Семантико-iнтонацiйнi особливостi вираження концепту "страх" у сучаснiй англiйськiй мовi на матерiалi вiдеофiльмiв
Дипломная работа - Иностранные языки
Другие дипломы по предмету Иностранные языки
171;природну для нього актуалiзацiю, точно так, як i мяч набуваСФ кулястоСЧ форми пiсля удару.
Розвиток, навпаки, завжди зачiпаСФ не лише зовнiшню, але i внутрiшню структуру актуалiзацiСЧ концепту: остання або збагачуСФться, або обiдняСФться, але в будь-якому разi перебудовуСФться, не залишаСФться колишньою [33].
2.4 Емоцiйний концепт страх в англомовнiй картинi свiту
Вивчення такого фрагменту англомовноСЧ картини свiту, яким СФ емоцiйний концепт страх, бачиться нами, перш за все, у розкриттi його природи як iнформацiйного згустку, сформованого в результатi пiзнання iндивiдом внутрiшнього та зовнiшнього проявiв емоцiСЧ страх. Пiд час реалiзацiСЧ окресленоСЧ мети ми беремо до уваги гетерогенну природу знання про вказану емоцiю, що вважаСФмо за пiдставу для проведення аналiзу семантичноСЧ структури дослiджуваного емоцiйного концепту у рiзновимiрних площинах.
2.4.1 Семантична структура емоцiйного концепту страх у сучаснiй англiйськiй мовi
Дослiдження емотивноСЧ лексики, так само, як рiзновекторний аналiз емотивного мовлення свiдчить про те, що в емоцiйному концептi вiдбиваються та осмислюються рiзноманiтнi фрагменти емоцiйноСЧ сфери людського буття. РепрезентацiСЧ у мовi конкретного етносу зазнають сконцентрованi у вiдповiдних емоцiйних концептах знання про емоцiСЧ, що СФ соцiалiзованими у конкретнiй культурi.
Зважаючи на багатоаспектнiсть феномену емоцiй i, вiдповiдно, iнформативну насиченiсть знання про нього, що акумулюСФться та структуруСФться концептом, вербалiзований емоцiйний концепт можна визначити як складний динамiчний структурно-смисловий конструкт людськоСЧ свiдомостi, специфiка якого обумовлюСФться СФднiстю етнокультурного, соцiокультурного та iндивiдуального досвiду мовця про певну емоцiю.
БорисовО.О. видiляСФ два критерiСЧ аналiзу фiксованого в iнформативнiй структурi емоцiйного концепту страх знання: якiсний та референцiйний.
Аналiз семантики емоцiйного концепту страх за якiсним параметром ТСрунтуСФться на тому, що, будучи маркерами емоцiйноСЧ сфери людини, емоцiйнi концепти вiдбивають iнформацiю про емоцiйно-особистiснi якостi та психофiзичнi стани iндивiда, фiзiологiчнi реакцiСЧ органiзму, здiйснюють активну iнтерпретацiю навколишньоСЧ реальностi в ментальному свiтi людини [8; 10].
Аналiз iнформацiйноСЧ структури емоцiйного концепту страх за референцiйним принципом даСФ пiдстави для переривання окремих частин. Емоцiйний концепт являСФ собою поняття, що представляСФ ситуацiю, у якiй субСФкт переживаСФ певний емоцiйний стан [29:190]. Референтна ситуацiя визначаСФться як локалiзований у людськiй (особистiснiй чи суспiльнiй) сферi фрагмент оточуючоСЧ реальностi, в якому втiлюСФться певне просторово-часове спiльне положення обСФктiв, що здатнi одночасно сприйматися iндивiдом. Категоризованi ситуацiСЧ характеризуються стереотипнiстю та стандартнiстю, вiдбиваючи соцiально значущу iнтерпретацiю iнформацiСЧ. Найпростiшими елементами ситуацiСЧ СФ подiСЧ, до яких вiдносять природнi фактори, а також акти поведiнки людини (дiСЧ, поступки, стани, змiни тощо) [2:103]. Вони фiксуються свiдомiстю людини як результат пiзнання свiту з метою вираження цих елементiв засобами мови.
3. Семантичнi та iнтонацiйнi особливостi вираження концепту страх у сучасному англiйському емфатичному мовленнi на матерiалах вiдеофiльмiв
3.1 Особливостi репрезентацiСЧ концепту страх iнтонацiйними засобами сучасноСЧ англiйськоСЧ мови
Проблема вербалiзацiСЧ та визначення структури i змiсту поняття страх СФ обСФктом зацiкавлення як лiнгвiстiв, так i фiлософiв та психологiв. В другiй половинi ХХ i на початку ХХРЖ ст., коли центральним обСФктом дослiджень теоретикiв мови стаСФ жива мова, що функцiонуСФ в процесi комунiкацiСЧ, коли розвиток отримуСФ положення, вперше висловлене В. фон Гумбольдтом, про те, що в основi всiх лiнгвiстичних дослiджень повинна бути людина, але не просто як особистiсть, а як мовленнСФва особистiсть, такi концепти як страх, добро, правда, брехня та iншi набувають статусу найважливiших обСФктiв вивчення теорiСЧ мови та лiнгвокультурологiСЧ. Концепт страх вiдображаСФ складну систему духовно-морального та психологiчного вимiрiв мовноСЧ картини свiту та внутрiшнього, духовного життя особистостi [34].
Слiд зазначити, що в сучасних дослiдженнях усного мовлення спостерiгаСФться особливий iнтерес до вивчення спонтанного емфатичного мовлення. Це зумовлено зростанням ролi комунiкативних систем у соцiально-економiчному життi суспiльства. РЖнтонацiя, якiй притаманна цiла низка комунiкативних, синтаксичних, композицiйних та iнших властивостей, СФ найбiльш iнформативною ознакою спонтанного дiалогiчного мовлення. Спонтанне емфатичне ж мовлення вирiзняСФться певною специфiкою iнтонацiйного оформлення, що знаходить своСФ вираження в особливiй ритмiчнiй побудовi, варiативностi мелодики, змiнi ступеня гучностi звучання, темпу вимови, а також слабооформленостi повiдомлень, вiдступу вiд суворих вимовних, граматичних та лексичних норм. Рiзнi комунiкативнi форми мовлення питання, констатацiя факту, заперечення, синтаксичний повтор, вигук, перелiк тощо дiстають своСФ певне вiдображення в iнтонацiСЧ [15; 26].
Пiд впливом емоцiйно-психологiчного стану людини у спонтанному мовленнi iнтонацiйне оформлення висловлювання або окремоСЧ реплiки може надавати словам нового забарвлення.
У художнiх фiльмах знаходять вiдображен