Семантико-iнтонацiйнi особливостi вираження концепту "страх" у сучаснiй англiйськiй мовi на матерiалi вiдеофiльмiв
Дипломная работа - Иностранные языки
Другие дипломы по предмету Иностранные языки
висловлювання, оскiльки тут вона маСФ на увазi, що звязок може втратитись будь-якоСЧ хвилини, тому для порятунку важлива кожна секунда [1; 12; 15].
I need | your help. ||
Розглядаючи поданi iнтонацiйнi групи, можна дiйти висновку, що нисхiдно-висхiдний ядерний тон, або ж тон падiння+пiдняття використаний героСЧнею для видiлення важливоСЧ iнформацiСЧ. При цьому падiння тону вiдбуваСФться на словi, яке Джессiка хоче особливо видiлити need, на якому вона прагне наголосити, а пiдвищення проявляСФться у формi певного доповнення або ж уточнення основноСЧ думки висловлювання, на словi help. У даному випадку вона хоче пiдкреслити, що СЧй дуже потрiбна чиясь допомога, оскiльки загрозливi обставини, що склалися, жахають СЧСЧ, i самостiйно вона не в змозi вийти iз ситуацiСЧ, що склалася [12].
This is for real! ||
У поданiй iнтонацiйнiй СФдностi адресант вживаСФ висхiдний ядерний тон, що показуСФ СЧСЧ збентеженiсть, хвилювання, невпевненiсть у тому, що спiврозмовник вiрить СЧСЧ словам. Головна героСЧня, Джессiка, гостро це переживаСФ i вигукуСФ дану фразу достатньо гучно, окрiм того, у швидкому темпi, що СФ характерним для стану сильного потрясiння, а також для емфатичного мовлення [1; 26].
Ive been kidnapped. ||
Тут мовець вживаСФ висхiдно-нисхiдний тон, за допомогою якого вона пiдкреслюСФ iстиннiсть поданого факту, а також значну мiру категоричностi висловлювання. Особливiстю наведеноСЧ iнтонацiйноСЧ групи виступаСФ слово, яке, власне, i наголошуСФ ядерний тон kidnapped. Хоча словник подаСФ його iз одним наголосом, ми бачимо, що у данiй синтагмi не лише маСФ мiiе подвiйний наголос. Адресант нiби чеканить це слово, видiляючи обидва склади його основи ядерним тоном [12; 38; 39].
Please, | just stop hanging up. ||
Представлена iнтонацiйна СФднiсть роздiлена на двi синтагми короткою незаповненою паузою, що СФ характерним для звязного експресивного мовлення. У першiй iнтонацiйнiй групi використано висхiдний ядерний тон, який несе в собi вiдтiнки значення прохання, благання i, навiть, молiння. Друга iнтонацiйна група наголошуСФ на попереднiх значеннях та додаСФ нове адресант докоряСФ спiврозмовниковi за те, що той не маСФ спiвчуття до людини, котра опинилась у загрозливiй для життя свого i своСФСЧ дитини ситуацiСЧ [1; 12; 26].
Can you hear me? || Youre my only hope. ||
Звертаючись до першоСЧ синтагми у поданiй iнтонацiйнiй СФдностi, ми можемо сказати, що висхiдний ядерний тон використаний у нiй з метою пiдкреслення невпевненостi головноСЧ героСЧнi в тому, що звязок з Райаном (СЧСЧ спiврозмовником) ще не втрачено. В той же чаiя синтагма несе в собi вiдтiнок значення звертання до адресата. У другiй iнтонацiйнiй групi Джессiка також використала висхiдний ядерний тон, який вiдображаСФ сильне прохання, благання про допомогу. При цьому нею застосовано фразовий наголос до прислiвника only, що робить його одним з центральних слiв у реченнi, i пiдкреслюСФ важливiсть даноСЧ лексичноСЧ одиницi для мовця [1; 12; 15; 26].
What are you doing? ||
У наведенiй iнтонацiйнiй групi висхiдний ядерний тон вживаСФться акторкою для того, щоб показати ступiнь СЧСЧ шокованостi тим, що вiдбуваСФться навколо ми не можемо бачити цього, але чуСФмо через слухавку Райана, що до Джессiки прийшли тi, хто викрав СЧСЧ, i що вона знаходиться у дуже скрутному становищi. Головна героСЧня дуже голосно i майже не своСЧм голосом вигукуСФ цю групу, що допомагаСФ скласти уявлення про мiру СЧСЧ переляку. Окрiм цього, головною особливiстю даноСЧ синтагми СФ те, що для спецiальних запитань не властиво вживання висхiдного тону, а, отже, використання його в даному випадку даСФ зрозумiти, що це емфатичне мовлення [1; 12].
3.2 Фреймова репрезентацiя концепту страх на матерiалi вiдеофiльмiв
На концептуальному рiвнi свiдомостi емоцiя представляСФться як ланка розгорнутого причинно-наслiдкового ланцюга, що включаСФ три подiСЧ: 1) подiя, яка викликала емоцiю; 2) власне емоцiя; 3) реакцiя. Для опису трьох фундаментальних моментiв ситуацiСЧ виникнення та переживання iндивiдом емоцiСЧ страх, найбiльш вдалим виявляСФться залучення фреймовоСЧ структури, оскiльки саме фрейм створюСФ логiчно завершену схематизовану картину у процесi пiзнання стереотипноСЧ ситуацiСЧ, фiксуючи у своСЧй структурi характернi особливостi ряду схожих ситуацiй, вказуючи на вербалiзованi дiлянки видiленоСЧ областi знань [5:62].
У сучаснiй лiнгвiстицi фрейм визначаСФться таким чином:
- Одиниця знань, яка органiзована навколо концепту i мiстить у собi данi про суттСФве, типове i можливе для цього концепту в рамках певноСЧ культури;
- Когнiтивна структура, яка iснуСФ в феноменологiчному полi людини, базуСФться на ймовiрних знаннях про типовi ситуацiСЧ, очiкуваннях з приводу якостей i вiдносин реальних i гiпотетичних обСФктiв;
- Тип когнiтивноСЧ моделi, що репрезентуСФ знання i думки, повязанi з конкретними, часто повторюваними ситуацiями, структура знання, що обСФднуСФ численнi сфери, якi асоцiюються з певною лiнгвiстичною формою [24:227230].
Метод фреймовоСЧ семантики концептуально-семантичного дослiдження лексики передбачаСФ встановлення та структуризацiю тiСФСЧ концептуальноСЧ дiлянки досвiду, на фонi якоСЧ висвiтлюСФться значення слова. Вони представляються як схемнi структури, що заснованi на вiрогiдних даних про стереотипну ситуацiю, знання яких забезпечуСФться вербал