Geum.ru


Семантико-iнтонацiйнi особливостi вираження концепту "страх" у сучаснiй англiйськiй мовi на матерiалi вiдеофiльмiв

Дипломная работа - Иностранные языки

Другие дипломы по предмету Иностранные языки



?зованими концептами. Залежно вiд виду слотiв та СЧх взаСФмозвязкiв С.А.Жаботинська розрiзняСФ пять типiв фреймових структур:

  1. Предметноцентричний фрейм визначаСФться як система пропозицiй, у якiй до логiчного субСФкту ХТОСЬ/ЩОСЬ приСФднуються декiлька предикатiв, якi характеризують субСФкт за кiлькiсним, якiсним, локативним, темпоральним, оцiнним параметрами.
  2. Фрейм, конституенти якого СФ предметними сутностями ХТОСЬ/ЩОСЬ, котрi СФ обСФднаними родо-видовими вiдносинами, маСФ назву таксономiчний.
  3. В акцiональному фреймi декiлька взаСФмодiючих у певному просторi та часi предметiв ХТОСЬ/ЩОСЬ надiляються семантичними ролями, якi вiдбивають дiяльнiсний характер вiдносин мiж ними: агенс, пацiСФнс, iнструмент, адресат, бенефiцiант, причина, наслiдок, результат тощо.
  4. Посесивний фрейм вiдбиваСФ звязок мiж предметами ХТОСЬ/ЩОСЬ, який реалiзуСФться через вiдношення володiння, представленого у виглядi предикату мати. Цей фрейм маСФ три рiзновиди: 1) власник власнiсть, 2) контейнер наповнення, 3) цiле частина.
  5. Базовий асоцiативний фрейм iлюструСФ вiдношення подiбностi мiж предметними сутностями, яка базуСФться на зближеннi концептiв у мисленнi людини [14:16].

ПоСФднуючись мiж собою у рiзних комбiнацiях, залежно вiд комунiкативного контексту, базовi фрейми структурують концепт.

Проведений нами семантичний аналiз лексем сучасноСЧ англiйськоСЧ мови на основi вiдеофiльмiв Phone Booth, Cellular, якi репрезентують емоцiйний концепт страх, виявив той факт, що поняттСФвий змiст концептуалiзованоСЧ емоцiСЧ страх найбiльш чiтко та однозначно представлений лексемою fear. В результатi аналiзу цiСФСЧ лексеми i виявлення ряду семантичних ознак, необхiдних для побудови СЧСЧ семантичноСЧ структури, надаСФться можливiсть побудувати концептуальну модель структуризацiСЧ цього значення.

У лексикографiчних джерелах словникова дефiнiцiя лексеми fear СФ представлена у наступному виглядi: fear is 1) a strong feeling of distress, apprehension, or alarm caused by impending danger, pain etc; 2) the strong feeling that you get when youre afraid or worried that something bad is going to happen (страх це 1) сильне вiдчуття лиха, побоювання, або тривоги, викликане неминучою небезпекою, болем тощо; 2) сильне вiдчуття, що зявляСФться, коли людина боСЧться чи хвилюСФться, що повинно трапитися щось погане); to fear to be afraid of someone and what they can do (мати страх означаСФ боятися когось та СЧхнiх дiй) [41:578; 40].

У семантицi аналiзованоСЧ лексеми знаходиться родова архiсема емоцiя, яка висвiтлюСФ одну зi складових частин свiдомостi людини СЧСЧ емоцiйноСЧ системи. Диференцiальнi семи слугують для конкретизацiСЧ значення архiсеми, звужуючи семантичний обсяг лексеми fear. Серед диференцiальних компонентiв видiляються сема iнтенсивнiсть (емоцiСЧ) (strong), причина емоцiСЧ (impending danger, pain, someone), оцiннi якостi каузатора емоцiСЧ (distress, apprehension, alarm), результат (наслiдок) (something bad is going to happen; what they can do).

На базi видiлення семантичних ознак, представлених на поверхневому рiвнi семантики головноСЧ домiнанти страху fear, можливо побудувати абстрактну модель СЧСЧ глибинного значення, представити СЧСЧ у формi фреймовоСЧ структурноСЧ репрезентацiСЧ знання.

Антропоцентризм сучасноСЧ когнiтивноСЧ парадигми мовознавства передбачаСФ той факт, що побудова концептуально-семантичних моделей значення мовних одиниць починаСФться з поняття ЛЮДИНА. Тому в центрi предметно-акцiонального фрейму значення лексеми fear, який побудували, знаходиться сутнiсть ДЕХТО 1, яка вiдбиваСФ вищезазначений концепт ЛЮДИНА [8; 9; 10].

Сутнiсть поняття страх полягаСФ в тому, що коли головний учасник фрейму ГНРЖВ ДЕХТО 1: пацiСФнс (one) вiдчуваСФ ДЕЩО 1: результат (feeling/emotion), що характеризуСФться кiлькiсною ознакою сильний ТАКИЙ: кiлькiсть (strong) як реакцiя на ДЕХТО 2: агенс (someone), який продукуСФ ДЕЩО 2: обСФкт (what they can do), у кiлькостi множина (слот СТРЖЛЬКИ) або ж як реакцiя на ДЕЩО 3: агенс загроза (impending danger, pain), що продукуСФ ДЕЩО 4: обСФкт (something bad), у кiлькостi МНОЖИНА (слот СТРЖЛЬКИ), який надiлений якiсними ознаками негативного забарвлення ТАКИЙ: якiсть (distress, apprehension, alarm). Мiiе перебування, в якому ДЕХТО 1: пацiСФнс (one) знаходиться вiд початку до завершення контакту характеризуСФться просторовим слотом ТУТ: мiiе. Головний учасник виявляСФться у реальному свiтi у контекстi темпоральних координат ЧАС: зараз, у перiод СТРЖЛЬКИ: тривалiсть.

Висновки

Слiд вiдмiтити, що останнiм часом зростаСФ загальний iнтерес дослiдникiв до вивчення тих номiнативних дiлянок сучасноСЧ англiйськоСЧ мови, що зберiгають знання про негативнi емоцiСЧ людини та способiв СЧх передачi. ЕмоцiСЧ це загальна активна форма переживання органiзмом своСФСЧ життСФдiяльностi. Вони сигналiзують iндивiду про стан його потреб i в цьому планi СФ субСФктивною формою iснування потреби. ЕмоцiСЧ це реакцiя на певнi стимули зовнiшнього та внутрiшнього середовищ людини. Провiдною властивiстю емоцiй СФ ситуативнiсть це вираження значущого смислу для людини тут i тепер. СуттСФвою ознакою емоцiй також СФ конкретна предметнiсть, яка повязана з видiленням актуального предметного змiсту.

Помiж основних емоцiй суспiльноСЧ англомовноСЧ свiдомостi емоцiя страх, безсумнiвно, СФ однiСФю з домiнантних. Страх це негативна емоцiя, стан хвилювання, тривоги, неспокою, викликаний чеканням чого-небудь неприСФмного, небажаного; його можуть спричинити як дiСЧ iнших iндивiдуумiв, так i природнi стихiСЧ тощо. Усi значущi емоцiСЧ мають певне мовне вираження, тож дослiд