Семантико-iнтонацiйнi особливостi вираження концепту "страх" у сучаснiй англiйськiй мовi на матерiалi вiдеофiльмiв
Дипломная работа - Иностранные языки
Другие дипломы по предмету Иностранные языки
повного безсилля по вiдношенню до агресора усвiдомлення можливостi вчинити самогубство додаСФ вiдвагу. Якщо загрозлива ситуацiя розвиваСФться так швидко, що оборона вiдбуваСФться майже автоматично i не залишаСФться часу на переживання страху, тодi це вiдчуття зявляСФться в третiй фазi, коли вже пройде небезпека [39:2134].
В результатi узагальнення дослiджень К.Е. РЖзарда i А. Кемпiнськи було визначено цiлий ряд ситуацiй, якi викликають у багатьох людей страх. Слiд при цьому вiдзначити, що страх цей буваСФ рiзного роду, а також рiзноСЧ емоцiйноСЧ насиченостi i забарвленостi.
Фiзiологiчний страх це несвiдомий внутрiшнiй страх, що не маСФ, здавалося б, звязку з внутрiшнiми причинами. Вiн може бути викликаний фiзичними дiями, внутрiшнiми нездужаннями, рухом, соматичними захворюваннями. Ось ситуацiСЧ, в яких вiн охоплюСФ людину:
- прогулянка у вiдокремленому мiii там, де все не СФ знайомим, темно або, як вiдомо оточуючим, небезпечно;
- швидка СЧзда на конi або на мотоциклi, автомобiлi, що викликаСФ вiдчуття ризику i стрiмкого руху;
- фiзичний бiль в ситуацiСЧ бiйки, биття, насильства;
- фiзичний бiль в ситуацiСЧ самоушкодження, або взагалi вiд вiдчуття раптового внутрiшнього чи випадкового зовнiшнього болю;
- сердечнi болi i спазми;
- хвороба або можливiсть хвороби, а також вiрогiднiсть СЧСЧ загострення.
Для цього страху характерне те, що той, хто вiдчуваСФ його, не може його нi пояснити, нi описати. Вiдчуття внутрiшнi, розмитi, а тому страх важко здолати.
Соцiальний страх повязаний iз моральними установками людини, з характером взаСФмин у соцiумi, з соцiальним статусом i вiдчуттям вiдповiдальностi. Це страх усвiдомлений, його можна проаналiзувати i передати словесно. Для його подолання треба розширити конфлiктну ситуацiю, з якою вiн повязаний. Такий страх виявляСФться у наступних ситуацiях:
- зустрiч на вулицi з незнайомою людиною або з групою чужих, стороннiх людей;
- конфлiкт на службi з начальником, пiдлеглим, членами колективу (будь-якого соцiального обСФднання на роботi, навчаннi або за мiiем проживання i т.п.;
- домашнiй конфлiкт, в сiмСЧ або ж з iншими родичами;
- невiдповiднiсть сподiванням або довiрi друга;
- невiдповiднiсть очiкуванням i надiям, що покладаються на субСФкта батьками, братом або сестрою (старшими або молодшими), власною iншими родичами, невиправдана довiра i вiдчуття провини перед ними;
- необхiднiсть прийняти рiшення i вiрогiднiсть при цьому зробити невiрний крок або вибiр;
- необхiднiсть узяти на себе вiдповiдальнiсть за iншого або взагалi за всiх наприклад, за виконання роботи, за результати зробленого;
- нерозумiння намiрiв i прагнень субСФкта з боку друзiв, чоловiка (подружжя), батькiв, членiв колективу, а також з боку старших по рангу або за вiком;
- тиск на особу субСФкта з боку когось сильнiшого, але менш розумнiшого (кому не хочеться i навiть не слiд пiдкорятися);
- небажана зустрiч з вiдомою людиною з вiдомоСЧ причини (i, можливо, за певних обставин);
- невiдповiднiсть субСФкта його соцiальному статусу i мiiю (бажаному або ж передбачуваному).
Цi ситуацiСЧ можуть бути як реальними, так i уявними. Значущiсть СЧх може бути навiть перебiльшена субСФктом, а переживання страху як несвiдомим, так i вiдомим самому субСФктовi що передаСФться багатьма словами, психологiчними проблемами i мiжособовими стосунками. Цей страх зазвичай маскуСФться i ховаСФться за рiзного роду психологiчними захистами.
Мiстичний страх це страх забобонний, вiн викликаний невпевненiстю, прагненням зазирнути в своСФ майбутнСФ i неможливiстю, як здаСФться, це зробити. Цей страх буваСФ повязаний з вiдчуттям благоговiння або з якоюсь внутрiшньою, незясовною забороною i невiдомим вiдчуттям незрозумiлоСЧ небезпеки. Подiбний страх зявляСФться в наступних ситуацiях:
- при знаходженнi в темнiй кiмнатi, особливо якщо невiдомо, що це за кiмната, чи присутнiй в нiй ще хтось, або ж вiдомо, що це мiiе маСФ погану славу, а також в тому випадку, якщо субСФкт вiдчуваСФ, що його СФ за що покарати (залишивши в темрявi i на самотi);
- при самотнiй прогулянцi в лiсi, таСФмничому i тихому, де мимоволi здригаСФшся вiд будь-якого шереху;
- при несподiванiй зустрiчi з кимось знайомим, яка раптом чомусь лякаСФ i тлумачиться субСФктом або оточуючими як несприятливий знак;
- при несподiванiй зустрiчi (наприклад, з незнайомим обличчям) у сутiнках, в безлюдному або таСФмничому мiii, а також у несподiваному мiii чи в несподiваний час;
- при несподiваному вгадуваннi думок або вiдчуття субСФкта його знайомим чи взагалi малознайомим (що особливо неприСФмно i лякаСФ);
- при передчуттi (мотивованому або навiть нiяк не мотивованому), що щось важливе в життi субСФкта може не статися;
- при фiксацiСЧ субСФкта на власних вiдчуттях, коли вiн знаходиться на кладовищi вночi або вдень;
- при пробудженнi вiд кошмарного сновидiння, яке, можливо, тлумачиться субСФктом, як пророче.
Це той страх, який у будь-який момент може перетворитися i оформитися в жах невiдомоСЧ сили i який виникаСФ з неймовiрноСЧ причини. Вiн буваСФ ще сильнiшим через те, що людина вiдчуваСФ своСФ безсилля перед ним, не розумiСФ його причин i, як правило, не вiдаСФ способiв, як з ним боротися.
2. Концепт як обСФкт лiнгвiстичних