Семантико-iнтонацiйнi особливостi вираження концепту "страх" у сучаснiй англiйськiй мовi на матерiалi вiдеофiльмiв
Дипломная работа - Иностранные языки
Другие дипломы по предмету Иностранные языки
жувана емоцiя теж виражаСФться iнтонацiйними засобами, рiдше лексичними засобами сучасноСЧ англiйськоСЧ мови, як бачимо з проведеного дослiдження.
Якщо брати до уваги когнiтивну точку зору, то мова СФ вiдображенням взаСФмодiючих структур людськоСЧ свiдомостi, мислення, пiзнання. Саме тому до сфери уваги когнiтивноСЧ лiнгвiстики потрапляють питання про те, яким чином здiйснюСФться мовний звязок iз свiтом, якi мовнi одиницi, засоби повязанi зi сприйняттям оточення, як вони вiдбивають його пiзнання, iнтерiоризуються у внутрiшнiй свiт особистостi, СЧСЧ ментальнiсть, а потiм беруть участь у переробцi та обмiнi iнформацiСФю в процесi комунiкацiСЧ. Когнiтивна лiнгвiстика оперуСФ рядом таких термiнологiчних понять, iнтерес iз яких для нас представляють наступнi: концепт змiстовна одиниця памятi, що вiдображена у людськiй психiцi; концептуалiзацiя розумове конструювання предметiв та явищ i, нарештi, категоризацiя подiл зовнiшнього та внутрiшнього свiтiв людини на окремi категорiСЧ.
Концепт представляСФ собою глобальну розумову одиницю, яка кодуСФться в людськiй свiдомостi одиницями унiверсального предметного коду. В основi тематики концепту можуть лежати як iндивiдуальнi, так i унiверсальнi чуттСФвi образи. Упорядковане поСФднання концептiв у свiдомостi людини становить СЧСЧ концептуальну систему. Складовими будь-якоСЧ концептосистеми СФ фрейми. Фрейми це блоки знання, якi стоять за значеннями слiв i забезпечують СЧх розумiння. Фреймова семантика наголошуСФ на необхiдностi повязування значення слова з фреймом, що лежить в його основi.
Емоцiйний концепт розумiСФться нами як окремий фрагмент емоцiйного свiту людини, зафiксований когнiтивною структурою в мовi, який виявляСФться мовними одиницями або засобами, здатними позначати емоцiСЧ (iнтонацiя або ж слова). У процесi комунiкацiСЧ iнтонацiя виконуСФ такi важливi функцiСЧ як комунiкативну (повiдомлення iнформацiСЧ, запит iнформацiСЧ, прямий вплив на спiврозмовника), експресивну (смислове видiлення частин висловлювання, надання окремим частинам висловлювання бiльшого чи меншого ступеня важливостi), граматичну (слугуСФ засобом передачi пiдтексту), емоцiйно-вольову (повiдомляСФ про емоцiйний стан мовця), дистинктивну (дозволяСФ визначати семантико-синтаксичнi звязки висловлювання, видiляти логiчний та фразовий наголоси тощо), а також контактоналагоджувальну. Як бачимо, досить часто iнтонацiя мовленнi може нести в собi значно бiльше смислове навантаження, нiж лексичнi одиницi, в чому ми i пересвiдчились, провiвши дослiдження ряду iнтонацiйних СФдностей, котрим було надано оригiнального звучання акторами фiльмiв, якi наiiкавили.
Як бачимо, в бiльшостi своСЧй переважаСФ висхiдний тон, однак мають мiiе i висхiдно-нисхiдний та нисхiдно-висхiдний (або ж складний тон падiння+пiдняття). Хоча висхiдний ядерний тон зазвичай застосовуСФться лише у спокiйному, яскраво емоцiйно невираженому мовленнi, у наших прикладах, в поСФднаннi з низькою шкалою вiн надаСФ словам акторiв експресивностi, досить сильного емоцiйного забарвлення, i, разом з тим, виступаСФ носiСФм смислового навантаження, передаючи внутрiшнiй стан головних героСЧв на зовнi.
На противагу висхiдному тону, нисхiдно-висхiдний тон СФ одним iз варiантiв емфатичного мовлення; вiн зазвичай використовуСФться для наголошення основноСЧ думки автора (тон iде донизу, падаСФ) на словi, яке мовець хоче особливо видiлити або на якому вiн хоче наголосити; пiдвищення ж проявляСФться у формi певного доповнення або уточнення основноСЧ думки висловлювання, в чому ми мали змогу неодноразово пересвiдчитись.
Стосовно висхiдно-нисхiдного ядерного тону, то тут слiд зауважити, що вiн найчастiше передаСФ завершенiсть думки, яка не терпить заперечень; значну мiру категоричностi, визначеностi висловлювання, впевненостi адресанта у сказаному. Хоча вiн може передавати i вiдчуття сильного подиву, недовiри, шокованостi.
У бiльшостi випадкiв актори використовували, окрiм iнтонацiйних прийомiв, ще й невербальнi засоби вираження емоцiйного концепту СТРАХ, що сприяло кращому розумiнню ситуацiСЧ, в якiй опинився СЧх герой; це також спонукало до вiдчуття жалю, спiвчуття, бажання допомогти. Саме в цьому аспектi цiкавою СФ теорiя Джемса-Ланге, котрi стверджували, що ми боСЧмося, тому що тремтимо; радiснi, тому що смiСФмося; сумнi, тому що плачемо тощо. Як бачимо, головнi героСЧ через фiзичнi прояви лише роблять ситуацiю для себе ще гнiтючiшою, починаючи бiльше боятися невiдомого, оскiльки, як ми зясували, причина страху нематерiальна.
ОднiСФю з важливих особливостей СФ вживання Стью, головним героСФм фiльму Phone Booth, ненормативноСЧ лексики, яка певним чином, як йому здаСФться, дозволяСФ дещо розрядити обстановку, хоча насправдi лише погiршуСФ його становище, адже з кожною вжитою нецензурною лексичною одиницею вiн все бiльше розумiСФ, що це не допоможе, i що вiн залишаСФться, як i ранiше, сам на сам iз невiдомою небезпекою.
Звертаючись вiд iнтонацiйних особливостей вираження емоцiйного концепту СТРАХ до його семантичних особливостей, слiд зазначити, що метод фреймовоСЧ семантики, застосований в даному дослiдженнi, надав можливiсть структурувати найсуттСФвiшу iнформацiю про емоцiю страх за допомогою предметно-функцiонального фрейму (згiдно термiнологiСЧ проф. С.А. ЖаботинськоСЧ). Сутнiсть поняття страх полягаСФ в тому, що коли головний учасник фрейму СТРАХ ДЕХТО 1: пацiСФнс (one) вiдчуваСФ ДЕЩО 1: результат (feeling/emotion), що характеризуСФться кiлькiсною ознакою сильний ТАКИ