Семантико-iнтонацiйнi особливостi вираження концепту "страх" у сучаснiй англiйськiй мовi на матерiалi вiдеофiльмiв
Дипломная работа - Иностранные языки
Другие дипломы по предмету Иностранные языки
В±лизько, приготуйся до оборони або втечi.
Надзвичайна поширенiсть афекту страху i схильнiсть людей реагувати страхом в багатьох життСФвих ситуацiях частково пояснюСФться психоаналiзом як присутнiсть в психiцi ядра почуття страху, що маСФ вiдношення до раннiх вражень людини. Це, перш за все, враження вiд акту народження, при якому вiдбуваСФться таке масоване обСФднання неприСФмних вражень, яке стаСФ прообразом дiСЧ смертельноСЧ небезпеки i з тих пiр повторюСФться у нас як стан страху.
Що стосуСФться невротичного страху, то тут iснуСФ декiлька форм його.
- По-перше, це так званий вiльний страх, готовий привязатися до будь-якого бiльш-менш вiдповiдного уявлення. Це безпредметний або безобСФктний страх. Такий страх називають страхом чекання або боязливим очiкуванням. Люди, котрi страждають цим страхом, завжди готовi до найгiршого; вони живуть в очiкуваннi нещастя. Фрейд назвав цей стан неврозом страху.
- Друга форма страху, на противагу щойно описанiй, психiчно бiльш повязана i поСФднана з певними обСФктами або ситуацiями. Це страх у формi надзвичайно рiзноманiтних i часто дуже дивних фобiй. Деякi з обСФктiв i ситуацiй, що вселяють страх у невротикiв, i для нормальних людей СФ чимось страшним i мають вiдношення до небезпеки, i тому цi фобiСЧ здаються нам зрозумiлими, хоча i перебiльшеними по своСЧй силi. Наприклад, загальнопоширений страх перед плазунами: змiСЧ, жаби; а також мишi, щури i т.д. Або страхи, повязанi з небезпекою лiтати на лiтаку i СЧздити на машинi. Проте, що нас приголомшуСФ в цих фобiях невротикiв так це не стiльки СЧх змiст, скiльки iнтенсивнiсть. Страх фобiй просто невимовний.
- РД ще одна група фобiй, якi взагалi складно зрозумiти рацiонально. Такими можна вважати iррацiональнi страхи вiдкритих або закритих просторiв, або ж багато фобiй тварин [35].
1.4 Спроби класифiкацiСЧ видiв i форм страху
Залежно вiд ситуацiСЧ, що викликаСФ почуття страху, А. Кемпiнськи роздiляСФ його на чотири групи:
1.бiологiчний;
2.суспiльний;
3.моральний;
4.дезiнтеграцiйний страх.
Сам автор вважаСФ, що ця класифiкацiя не може бути проведена на пiдставi аналiзу безпосереднього явища переживання страху. При цьому необхiдно знати його ТСенез. Це генетична, а не симптоматологiчна класифiкацiя. Симптоми можуть бути однаковi при рiзному ТСенезi [18:130].
1.4.1 Бiологiчний страх
Вiн викликаСФться якоюсь певною ситуацiСФю i загрожуСФ одному з двох бiологiчних законiв: збереженню власного життя i збереженню життя виду. При загрозi ззовнi для першого випадку типовою реакцiСФю СФ бажання втечi або боротьби, для другого випадку характерна альтруСЧстична або сексуальна поведiнка (навiть якщо вона здаСФться недоречною в данiй травмуючiй ситуацiСЧ).
Загроза зсередини органiзму викликаСФ стан страху без усвiдомлення СФства небезпеки. РЖнколи почуття страху супроводжуСФться больовим вiдчуттям, тодi можливо розпiзнати, з якого боку загроза. Причини внутрiшньоСЧ загрози можуть бути рiзними. Вони повязанi з порушенням енергетичного метаболiзму. При наростаннi загрози наростаСФ страх.
1.4.2 Соцiальний страх
Енергетичний та iнформацiйний метаболiзми у людини протiкають завдяки СЧСЧ звязкам з власним середовищем, а переривання цього звязку загрожуСФ перериванню метаболiчних процесiв, що приводить до загрозливого стану. У цьому сенсi соцiальний страх рiвнозначний бiологiчному страху.
Розрив звязкiв людини iз суспiльним середовищем небезпечний i призводить до смертi (якщо не прямо, то опосередковано). РЖзоляцiя вiд природного середовища забезпечуСФ не лише безпечний розвиток молодого органiзму, але i обумовлюСФ розвиток iнформацiйного метаболiзму. Обмiн iнформацiСЧ з оточенням може розвиватися лише на базi безпеки, яку якраз i зберiгаСФ материнське середовище [18:143].
1.4.3 Моральний страх
Суспiльне середовище виконуСФ роль рефлектора, який реСФструСФ нашу поведiнку i завдяки цьому дозволяСФ вносити корективи. Сигнали, що надходять iз соцiального середовища, виконують роль зворотного звязку, який ослаблюСФ, пiдкрiплюСФ або перетворюСФ актуальну функцiональну структуру.
Моральний страх можна розглядати як подальший розвиток суспiльного страху. Суспiльне вiддзеркалення в цьому випадку пiддаСФться iнтернацiоналiзацiСЧ (прийняття як власних деяких певних форм поведiнки i норм, пропонованих оточуючими, при цьому початково з повагою, але все-таки як чужi реакцiСЧ).
РЖнтернацiоналiзацiя суспiльного вiддзеркалення полягаСФ в замiщеннi зворотних сигналiв, що виходять iз суспiльного середовища, сигналами, що виходять з особистих записiв памятi. Память дiСФ стабiлiзуючим чином: ранiше зовнiшнСФ, стаСФ пiзнiше iнтегральною складовою особи. Але перехiд зовнi всередину повязаний з деякою деформацiСФю вiддзеркалення, ось чому суперего нерiдко досягаСФ жахливих розмiрiв.
1.4.4 Дезiнтеграцiйний страх
Вiн зявляСФться при кожнiй змiнi структури iнформацiйного метаболiзму. Рисою обмiну сигналiв iз зовнiшнiм середовищем СФ постiйна мiнливiсть. У цiй мiнливостi виявляСФться певна структура iнформацiйного метаболiзму, до деякоСЧ мiри аналогiчна структурi енергетичного метаболiзму.
Структура носить динамiчний характер: СЧСЧ потрiбно постiйно винищувати i знову створювати. При дезiнтеграцiСЧ цiСФСЧ вiдносно стабiльноСЧ запрограмованоСЧ структури в органiзм починають проникати чужi сигнали, що не приймалися ранiше,