Geum.ru


Семантико-iнтонацiйнi особливостi вираження концепту "страх" у сучаснiй англiйськiй мовi на матерiалi вiдеофiльмiв

Дипломная работа - Иностранные языки

Другие дипломы по предмету Иностранные языки



Вступ

У другiй половинi минулого столiття мова як активний посередник мiж свiтом дiйсностi i людською свiдомiстю потрапляСФ у поле зору багатьох фахiвцiв сумiжних з лiнгвiстикою наукових диiиплiн: логiкiв, етнологiв, психологiв, культурологiв i так далi Це пiдтверджуСФ те, що вирiшення багаточисельних фундаментальних питань (наприклад, питання категоризацiСЧ свiту, спiввiдношення мови i мислення) не може бути знайдене в рамках якоСЧ-небудь приватноСЧ науки. У звязку з цим в рамках антропоцентричноСЧ парадигми сучасноСЧ лiнгвiстики видiляСФться цiлий ряд перспективних напрямiв: когнiтивна лiнгвiстика (Г.РЖ. БерестiСФв, Н.Н. БолдирСФв, В.З. Демянкiв, Е.С.Кубрякова, Дж.Лакофф, З.Д.Попова, Е.В. Рахилiна, РЖ.А.Стерш), психолiнгвiстика (В.В.Червоних, А.А. ЛСФонтьСФв), лiнгвокультурологiя (Е.Н. Верещагiн, В.Г.Костомаров, В.А.Маслова, Ю.С.Степанов, Н.В. Уфiмцева, А.Т.Хроленко), етнолiнгвiстика (А.С.Герд, Н.РЖ. Толстой), етногерменевтика (Е.А. Пiменов, М.В. Пiменова). За словами А.А.Красавського, таку iнтеграцiю наук правомiрно визначити як закономiрний i необхiдний процес еволюцiСЧ людськоСЧ цивiлiзацiСЧ, що задаСФ вектори подальшого успiшного розвитку наукового знання взагалi i гуманiтарного зокрема [19:9].

Не дивлячись на рiзноманiття диiиплiн, всi вони СФ розвитком, акумуляцiСФю ранiше висловлених iдей таких видатних фiлософiв мови, як В. фон Гумбольдт, Л.Вайсгербер, Л. Вiтгенштейн, А.А.Потебня, Е. Сепiр, Б.Уорф i акцентують увагу на вивченнi позамовних реалiй, буття, свiту через слово. ОднiСФю з головних цiлей опису мови стаСФ дослiдження мовноСЧ картини свiту. Мова при цьому розглядаСФться як засiб оформлення i втiлення знань про свiт, як зовнiшнiй, так i внутрiшнiй. Саме мова, за словами В. фон Гумбольдта, СФ органом, що створюСФ думку, отже, в становленнi людськоСЧ особи, у формуваннi в неСЧ системи понять, у привласненнi накопиченого поколiннями досвiду мовi належить провiдна роль [13:78].

Центральним термiном у вивченнi мовноСЧ картини свiту СФ концепт, що привертаСФ увагу багатьох дослiдникiв: лiнгвiстiв, культурологiв, фiлософiв. Проте термiн концепт в сучаснiй науцi про мову не маСФ однозначного тлумачення: вирiшуються питання класифiкацiСЧ концептiв, методiв СЧх вивчення, структури концепту i його мiiя у рядi лiнгвiстичноСЧ термiнологiСЧ. Спiрнiсть питання про статус концепту свiдчить, перш за все, про труднощi формування новоСЧ науковоСЧ парадигми.

Разом з широким колом теоретичних розробок, зявилася велика кiлькiсть робiт, в яких представленi конкретнi описи тих чи iнших концептiв. Незважаючи на це, своСФчасним i важливим СФ звернення до вивчення концептуалiзацiСЧ та вербалiзацiСЧ саме страху як з огляду на його приналежнiсть до базових емоцiй, так i на те, що ця негативна емоцiя майже не розглядалась у iнтонацiйному планi. Окрiм цього, актуальнiсть дослiдження обумовлена пильною увагою сучасноСЧ лiнгвiстики до проблеми концептуалiзацiСЧ свiту (зовнiшнього та внутрiшнього), а також особливим iнтересом до проблеми вiдображення в мовi концептiв внутрiшнього свiту людини.

ОбСФктом дослiдження виступають засоби реалiзацiСЧ як вербальнi, так i невербальнi емоцiйного концепту страх у сучаснiй англiйськi мовi на основi вiдеофiльмiв.

Предметом дослiдження СФ iнтонацiйнi, лiнгвокогнiтивнi та семантичнi аспекти засобiв вираження концепту страх у англомовних фiльмах.

Матерiалом для дослiдження слугували англомовнi фiльми Phone Booth i Cellular, а також СЧх iенарiСЧ.

Мета дослiдження опис концепту страх в його мовному та мовленнСФвому, а саме iнтонацiйному та семантичному вираженнi.

Поставлена мета передбачаСФ вирiшення наступних завдань:

  1. розкрити психологiчнi особливостi емоцiСЧ страху;
  2. виявити та описати понятiйнi ознаки концепту страх;
  3. проаналiзувати iнтонацiйнi особливостi вираження емоцiйного концепту страх у мовленнi на матерiалах вiдеофiльмiв;
  4. зясувати семантичну структуру концепту страх в англомовнiй картинi свiту;
  5. встановити головну лексему позначення страху та синонiмiчний ряд стилiстично нейтральних одиниць на позначення емоцiйного концепту страх.

Мета та завдання дослiдження вiдiграли важливу роль у виборi основних методiв дослiдження, серед яких було застосовано: аудитивний та iнтонографiчний аналiзи, концептуальний аналiз (зокрема, фреймове моделювання), якiсний аналiз, дедуктивний метод.

Наукова новизна дослiдження визначаСФться тим, що вперше розглядаСФться не лише когнiтивний, семантичний, але й iнтонографiчний пiдхiд до вивчення емоцiйного концепту страх.

Апробацiя роботи здiйснювалась на наукових конференцiях: на мiжнароднiй студентськiй науково-практичнiй конференцiСЧ Германськi мови: основнi напрямки дослiдження мови i культури (Житомир, 2009), а також на щорiчнiй науково-звiтнiй конференцiСЧ студентiв унiверситету (Житомир, 2009).

Теоретична значущiсть полягаСФ у подальшiй розробцi як семантичного, так i iнтонацiйного аспектiв вираження емоцiйного концепту страх у емфатичному мовленнi, а також у поглибленiй розробцi самого концепту, з переходом його у такi спорiдненi концепти як гнiв, бiль тощо. Окрiм цього можливим СФ порiвняння як власне обох концептiв, так i особливостей СЧх вираження в англiйськiй та украСЧнськiй, або ж в англiйськiй та польськiй мовах.

Практична цiннiсть роботи визначаСФться тим, що СЧСЧ матерiали та результати можуть бути використанi в курсах теоретичноСЧ фонетики, лексиколо