнi концепти), текстами i сукупностями текстiв (при необхiдностi наукового пояснення або обговорення складних, абстрактних чи iндивiдуально-авторських концептiв) [16].
Згiдно електронного словника ABBYY Lingvo 12 , поняття це одна з форм мислення, результат узагальнення суттСФвих ознак обСФкта дiйсностi; розумiння кимсь чого-небудь, що склалося на основi якихось вiдомостей, власного досвiду; думка про що-небудь, погляд на щось; сукупнiсть поглядiв на що-небудь, рiвень розумiння чогось [40]. Тут варто зазначити, що термiн концепт не рiвнозначний термiну